Рішення № 79232448, 11.01.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11166/18

2/357/822/19

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є матір’ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З батьком малолітнього сина позивачка в зареєстрованому шлюбі не перебувала, звернувшись із спільною заявою до органів реєстрації, батьком дитини визнано відповідача ОСОБА_2, про що свідчить відповідний запис у свідоцтві про народження. Позивачка вказувала на те, що дитина проживає з нею та повністю перебуває у неї на утриманні, відповідач ухиляється від матеріального забезпечення сина, у зв’язку з чим, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше одного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка не з’явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз’яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Перевіривши матеріали справи, роз'яснивши процесуальні наслідки визнання позову, враховуючи, що відповідач позов визнав та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ОК №358700. Відповідно до зазначено свідоцтва про народження батьком дитини є ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на повному її утриманні що підтверджується довідкою №2595 від 13.09.2018 року, виданою Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області. Батько дитини, відповідач по справі, добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Як передбачено ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України, з урахуванням змін внесених згідно із Законами від 17 травня 2017 року № 2037-VIII та від 3 липня 2018 р., № 2475-VІІІ, гарантії прав дитини, а саме, що:

- розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини;

- мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, законодавець розмежовує поняття "мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину" та "мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину". Тобто, за загальним правилом, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а у разі доведеності достатності заробітку (доходу) платника аліментів судом може бути присуджений мінімальний розмір аліментів на одну дитину в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_2. є працездатним за віком та станом здоров’я, тобто, є спроможним надавати матеріальну допомогу своєму сину.

А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

За ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, в даному випадку з 25.09.2018 року.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-183 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 206, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (місце реєстрації: пров. Інститутський, буд. 32, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, паспорт серії СМ 810029, РНОКПП: НОМЕР_1) аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серії СМ 838495) аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (місце реєстрації: пров. Інститутський, буд. 32, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, паспорт серії СМ 810029, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_4