Рішення № 79236876, 15.01.2019, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1136/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування Диканської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог Орган опіки та піклування Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, ОСОБА_5, про позбавлення батьківських прав та стягнення коштів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав та стягнення коштів на утримання дітей.

В обґрунтування позову Орган опіки та піклування Диканської районної державної адміністрації Полтавської області зазначає, що відповідач ОСОБА_4 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7. Внаслідок зловживання алкогольних напоїв останньою, а також постійних сварок зі своїм співмешканцем, які відбувались на очах у малолітньої дочки ОСОБА_2, у квітні 2016 року сім'я останньої взята під соціальний супровід. При цьому, їй надано комплекс соціальних послуг з метою подолання складних життєвих обставин. Однак, відповідач ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробила та не виявила бажання стати на шлях виправлення та продовжила зловживати алкогольними напоями, вести бродяжницький спосіб життя до якого спонукала і свою малолітню дочку ОСОБА_6.

Окрім цього, 30.12.2016 року до Диканського ВП ГУНП адміністрацією Диканської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. М.В. Гоголя було направлено повідомлення про дитину, яка постраждала від домашнього насильства. Так, 30.12.2017 року малолітня ОСОБА_2 перебуваючи у вище вказаному навчальному закладі відмовилась повертатись додому, оскільки, як повідомила своєму класному керівнику, співмешканець її матері - відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_7 б'є останню, а також і малолітню ОСОБА_2.

По даному факту відповідача ОСОБА_4 було доставлено до Диканського ВП ГУНП, однак вона перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння і як наслідок цього, жодних пояснень щодо вчинення домашнього насильства відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_6, надати не могла. Тому малолітню ОСОБА_2 тимчасово направлено до комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Полтавської обласної ради. Відповідачеві ОСОБА_4 було роз'яснено, що повернення її малолітньої дочки в сім'ю можливе лише за умови її виправлення та створення належних умов для проживання останньої.

В подальшому, 03.10.2017 року прийнято рішення про зняття з обліку дитини - малолітньої ОСОБА_2, у зв'язку з зникненням причин постановки її на облік.

22.12.2017 року відповідач ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_3. З метою уникнення сімейного насильства з боку свого співмешканця ОСОБА_7, остання разом з малолітніми переїхала на постійне місце проживання в м. Харків, до своєї сестри ОСОБА_5 - третьої особи по справі. Однак, через деякий час, відповідач ОСОБА_4 почала знову зловживати алкогольними напоями та повернулась на проживання в АДРЕСА_5 до свого співмешканця ОСОБА_7, з яким почали відбуватись сварки та бійки, очевидцем яких була її малолітня дочка ОСОБА_6. Далі, відповідач ОСОБА_4 залишила співмешканцю новонародженого сина ОСОБА_3, забравши малолітню дочку ОСОБА_6 залишила будинок останнього та почала вести бродяжницький спосіб життя внаслідок чого малолітня ОСОБА_2 не відвідувала навчальний заклад. Тому, сім'я ОСОБА_4, з квітня 2018 року повторно взята під соціальний супровід центру соціальних служб.

Позивач в позові також зазначив, що відповідач ОСОБА_4 після вказаного знову пройшла кодування від алкоголю, влаштувалась на роботу, а у липні 2018 року остання звернулась до центру соціальних служб з проханням допомогти їй виїхати від співмешканця та забрати свої речі, оскільки останній, в присутності малолітньої ОСОБА_2, завдавав їй тілесних ушкоджень внаслідок чого дитина отримала психологічну травму, і як наслідок вказаного, вона разом з дочкою декілька діб ночує у своїх знайомих. Забравши, в присутності працівників Диканського ВП свої речі з будинку ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_4 написала заяву до служби у справах дітей про тимчасове влаштування дітей до патронатної родини, яку мотивувала тим, що своє житло вона здала в оренду, а тому в нього на постійне проживання повернутись не могла.

На підставі вказаної заяви неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були влаштовані до патронатної сім'ї. При цьому, на момент передання малолітніх до такої, в ОСОБА_2 спостерігалась нервова збудженість, розладу сну та постійна тривога того, що вона разом з матір'ю знову повернеться до її співмешканця. В той же час, у малолітнього ОСОБА_3 спостерігалась анемія.

Позивач зазначає, що в період перебування малолітніх дітей у патронатних вихователів, відповідач ОСОБА_4, лише на спочатку їх перебування двічі відвідала дітей та привезла деякі речі, однак в подальшому лише кілька разів телефонувала патронатному вихователю при цьому одного разу розмовляла з ОСОБА_2. Після вказаної розмови з матір'ю дівчинка почала довго плакати, оскільки її мама - відповідач ОСОБА_4 почала знову вживати алкогольні напої, а тому повертатися до неї вже не хоче.

В подальшому відповідач ОСОБА_4 про долю своїх малолітніх дітей не цікавилась, не спілкувалася з ними та не відвідувала їх, фактично залишила їх без материнського (батьківського) піклування, на телефонні дзвінки позивача не відповідає. При цьому за час перебування малолітніх дітей відповідача ОСОБА_4 в патронатній сім'ї у останніх відзначається позитивна динаміка, як у фізичному так і духовному розвитку.

Після закінчення терміну перебування малолітніх дітей, відповідач ОСОБА_4 до патронатних вихователів та соціальної служби не з'явилась, на даний час останні і надалі проживають в патронатній сім'ї. Окрім цього, ОСОБА_5, яка являється сестрою відповідача, та є третьою особою по справі, виявила бажання та має намір оформити опіку над малолітніми дітьми, як їх рідна тітка.

З вказаних вище дій відповідача ОСОБА_4, в їх сукупності, вбачається неналежне виконання своїх батьківських обов'язків відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка веде антисоціальний спосіб життя, що в свою чергу негативно впливає на фізичний та духовний розвиток останніх, а тому позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та стягнення з неї аліментів на утримання її малолітніх дітей на користь тих осіб чи установ де перебуватимуть діти.

Представник позивача Органу опіки та піклування Диканської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, при цьому уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явилась, однак з наявних у матеріалах поштових розписок, вбачається, що про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Однак у визначений їй строк відзиву на позов або якихось клопотань суду не подала, що в свою чергу вважає суд свідчить про байдуже ставлення відповідача як до вимог позивача, так і до розгляду справи стосовно позбавлення її батьківських прав.

Представники третіх осіб Органу опіки та піклування Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, до суду не з'явився, однак подав свої письмові пояснення у якому зазначено про відсутність заперечень щодо задоволення позову , при цьому просив розгляд справи провести у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_5 до суду не з'явилась, однак подала клопотання про розгляд справи без її часті участі, заперечення щодо задоволення позову відсутні.

З огляду на вказане вище, судовий розгляд цивільної справи було проведено у відсутність представника позивача, відповідача ОСОБА_4, представників третіх осіб, а також третьої особи ОСОБА_5

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також матеріально утримувати до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_4 є матір'ю малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, що підтверджено належно завіреними копіями свідоцтва про їх народження.

З Акта обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 від 19 жовтня 2016 року, вбачається, що малолітня проживає зі своєю матір'ю - відповідачем ОСОБА_4 і її співмешканцем ОСОБА_9, матеріальне становище сім'ї задовільне, останні зловживають алкогольними напоями, стосунки у сім'ї напружені, дитина проживає у несприйнятливих сімейних умовах.

Як вбачається з психолого-педагогічної характеристики учениці 1-б класу Диканської гімназії ім. М.В. Гоголя ОСОБА_10, що малолітня ОСОБА_10, матір'ю якої є відповідач ОСОБА_11, проживає в неповній сім'ї, яка складається двох осіб, останньої та відповідача, окрім цього разом з ними проживає співмешканець ОСОБА_4. Матеріальні умови сім'ї не задовільні. Мати не приділяє належної уваги вихованню дитини, оскільки зловживає зі своїм співмешканцем алкогольними напоями та конфліктують. Остання неодноразово була свідком сімейного насильства, що в свою чергу вплинуло на психологічний стан дитини, оскільки в останньої наявний підвищений рівень тривожності, імпульсивність. Сім'я малолітньої ОСОБА_2 перебуває під соціально-психологічним патронажем з вересня 2016 року. Працівниками соціально-психологічної служби разом з класоводом неодноразово обстежувались соціально-побутові умови проживання ОСОБА_2, проводились бесіди з відповідачем по справі ОСОБА_4.

За результатами проведеної роботи вбачається, що психологічний клімат сім'ї та санітарно-гігієнічні умови є несприятливими для нормального розвитку дівчинки.

23.11.2016 року Комісією з питань захисту прав дитини при Диканській РДА, ОСОБА_4 вирішено попередити про те, що у разі невиконання нею своїх батьківських обов'язків, останню може бути позбавлено батьківських прав стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_6.

24.11.2016 року Наказом Служби у справах дітей Диканської районної адміністрації малолітню ОСОБА_2 взято на облік дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, як дитину, що проживає в сім'ї, де батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов'язків.

З протоколу засідання Ради профілактики правопорушень від 12.10.2016 року, було розглянуто питання класовода ОСОБА_12, де навчалась малолітня ОСОБА_2 про поставлення на облік сім'ю останньої, як таку, що не може забезпечити дитині належного догляду та виховання, оскільки батьки зловживають алкогольними напоями, внаслідок чого дитина ходить до школи недоглянутою та часто пропускає навчання.

Згідно Актів обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_2, обстановка в сім'ї не змінилась, відповідач та її співмешканець продовжують зловживати алкогольними напоями, окрім цього, відповідач разом зі своєю дочкою ОСОБА_6 періодично не ночує і не з'являється за своїм постійним місцем проживання. Тому їй рекомендовано більше уваги приділяти вихованню дитини, її здоров'ю та урізноманітнити раціон харчування.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Доповідної записки вчителя 1-б класу, Диканської гімназії ім. М.В. Гоголя, де навчається малолітня ОСОБА_2, складеної 13.12.2016 року, що остання разом з матір'ю ночувала в тітки, оскільки дома під час співмешканець ОСОБА_7 під час сварки бив та душив її матір - відповідача по справі, окрім цього малолітня ОСОБА_2 вказала, що останній також б'є і її. В той же час, дитина пішла до школи не снідавши, а тому була нагодована в шкільній їдальні. В подальшому дівчинка залишилась в групі продовженого дня.

На підставі вказаної доповідної записки зареєстровано повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує реальна загроза його вчинення та було проведено засідання Ради профілактики правопорушень. На вказаному засіданні одним із питань було заслухано класовода малолітньої ОСОБА_2, яка повідомила, що ОСОБА_2 прийшла на уроки лише о 10 год. 50 хв. та повідомила їй вище викладені обставини. При цьому, в того ж дня, мати - відповідач ОСОБА_4 прийшла забирати дівчинку зі школи в стані алкогольного сп'яніння. Як наслідок вказаного, малолітню ОСОБА_2, за допомогою соціальних служб було направлено до Полтавського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

З наведеного вище вбачається, що відповідач зловживаючи алкогольними напоями веде антисоціальний спосіб життя, належних висновків для себе, після попередження її про можливість позбавлення її батьківських прав не зробила, а така поведінка сама по собі впливає на повноцінний як фізичний так і духовний розвиток її малолітньої дочки ОСОБА_6.

За час перебування малолітньої ОСОБА_2 у вище вказаному закладі відповідач ОСОБА_4 тричі відвідувала дочку, спілкувалась з нею окрім відповідача ОСОБА_4, до цього закладу провідувати чотири рази також приїжджала і тітка - третя особа по справі ОСОБА_5. Як наслідок спілкування з матір'ю та тіткою, у дитини покращувався настрій та емоційний стан загалом.

Однак як вбачається з Актів обстеження житлово побутових умов проживання відповідача ОСОБА_4, відбулась позитивна тенденція, оскільки остання разом зі своїм співмешканцем припинили вживати алкоголь, працевлаштувались.

В подальшому, 28.02.2017 року на підставі, вказаних позитивних змін у поведінці відповідача ОСОБА_4, Комісією з питань захисту прав дитини при Диканській райдержадміністрації вирішено повернути відповідачеві ОСОБА_4 малолітню дочку ОСОБА_6, яка перебувала у Полтавському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

З жовтня 2017 року позивачем було обстежено умови проживання малолітньої ОСОБА_2, під час вказаного обстеження встановлено, що відповідач ОСОБА_4 вагітна другою дитиною, її співмешканець ОСОБА_7 час від часу вживає алкогольні напої.

В подальшому, судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3, після чого через постійні сварки з своїм співмешканцем ОСОБА_7 остання переїхала на постійне місце проживання до своєї сестри в м. Харків. Однак після після того, як повторно почала зловживати алкогольними напоями повернулась в смт. Диканька Диканського району Полтавської області, до свого співмешканця ОСОБА_7

Як вбачається з Акту обстеження від 16.02.2018 року, відповідач ОСОБА_4 повернулась з м. Харкова, де проживала останнім у своєї сестри, і зараз проживає разом зі своїм співмешканцем у його матері по АДРЕСА_2. На час обстеження житлово-побутових умов, остання госпіталізована до лікарні з сином ОСОБА_3, якому в подальшому встановили діагноз бронхіт.

У березні 2018 року відповідач ОСОБА_4 знову почала зловживати алкогольними напоями та залишивши молодшого сина на свого співмешканця ОСОБА_7 та його матір, забрала малолітню дочку ОСОБА_6 і пішла з дому у невідомому напрямку, хоча в подальшому і повернулась.

19.07.2018 року відповідач ОСОБА_4 звернулась до позивача з заявою про влаштування її малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_2 до патронатної сім'ї терміном в 3 місяці.

На підставі вказаної заяви, згідно Розпорядження Голови Диканської РДА малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було влаштовано до патронатної сім'ї, які і по даний час перебувають у ній, оскільки їх мати - відповідач, по завершенню терміну перебування таких в патронатній родині до Диканського районного центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді не з'явилась, на телефонні дзвінки не відповідає.

Загалом, як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 2016 року належним чином не виконувала свої батьківські обов'язки з виховання малолітньої дочки ОСОБА_6, а в подальшому і відносно малолітнього сина ОСОБА_13, зловживає алкогольними напоями, веде антисоціальний спосіб життя, час від часу веде бродяжницький спосіб життя, до чого і змушувала свою дочку ОСОБА_6, в цей період остання змушена пропускати заняття в навчальному закладі. До того ж, дитина отримала психологічну травму через неодноразові сварки між відповідачем і співмешканцем, які відбувались в її присутності. В свою чергу, відповідач ОСОБА_4 свого новонародженого сина ОСОБА_13 залишала зі своїм співмешканцем та його матір'ю. Дані обставини свідчать, що відповідач ОСОБА_4 неналежно виконує свої батьківські обов'язки відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що в свою чергу негативно впливає на їх здоров'я та розвиток. Вказане безвідповідальне ставлення ОСОБА_4 до своїх таких обов'язків призводить до систематичного порушення прав дітей на їхнє зростання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

В той же час, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача ОСОБА_4, як матері останніх, загалом перешкоджають повноцінному фізичному та духовному розвитку дітей, що в свою чергу проявляється в нерегулярному відвідуванні дочкою навчального закладу, а малолітній ОСОБА_3 у ранньому віці був госпіталізований з до медичного закладу.

Вказане повною мірою підтверджується поясненнями позивача та відповідними рішеннями наданими третьою особою по справі.

З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Як вбачається з висновку Диканської РДА Полтавської області щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_4 у якому орім іншого, вказано, що підчас перебування малолітніх дітей у патронатній сім'ї, відповідач на початку лише двічі відвідала останніх, а в подальшому жодного разу не приїздила до них. Після останнього спілкування відповідача ОСОБА_4 зі своєю дочкою ОСОБА_6, в телефонному режимі, остання довгий час плакала, пояснивши це тим, що мама знову почала вживати алкогольні напої, а тому повертатися до неї не хоче. Строк перебування дітей у патронатній сім'ї закінчився 20.10.2018 року, а тому вони фактично залишились без батьківського піклування, а мати - відповідач по справі не проявляє такого.

Тому з огляду на вище викладене, Диканська РДА Полтавської області, як орган опіки та піклування, вважає задовільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, І судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).

Отже з вказаного вище вбачається, що хоча відповідач ОСОБА_4 і намагалась змінити своє ставлення до виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак в кінцевому результаті остання поверталась до антисоціального способу життя, а це як наслідок, негативно впливало на фізичний та духовний розвиток останніх. Відповідач неодноразово попереджалась про необхідність належного ставлення до своїх батьківських обов'язків та про наслідки невиконання таких. Сама малолітня дочка ОСОБА_6 після останнього свого спілкування з матір'ю висловила своє небажання повертатися до неї, оскільки вона зловживає алкогольними напоями. Тому суд приходить до висновку про те, що на даний час, зміна відношення до своїх батьківських обов'язків ОСОБА_4 неможлива.

Згідно ст.ст. 164, 166 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.

З огляду на вище викладене, аналізуючи вказані обставини як кожен окремо, так і в сукупності, вбачається, що така поведінка відповідача ОСОБА_4 щодо виконання нею своїх батьківських обов'язків є свідомою та умисною, яка є недопустимою при вихованні дітей, її повне нехтування своїми батьківськими обов'язками, що в свою чергу призвело до значного дисбалансу фізичного та духовного розвитку її неповнолітніх дітей, при цьому її спосіб життя і таку поведінку останньої сід розцінювати як свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому з метою захисту неповнолітніх їх повноцінного як духовного так і фізичного розвитку, суд приходить до твердого переконання про наявність всіх вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_4 крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та задоволення позову зі стягненням з неї коштів на утримання дітей на користь тих установ та закладів де будуть перебувати діти.

Враховуючи, що при зверненні до суду з даним позовом позивач, згідно чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного ст. ст. 121, 135, 150, 152, 155, 164, 165, 166 СК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» керуючись ст. ст. 10, 11, 208-209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Диканської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що розташований по вул. Незалежності, 66, в смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 04057416, до ОСОБА_4, проживаючої АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог Орган опіки та піклування Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, вул. Незалежності 133, в смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 21046503, Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, вул. Незалежності, 117, в смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОК 22544806, ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, про позбавлення батьківських прав та стягнення коштів на утримання дітей, задоволити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та відносно її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та жительки АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/3 частин з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь тих осіб чи установ, де будуть перебувати діти, починаючи з дати набрання рішенням в законної сили і до досягнення кожним з дітей повноліття.

Стягти з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1538 /одна тисяча п'ятсот тридцять вісім/ грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: