Ухвала суду № 79232773, 17.01.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3621/16-ц

2-р/357/5/19

У Х В А Л А

17 січня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л. М. оглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про роз’яснення рішення суду від 27 березня 2017 року у справі №357/3621/16-ц,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа аз позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про усунення перешкод в користуванні будинком. 27 березня 2017 року суд вирішив позов задовольнити частково. Усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні нею частиною житлового будинку № 196 квартира № 2 по вул. Шевченка в м. Біла Церква шляхом зобов’язання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати надбудовану частину даху в житловому будинку № 196 по вул. Шевченка в м.Біла Церква та повернути конструкцію даху у попередній стан. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові втрати в сумі по 4 965 грн з кожного. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 року та Постановою Верховного Суду від 04 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

14 січня 2019 року канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про роз’яснення рішення суду від 27 березня 2017 року у справі №357/3621/16-ц.

Оглянувши подану заяву суд вказує на таке.

30 серпня 2018 року заявники вже зверталися до суду із заявою про роз’яснення рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2017 року оскільки вважали його не зовсім зрозумілим, просили роз’яснити порядок виконання резолютивної частини рішення в частині того, якими розмірами необхідно демонтувати частини даху; у який саме попередній стан повернути конструкцію даху та з яких будівельних матеріалів повинна бути відновлена конструкція даху; чи потрібні дозвільні документи на виконання робіт зазначених у резолютивній частині рішення.

У задоволенні зазначеної заяви було відмовлено ухвалою суду від 24 вересня 2018 року, яку отримано ОСОБА_3 особисто 08.10.2018 року, ОСОБА_2 особисто 08.10.2018 року та ОСОБА_2 08.10.2018 року особисто, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том.2 а.с. 253, 254, 255).

Дана заява про роз’яснення судового рішення є аналогічна тій, яка була розглянута судом ухвалою від 24 вересня 2018 року.

Враховуючи зазначене, суд акцентує увагу заявників на наступному.

Цивільно-процесуальний кодекс України в редакції від 15.12.2017 року, усунув прогалини в законодавстві в питанні впливу з боку сторін на вибір суддів шляхом подання численної кількості тотожних позовів та заяв.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

В даному випадку, заявники свідомо повторно подали заяву про роз’яснення судового рішення, проігнорувавши ту обставину, що така заява вже вирішена судом.

У зв’язку з цим, подання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заяви про роз’яснення рішення суду від 27 березня 2017 року у справі №357/3621/16-ц суд визнає зловживання процесуальними правами.

Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне вказану заяву повернути заявникам та попередити їх про необхідність утриматись від протиправних дій, оскільки вони можуть призвести до застосування судом заходу процесуального примусу у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо повторного звернення до суду із заявою про роз’яснення рішення суду у справі 357/3621/16-ц – зловживанням процесуальними правами.

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про роз’яснення рішення суду від 27 березня 2017 року у справі №357/3621/16-ц – повернути заявникам.

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОСОБА_5