Рішення № 79233312, 17.01.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 526/1503/18

Провадженя№ 2/266/211/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Маріуполі цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2018 року позивач в особі акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 28.03.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні Договору сторони керувались положенням ч.1ст.634 ЦК України, згідно яких договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який не може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем станом на 29.07.2018 року у розмірі 38489,55 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 11688,11 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 12845,82 гривень, заборгованості за пенею 11646,59 гривень, а також відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання батьківських послуг штраф в розмірі 500 гривень (фіксована частина), 1809,03 грн. (процентна складова). Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі, а також судові витрати, пов'язані із зверненням до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до ухвали суду від 09.11.2018 року по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019р. вказана справа передана під головування судді Пантелєєва Д.Г.

Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу ОСОБА_1, не вручено адресату. Позивачу надіслана ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8ст.178 ЦПК України).

Оскільки, відповідно до вимогст.279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Перешкод для розгляду справи немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

28.03.2011 року відповідач ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «ПриватБанку» та отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Підписання вказаного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором відповідач, на вимогу Банку повинен виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позивальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні Договору сторони керувались положенням ч.1ст.634 ЦК України, згідно яких договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який не може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями525,526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

В сенсі п.1 ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 цього кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.07.2018 року у розмірі 38489,55 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 11688,11 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 12845,82 гривень, заборгованості за пенею 11646,59 гривень, а також відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання батьківських послуг штраф в розмірі 500 гривень (фіксована частина), 1809,03 грн. (процентна складова).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано не чинним (справа № 826/18330/14).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської ради.

Згідно даних відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача і звільняє її від обов'язку по оплаті штрафів на користь АТ «Приват Банк», з урахуванням положень ст. 5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» про стягнення з відповідача пені в сумі 11646,59грн., штрафу в розмірі 500 гривень (фіксована частина), та в розмірі 1809,03 грн. (процентна складова), не підлягають задоволенню.

Враховуючи той факт, що суду не було надано доказів щодо належного виконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, то суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача підлягають задоволенню за виключенням пені та штрафів, внаслідок чого з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 24533 грн. 93 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,у зв'язку із частковим задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати,а саме судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, який становить 1762 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526,530,1046,1048 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., РНОКППНОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 28.03.2011р., у розмірі 24533 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., РНОКППНОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) гривні 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.01.2019 року.

Суддя Пантелєєв Д. Г.