Рішення № 79234971, 16.01.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16773/17

н/п 2/766/4038/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Дровосекової В.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на ті обставини, що до Комсомольського районного центру зайнятості в м.Херсоні, правонаступником якого є Херсонський міський центр зайнятості, звернулася ОСОБА_3 з заявою про сприяння у працевлаштуванні. З 01.10.2004 року, на підставі особистої заяви від 01.10.2004 року відповідача, наказом Херсонського міського центру зайнятості відповідачу надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю з 01.10.2004 року по 25.09.2005 року. Наказом центру зайнятості від 03.08.2005 року прийнято рішення щодо припинити виплату допомоги по безробіттю та зняти з обліку з 03.08.2005 року у зв’язку з працевлаштуванням безробітного. З листа УПФ в м.Хрсоні стало відомо, що у період перебування на обліку центру зайнятості відповідач знаходилась у трудових відносинах з підприємством, працювала на ТОВ ЛОТОС ЛТД. За результатами складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості матеріального забезпечення №182/р-3від 17.05.2017 року. Наказом №45 від 26.05.2017 року прийнято рішення про повернення відповідачем коштів, наданих як допомога по безробіттю за період 25.02.2005 року по 02.08.2005 року у розмірі 572,51 грн. Добровільно відповідач борг не повернула. У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вказані кошти.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, підтримала заяву про застосування строків позовної давності, зазначила, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю в лютому та березні 2005 року, яка знаходиться поза межами строку позовної давності.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч.2 та ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.2000 року №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Судом встановлено, 01.01.2004 року відповідач звернулась до позивача із заявою про вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до витягу з наказів Комсомольського районного центру зайнятості м.Херсона наказом від 01.10.2004 року ОСОБА_3 надано статус безробітньої та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно відомості виплат матеріального забезпечення зі період з 25.02.2005 року по 02.08.2005 року ОСОБА_3 за період з 25.02.2005 року по 02.08.2005 року одержала матеріальне забезпечення – допомогу по безробіттю у розмірі 572,51 гривень.

Згідно акту №182/р-з розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 17.05.2017 року ОСОБА_3 в період перебування на обліку в центрі зайнятості працювала на підприємстві ТОВ "Лотос ЛТД" та отримувала в лютому та березні заробітну плату.

Відповідно до наказу від 26.05.2017 року головою комісії з припинення Херсонського міського центру зайнятості видано наказ №45 про стягнення з ОСОБА_3 безпідставно отриманого одержавного матеріального забезпечення - допомоги по безробіттю в розмірі 572,51 гривень за період з 25.02.2005 року по 02.08.2005 року.

Листом від 26.05.2017 року №06-24/1348 ОСОБА_3 запропоновано добровільно повернути кошти Херсонському міському центру зайнятості протягом п’ятнадцяти днів від дня отримання поштового відправляння, однак відповідач не відшкодувала кошти в добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (божник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитору) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною другою цієї статті зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ч.2 та ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.2000 року №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Так, оскільки позивачем виконані вимоги відповідача щодо вирішення питання її працевлаштування, надано статус безробітного з наданням допомоги по безробіттю, однак відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості працювала на підприємстві, не надала відомойстей про працевлаштування, суд приходить до висновку, що відповідач не мала права на отримання допомоги як безробітня та порушене право позивача на стягнення допомоги по безробіттю за час, коли відповідач була працевлаштована, підлягає судовому захисту.

Разом з цим, судом встановлено, що сума допомоги по безробіттю, яку просить стягнути позивача, нарахована за період з 25.02.2005 року по 02.08.2005 року у розмірі 572,51 гривень, знаходиться поза межами позовної давності, тому суд приходить до висновку про те, що Херсонський міський центр зайнятостізвернувся до суду з пропуском строку, встановленого статтею 257 ЦК України, що є підставою для відмови в позові.

Доводи позивача суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення" №1533-ІІІ своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

З огляду на викладене частина 4 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення" №1533-ІІІ стосується відповідальності роботодавця (страхувальника), а не застрахованих осіб, які зареєстровані в установленому законом порядку як безробітні, у зв'язку з чим застосування вказаної норми до спірних правовідносин є безпідставним.

З огляду на викладене вище заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 257, 259, 261, 263-265, 267 ЦПК України, ст.267 ЦК України, ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

вирішив:

У задоволенні позову Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 572,51 гривень відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 17.01.2019 року.

Суддя С.І.Майдан