Постанова № 79233775, 16.01.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5226/18

3/583/14/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Охтирка Сумська область

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., з участю секретаря судового засідання Безрядіної О.І., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, протокол про адміністративне правопорушення серії БД №404645, РНОКПП НОМЕР_1, -

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.12.2018 року о 02 годині 47 хвилин по пров. Дачний,1 в м. Охтирка Сумської області керував автомобілем ВАЗ211194, державний номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується показами приладу Drager Alcotest 6810 (ARAM-2261), результат тесту позитивний – 0,94 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП не визнав та відмовився давати пояснення.

Захисник ОСОБА_2 просив закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №404645 від 03.12.2018 року; результатом тесту Drager «Alcotest 6810» №2607 від 03.12.2018 року, відповідно до якого відсоток алкоголю у крові ОСОБА_1 становить - 0,94 проміле (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1 позитивний 0,94 проміле; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, доданими до протоколу, якими підтверджується, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився проїхати в заклад охорони здоров’я, але на місці виявив бажання пройти освідування, результат тесту позитивний 0,94 проміле (а.с.4-5).

Вина також підтверджується відеозаписом, доданим до протоколу, який ретельно досліджено в судовому засіданні з участю ОСОБА_1 та його захисника, яким підтверджується, що ОСОБА_1 03.12.2018 року о 02 год. 47 хв. керував автомобілем НОМЕР_3 та був зупинений працівниками поліції під час керування цим транспортним засобом в м. Охтирка по пров. Дачний. Спочатку ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп’яніння, були запрошені свідки, у присутності яких поліцейським роз’яснено суть скоєного водієм правопорушення та зміст статті, за якою буде складатися протокол. В подальшому ОСОБА_1 погодився пройти освідування на місці за допомогою газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», відповідно до якого результат тесту позитивний – 0,94 проміле. При цьому поліцейським було роз’яснено права ОСОБА_1, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також повідомлено, що здійснюється відеофіксація події ( а.с.9).

Вказаний доказ для суду є належним допустимим та достатньо переконливим, не викликає будь-яких сумнівів.

З досліджено відеозапису вбачається, що дійсно ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння, млява мова, він пояснював, що проїхав на автомобілі зовсім короткий проміжок до свого будинку.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи захисника, дослідивши письмові докази, відеозапис події, вважає, що правопорушення мало місце, вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у суді.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 03.12.2018 року о 02 годині 47 хвилин в м. Охтирка Сумської області по пров. Дачний керував автомобілем «ВАЗ-211194», державний номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного сп’яніння, на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп’яніння в медичному закладі ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився, погодився пройти освідування з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest ARAM-2261, відповідно до якого результат тесту позитивний – 0,94 проміле (а.с.6-7).

Вказана обставина знайшла своє підтвердження в суді, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту, оскільки, в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, зазначено свідків, маються їх підписи.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. В той же час сам ОСОБА_1 викладені в протоколі обставини не спростував в установленому законом порядку в суді.

Доводи захисника та ОСОБА_1 про те, що поліцейські не мали права застосовувати прилад Drager «Alcotest 6810» (ARAM-2261) суд вважає безпідставними, оскільки Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов’язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Щодо тверджень захисника, що огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився за допомогою приладу газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а тому результати такого тесту не можна вважати належним доказом та посилання захисника на норми Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу щодо того, що прилад має проходити калібрування кожні шість місяців та посилання на те, що Drager «Alcotest 6810» в реєстрі переліку не значиться, не знайшло свого підтвердження належними доказами. Захисник у підтвердження своїх доводів належних доказів суду не надав.

Так, пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров’я, МВС від 09.11.2015 р. №1452/735 встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 7 цієї Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Пунктом 3 Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС №33 від 01.03.2010 року, який є чинним, спеціальним технічним засобом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, окрім інших, є газоаналізатор «Alcotest 6810».

Інструкція з експлуатації газоаналізатора Drager «Alcotest 6810» дійсно визначає інтервал калібрування кожні шість місяців.

Відповідно до роздруківки приладу Drager «Alcotest 6810» останнє калібрування приладу відбулось 23.11.2018 року, тобто в межах шестимісячного строку, що свідчить про належне здійснення перевірки та калібрування приладу, відтак підстави для визнання його результатів недійними відсутні.

Таким чином, істотних порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп’яніння, не виявлено, а відтак, підстав для визнання недопустимим доказом результатів тесту, не вбачається.

Крім того, зважаючи на те, що в протоколі ОСОБА_1 зазначив «не згоден», при цьому з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції пропонували йому проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння, однак ОСОБА_1 в присутності двох свідків погодився пройти огляд на місці, що підтверджується відеозаписом, доданим до матеріалів. Суд приходить до висновку, що проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_1 здійснено без порушенням вимог законодавства, що в свою чергу свідчить про те, що результати такого огляду є дійсними.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі розгляду справи.

Дослідженим відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 фактично погодився із результатом огляду за допомогою спеціальних технічних засобів у присутності свідків, але не хотів, щоб оформляли матеріали по ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд не вбачає необхідності у витребуванні з управління патрульної поліції в Сумській області інструкції з експлуатації приладу Drager «Alcotest 6810», так як до протоколу доданий результат тесту, який досліджено в судовому засіданні, який визнано судом як належний та допустимий доказ, який не викликає жодних сумнівів, ним підтверджується факт скоєного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а зазначена інструкція не має доказового значення в даній справі. Такі дії захисника суд розцінює як спосіб зволікання з розглядом даної справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 ч.1 КУпАП, об’єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

Стосовно доводів захисника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 пояснення у суді надав би за умови, допиту свідків, вказаних у протоколі, суд зазначає, що строк розгляду справи вказаної категорії передбачено у відповідності до положень ст.277 КУпАП 15 днів, справа надійшла до суду 07.12.2018 року та двічі відкладалася за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника, в тому числі в судове засідання викликалися свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, від яких повернулися поштові повідомлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Суд вжив усіх заходів щодо виклику свідків, які не з’явилися та не отримали судові повістки, а тому суд дійшов висновку після дослідження відеозапису у судовому засіданні та письмових доказів про можливість закінчення розгляду справи без допиту вказаних свідків, письмові пояснення яких додані до протоколу та не викликають у суду жодних сумнівів, так як узгоджуються з іншими доказами, а тому позицію ОСОБА_1 та його захисника суд розцінює як зволікання з розглядом справи з метою уникнення відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як зазначено в протоколі ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, результат алкотесту 0,94 проміле. Вказана обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні належними допустимими доказами, які у суду не викликають жодних сумнівів, узгоджуються між собою разом з письмовими доказами.

Згідно із п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені докази, досліджені судом, а також письмові показання свідків, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом , а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини вказаної особи в скоєному.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов’язки у правовому полі.

Таким чином, аналізуючи приведені докази в їх сукупності та даючи їм оцінку, суд дійшов до висновку, що правопорушення мало місце, вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в суді, доведена належними, допустимими, переконливими доказами, які не викликають у суду будь-яких сумнівів.

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до довідки про надання інформації від 11.12.2018 року ОСОБА_1 має посвідчення водія серії ВАЕ № 977121, видане 15.08.2012 року (а.с.35).

Суд враховує характер скоєного правопорушення, особу порушника, який притягується до адмінвідповідальності вперше, є водієм, однак, ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, тому вважає за доцільне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 276, 283 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк рахувати з моменту вилучення водійського посвідчення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави, стягувач Державна судова адміністрація України, які сплачувати на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 Код за ЄДРПОУ 37993783 ОСОБА_4 отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, р/о 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, обов’язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду ОСОБА_5