Ухвала суду № 79228187, 11.01.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21568/18

Провадження № 521/1650/19

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

11 січня 2019 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Через канцелярію суду в порядку ст. 14, п. 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщенням.

Як встановлює ст. 13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи зі змісту даної норми, звернення особи до суду повинне відповідати певним вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так відповідно дост.175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розглянувши матеріали справи та заявлені позивачем вимоги, судом вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги: немайнового характеру.

Згідно з п.п.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, зі змінами, внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22травня 2015року №484-VIII,які набрали чинності 01.09.2015р.,розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем судовий збір не сплачено.

Тому на підставі п.п. 12, 13 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», позивачу необхідно ще сплатити судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок за кожну вимогу немайнового характеру, тобто позивач повинен сплатити суму в розмірі 1 536 гривень 80 копійок.

Згідно з п. 22 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03), Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, №18, с.18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, с.1867, параграф 37).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Право на суд (Рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р.) не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом.

Оскільки однією з умов реалізації права на предявлення позову є належним чином оформлена позовна заява, тому можливість судді залишити заяву без руху, якщо вона за своїм змістом суперечить вищевказаним нормам процесуального закону, не може вважатись обмеженням права доступу до суду, регламентованого вищевказаною міжнародною нормою права.

Згідно зі ст. 185 ч.ч.1,2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суддя вбачає, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 271, 258, 260, 175, 177, 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування жилим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків впродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Розяснити позивачу, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: А.П. ЦЕЛУХ

"11" січня 2019 р.