Постанова № 792318, 11.06.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.2007

Справа №2-27/5485-2007А

За позовом Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня», м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 62.

До відповідача – Державна податкова інспекція в м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул.. Мате Залкі, 1/9.

Про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача – Давидов Є. І., дор. у справі.

Від відповідача – Шиленко, дор. у справі.

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення ДПІ в м. Сімферополь №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. про застосування до відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» штрафних санкцій в сумі 91300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення – рішення, що слугувало підставою для нарахування штрафних санкцій, скасовано судом з моменту прийняття вказаного податкового повідомлення – рішення. Таким чином, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення – рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату донарахованого податкового забовязання по сплаті податку на прибуток є безпідставним і прийнятим у супереч чинному законодавству України.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що не дивлячись на те, що податкове повідомлення – рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 р. скасовано рішенням ГС АР Крим від 04.04.2006 р. по справі №2-23/1227 – 2006А, позовні вимоги не повинні бути задоволені в зв’язку з пропуском позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.. 99 КАСУ. Таким чином відповідач вважає, що у позові необхідно відмовити, оскільки позивачем пропущено строку звернення до суду.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Позивач у поясненнях повідомив про те, що з 16.11.2006 р. право позивача, в зв’язку з прийняттям спірного податкового повідомлення – рішення, є порушеним, а строк позовної давності по оскарженню податкового повідомлення – рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. спливає не раніше 16.11.2007 р. Таким чином, позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Позивачем також клопотанням від 11.06.2007 р. просить суд поновити пропущений строк звернення до суду по оскарженню податкового повідомлення – рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. Вказане обґрунтовує тим, що до відміни податкового повідомлення – рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 р., у позивача не було достатніх правових підстав для відміни податкового повідомлення – рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. необхідність оскарження податкового повідомлення – рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 р. слугувала причиною пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення – рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. І таке звернення до суду стало можливим тільки після того, як Вищий адміністративний суду України свою ухвалою від 16.11.2006 р. касаційну скаргу ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» задовольнив та постанову ГС АР Крим від 04.04.2006 р. по справі №2-23/1227 – 2006А залишив без змін.

Суд прийняв до уваги вказане клопотання позивача. Представник відповідача з вказаним клопотанням був ознайомлений.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

У відношенні позивача відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р., відповідно до якого на підставі ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було застосовано штрафні санкції у розмірі 91300 грн. за несплату узгодженого податкового забовязання.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами” Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п. 17.1.6 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00 р. у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що за результатами проведення позапланової документальної перевірки позивача по справі з питання дотримання вимог податкового і валютного законодавства при обчисленні та сплаті до бюджету податку на доадну варість та податку на прибуток при здійснені фінансово – господарської діяльності з ТОВ «Тира» ( м. Дніпропетровськ ) за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2003 р..

За результатами перевірки було складено акт від 09.11.2004 р. №426/26-2/05528579.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”, в наслідок чого було донараховано податок на прибуток за 2003 р. в сумі 182,6 тис. грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 р., відповідно до якого у відношенні позивача було визначене податкове абовязання по податку на прибуток у розмірі 182600,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 73040,00 грн.

Відповідно до п. 5.2.4. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Не погодившись з вказаним податковим – повідомленням рішенням, позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання нечинним вказаного податкового повідомлення – рішення.

Рішенням ГС АР Крим від 04.04.2006 р. по справі №2-23/1227 – 2006А позов відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» було задоволено у повному обсязі та визнано нечинним податкове повідомлення – рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 р., відповідно до якого у відношенні позивача було визначене податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 182600,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 73040,00 грн.

ДПІ в м. Сімферополь не погодившись з вказаним, оскаржила рішенням ГС АР Крим від 04.04.2006 р. в апеляційному і касаційному порядку.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 16.11.2006 р. по даній справи касаційну скаргу ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» було задоволено та постанову ГС АР Крим від 04.04.2006 р. по справі №2-23/1227 – 2006А було залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАСУ постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова ГС АР Крим від 04.04.2006 р. по справі №2-23/1227 – 2006А вступила в закону силу з 16.11.2007 р.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення – рішення ДПІ в м. Сімферополь №0002182602/0 від 11.11.2004 р., відповідно до якого у відношенні позивача було визначене податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 182600,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 73040,00 грн. є нечинним з моменту його прийняття.

А оскільки є нечинним рішення контролюючого органу, то і є нечинним податкове забовязання, яке було визначено вказаним рішенням.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач по справі не мав права нараховувати штрафні санкції по податковому забовязанню, яке було донараховано податковим повідомленням – рішення, яке в свою чергу було визнано нечинним судовому порядку з моменту прийняття.

При таких обставинах справи, податкове повідомлення - рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. про застосування до відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» штрафних санкцій в сумі 91300,00 грн. необхідно визнати нечинним, оскільки воно є протиправним та протирічить вимогам чинного законодавства України.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а так само пояснення та клопотання позивача в порядку ст.. ст.. 100, 102 КАСУ, судом не приймаються в зв’язку з наступним.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірне податкове повідомлення – рішення №0000682602/0/0 про застосування до відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» штрафних санкцій в сумі 91300,00 грн. було дійсно прийнято 14.03.2005 р. Однак саме те, що відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції за несплату донарахованого податкового забовязання по податку на прибуток, позивач дізнався тільки тоді, коли в процесі оскарження постанови ГС АР Крим від 04.04.2006 р. по справі №2-23/1227 – 2006А ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 16.11.2006 р. було поставлено остаточну крапку в процесі вирішення питання, чи прийняте податкове повідомлення – рішення ДПІ в м. Сімферополь №0002182602/0 від 11.11.2004 р., відповідно до якого у відношенні позивача було визначене податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 182600,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 73040,00 грн. правомірно і чи є воно чинним.

Тільки з цього дня, 16.11.2006 р., позивач і міг дізнатися, що податкове повідомлення – рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. про застосування до відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» штрафних санкцій в сумі 91300,00 грн. порушує його права і законні інтереси.

До того ж ст.. 99 КАСУ вказує на той факт, що строк звернення до суду може встановлюватися і спеціальним законом.

Таким законом є Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Вказані строки давності встановлені ст.. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і складають три роки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено строк звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було представлено достатніх доказів щодо правомірності винесеного ним податкового повідомлення – рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі зачіпає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не вбачає ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь №0000682602/0/0 від 14.03.2005 р. про застосування до відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» штрафних санкцій в сумі 91300,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) на користь відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня», м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 62, ( ідентифікаційний код 05528579, банківські реквізити не відомі ) 3,40 грн. державного мита.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.