Ухвала суду № 79228736, 16.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

з питання роз'яснення судового рішення

16.01.2019р. справа № 820/4859/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про роз’яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській області провизнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Харківській області від 14.12.2017 року № Ф-0001211315 щодо зобов'язання сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску у розмірі 65102,28 грн.,-

встановив:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 р. позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишено без задоволення.

18.12.2018 р. до суду надійшла заява представника позивача про роз'яснення рішення суду, в якій просить суд роз'яснити рішення від 30.08.2018 у справі № 820/4859/18 щодо наступних питань: 1) чи був факт корегування відповідачем заборгованості згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001211315 від 14.12.2017 про сплату 65102,28 грн. (шляхом її зменшення на 65102,28 грн.) підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову? 2) чи змінилося б рішення суду в разі відсутності факту корегування заборгованості згідно вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001211315 від 14.12.2017 про сплату 65102,28 грн. (шляхом її зменшення на 65102,28грн.)? 3) чи може бути рішення суду від 30.08.2018 у справі № 820/4859/18 підставою для поновлення відповідачем заборгованості, що виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф НОМЕР_1 від 14.12.2017 та яка була відкоригована ним (шляхом її зменшення на 65102,28 грн.) під час розгляду вказаної судової справи? 4) чи має право відповідач поновлювати відкориговану ним під час розгляду судової справи №820/4859/18 заборгованість, що виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф НОМЕР_1 від 14.12.2017, з підстав наявності рішення суду від 30.08.2018 у справі № 820/4859/18 про відмову в задоволенні адміністративного позову за наявності вказівки суду про те, що відмова задоволенні позов обумовлена саме відсутністю відповідної заборгованості.

16.01.2019р. до суду надійшла заява про розгляд заяви від 18.12.2018р. в порядку письмового провадження.

З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги, що відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Дослідивши зміст заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що позивачу не зрозуміло саме мотивувальну частину судового рішення в задоволенні якого судом відмовлено.

Суд зазначає, що мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Як вже зазначалось вище, рішенням по даній справі позов було залишено без задоволення, при цьому мотивувальна частина рішення цілком відповідає його резолютивній частині та виключає можливість суперечності його виконання.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву про роз'яснення судового рішення залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя О.В.Старосєльцева