Рішення № 79228054, 17.01.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/528/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, другий відповідач Національна поліція України про визнання протиправними дій та стягнення одноразової грошової допомоги.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням позову у новій редакції від 28.11.2018 р., просить:

- визнати протиправними дії у вигляді відмови Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №27/123/55/01/2018 від 24.04.2018 р. щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, інвалідність яким була встановлена під час проходження служби відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 р. за № 788 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2017 р. за №1273/31141;

- зобов'язати Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 146160 грн, відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 р. за № 788 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2017 р. за № 1273/31141;

- зобов'язати Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області виплатити йому, ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу в розмірі 146160 грн, відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 р. за № 788 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2017 р. за № 1273/31141.

В обґрунтування позову позивач вказував, що з 26.08.1997 р. по 06.11.2015 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ Чернівецької області. 07.11.2015 р. прийнятий на посаду старшого інспектора СКЗ Кельменецького відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області. 31.08.2017 р. звільнений зі служби в поліції на підставі висновку МСЕК №916786 від 25.07.2017 р. у зв`язку з встановлення захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції, встановлено ІІ групу інвалідності з втратою працездатності 70%.

12.04.2018 р. позивач звернувся із заявою на ім`я керівника ГУНП в Чернівецькій області, в якій просив призначити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, що настала в наслідок втрати здоров'я пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Листом №27/123/55/01/2018 від 24.04.2018 р. ГУНП в Чернівецькій області у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу відмовлено, враховуючи те, що інвалідність позивачу встановлена під час проходження служби, відтак призначення та виплата одноразової грошової допомоги суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Із відмовою зазначеною у листі №27/123/55/01/2018 від 24.04.2018 р. позивач не погоджується та вважає її такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його конституційні права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду 12.07.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до змісту якого вказувало, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, 12.04.2018 р. до ГУНП в Чернівецькій області від позивача надійшла заява, в якій просив посприяти у вирішенні питання щодо виплати йому одноразової грошової допомоги. Вказана заява у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" розглянута та 24.04.2018 р. надано відповідь позивачу з відповідним роз'ясненням. Відповідь зазначена у листі №27/123/55/01/2018 від 24.04.2018 р. не є відмовою у призначенні виплати одноразової допомоги позивачу, а висновком. З метою здійснення виплати одноразової грошової допомоги позивачу працівниками ГУНП в Чернівецькій області направлено до підрозділу центрального органу управління поліції розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 140000,00 грн. Однак, Головним розпорядником бюджетних коштів - Національною поліцією України не виділялися відповідні кошти для виплати одноразової грошової допомоги позивачеві.

Виплата одноразової грошової допомоги як працівникові поліції у відповідності до вимог чинного законодавства може бути здійснена тільки після надходження бюджетних коштів.

Позивач скористався правом передбаченим ст. 163 КАС України на подання відповіді на відзив.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. занесеною до протоколу судового засідання продовжено термін підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національну поліцію України.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. за клопотанням учасників справи зупинено провадження по справі для надання сторонам часу для примирення із встановленням граничного строку до 17.10.2018 р. Справу призначено до розгляду на 18.10.2018 р.

Національна поліція України подала до суду письмові пояснення, відповідно до змісту яких зазначила, що проти задоволення позову заперечує повністю, та вважає, що позов до задоволенню не підлягає з наступних підстав. Так, 06.11.2015 р. позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), а наказом ГУНП в Чернівецькій області від 17.08.2017 р. № 125 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону "Про Національну поліцію" (через хворобу) - 31.08.2017 р.

Довідкою МСЕК Серії 12 ААА №916786 від 25.07.2017 р. позивачу з 25.07.2017 р. встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

Таким чином, оскільки право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону України "Про Національну поліцію", то і до спірних правовідносин щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги потрібно застосовувати виключно положення Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №4. Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури, умов та послідовності, встановлених Законом "Про Національну поліцію", а саме дотримання терміну встановлення поліцейському інвалідності, який за умовами закону становить - шість місяців після звільнення, та не надано такого права поліцейським, яким інвалідність встановлено до звільнення.

Отже, для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно обов'язковою умовою є дотримання порядку встановлення поліцейському інвалідності, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті, тобто після 31.08.2017 р. і до 28.02.2018 р. в даних спірних правовідносинах.

Національна поліція України наголошувала, що наказом ГУНП в Чернівецькій області від 17.08.2017 р. № 125 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 31.08.2017 р. Однак, згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №916786 від 25.07.2017 р. позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, - 25.07.2017 р. Тобто, визначення позивачу інвалідності відбулось поза межами шестимісячного строку встановленого законом, а тому ГУНП в Чернівецькій області правомірно відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.11.2018 р. занесеною до протоколу судового засідання залучено до участі у справі як другим відповідачем Національну поліцію України.

Під час підготовчого засідання позивач двічі уточняв позовні вимоги 08.10.2018 р. та 28.11.2018 р.

29.11.2018 р. учасниками справи подано до суду заяви про закінчення підготовчого провадження у адміністративній справі та перехід до розгляду адміністративної справи по суті.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 р. закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті у той же самий день.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.11.2018 р. позивач та його представник підтримав позовні вимоги, у вступному слові та наданих поясненнях виклав зміст та підстави своїх вимог, які аналогічні тим, які наведені в позовній заяві. Просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Крім того, позивач уточнив позовні вимоги у частині розміру одноразової грошової допомоги - 144000,00 грн.

Представник ГУНП в Чернівецькій області та Національної поліції України, у судовому засіданні, яке відбулося 29.11.2018 р., позов не визнав, вступному слові та наданих поясненнях виклав зміст та підстави своїх заперечень, які аналогічні тим, які наведені у запереченні проти позову та письмових поясненнях.

Після виступу із вступним словом та надання додаткових пояснень щодо предмету позову, дослідження письмових доказів по справі, учасники справи заявлено клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194, КАС України та подання усіма учасниками заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) з 26.08.1997 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а 07.11.2015 р. прийнятий на службу в поліцію, що підтверджується копією трудової книжки серії АЕ 339132 ( а.с. 7, 8-10).

Згідно свідоцтва про хворобу №223 від 22.06.2017 р., за розпорядженням начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, Військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України в Чернівецькій області" здійснено медичний огляд майора поліції Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області старшого інспектора СКЗ ОСОБА_1 За наслідками огляду позивача встановлено захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. На основі ст. 40-А, 39-А, 60-В, 56-В, 71-Б, 23-В графи четвертої переліку захворювань і фізичних вад - визнано позивача таким, що непридатний до служби в поліції (а.с. 29, 30, 31).

Відповідно до змісту довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААА №916786 від 25.07.2017 р., позивачу встановлена ІІ група інвалідності. Причина інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції (а.с. 12).

Згідно із довідкою Серія 10 ААА №007537 від 25.07.2017 р. ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках складає 70% (а.с. 12).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №125 о/с від 17.08.2017 р., майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора СКЗ Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції за ч. 1 п. 2 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) з 31.08.2017 р. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 09.06.2017 р. та свідоцтво про хворобу від 22.06.2017 р. № 223 (а.с. 8-10, 35).

12.04.2018 р. позивач звернувся до ГУНП в Чернівецькій області із заявою, в якій у зв`язку з нездійсненням йому виплати одноразової грошової допомоги, просив посприяти у вирішенні його питання (а.с. 33).

24.04.2018 р. ГУНП в Чернівецькій області листом за вх. №27/123/55/01-2018 повідомило позивача, що оскільки інвалідність йому встановлена під час проходження служби, тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги суперечить п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію". Водночас, в листі відповідач вказав, що після внесення змін до відповідних розпорядчих документів, виплата зазначеної допомоги буде проведена після вирішення певних процедурних питань, про що позивача буде повідомлено додатково (а.с. 34).

Вважаючи відмову у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні норми містяться і у п.п. 2 п. 3 Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 (далі - Порядок № 850).

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З 07.11.2015 р. набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), яким врегульовано, в тому числі питання виплати одноразової грошової допомоги. З прийняттям Закону №580-VIII втратив чинність Закон №565-XII.

Відповідно до п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Статтею 97 Закону №580-VIII встановлено порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до ст.ст. 97-101 Закону №580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 163/28293, затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), згідно з п. 1 розділу II якого днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Розділу III Порядку №4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до п. 5 розд. III Порядку №4, для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу, в т.ч.: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 Розділу IV Порядку №4, передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 Розділу IV Порядку №4).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про хворобу №223 від 22.06.2017 р. за наслідками огляду позивача Військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України в Чернівецькій області" встановлено захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. На основі ст. 40-А, 39-А, 60-В, 56-В, 71-Б, 23-В графи четвертої переліку захворювань і фізичних вад - позивача визнано таким, що непридатний до служби в поліції (а.с. 29, 30, 31).

25.07.2017 р. позивачу встановлена ІІ група інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках складає 70%, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААА №916786 від 25.07.2018 р. та довідкою Серія 10 ААА №007537 від 25.07.2017 р. (а.с. 7, 11, 12).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №125 о/с від 17.08.2017 р., майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора СКЗ Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції за ч. 1 п. 2 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) з 31.08.2017 р. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 09.06.2017 р. та свідоцтво про хворобу від 22.06.2017 р. № 223 (а.с. 8-10, 35).

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги виникло у позивача з 25.07.2017 р.

З матеріалів справи видно, що 04.09.2017 р. завідувач сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП Карпушина О.П. склала висновок про призначення одноразової грошової допомоги майору поліції, старшому інспектору сектору кадрового забезпечення Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 у розмірі 144000,00 грн. Вказаний висновок підписаний керівником фінансового підрозділу - начальником УФЗБО ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Навольським В.Й. та керівником підрозділу, де позивач проходив службу - начальником Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області П`ятницьким В.В.

Дослідженням висновку про призначення одноразової грошової допомоги встановлено, що висновок погоджений комісією у складі: заступника начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції Крилюка Т.Т. (голова комісії); начальника УФЗБО ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції Навольського В.Й. (заступника голови комісії) та членів комісії: начальника УКЗ ГУНП полковника поліції Федоряка Г.Й.; начальника СПЗ ГУНП майора поліції Бурлака Д.В.; заступника начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції Максимчука С.А., заступника начальника УФЗБО ГУНП підполковника поліції Бужори С.М.; завідуючого сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП Карпушина О.П.; спеціаліста державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП Довбуша О.І. та затверджений 08.09.2017 р. начальником ГУНП в Чернівецькій області генералом поліції третього рангу Пілігримом С.В. (а.с. 45).

Із змісту висновку про призначення одноразової грошової допомоги видно, що одноразова грошова допомога призначена позивачу на підставі п. 4 п. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з встановленням інвалідності. Дата набуття права на отримання грошової допомоги - 25.07.2017 р.

12.04.2018 р. позивач звернувся до ГУНП в Чернівецькій області із заявою, в якій у на підставі норм Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" просив посприяти у вирішенні питання виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 33).

24.04.2018 р. листом №27/123/55/01-2018 р. ГУНП в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що за наслідками розгляду поданої ним заяви від 12.04.2018 р. стосовно виплати виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності уважно розглянута. Повідомлено позивача про те, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі втрати нездатності поліцейського призначається і виплачується в разі встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми, або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ поліції, протягом шести місяців після звільнення його з органів поліції.

Згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області від 17.08.2017 р. № 125 о/с позивача звільнено у відставку по ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" п. 2 ч. 1 (через хворобу) з 31.08.2017 р. Відповідно до даних довідки до акта МСЕК серія 12 ААА №916786 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції) 25.07.2017 р.

Оскільки інвалідність позивачу встановлена під час проходження служби, ГУНП в Чернівецькій області прийшло до висновку, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Крім того, в листі відповідач зазначив, що враховуючи те, що порядок призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, інвалідність яким була встановлена під час проходження служби, потребує внесення змін до відповідних розпорядчих документів, Національною поліцією України ініціюється відповідні зміни до законодавства для врегулювання цього питання.

Враховуючи вищевказане, виплата зазначеної допомоги буде проведена після вирішення певних процедурних питань, про що позивача повідомлять додатково (а.с. 34).

Згідно інформаційної довідки від 27.07.2018 р., ГУНП в Чернівецькій області направило до ДФЗБО НПУ розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги позивачу в сумі 144000,00 грн (а.с. 46).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що станом на час розгляду справи в суді ГУНП в Чернівецькій області виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 144000,00 грн позивачу не здійснило.

З огляду на вищенаведені обставини справи та наведені норми матеріального права, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Оскільки, наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить висновку про протиправність відмови Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області оформленої листом №27/123/55/01-2018 від 24.04.2018 р. щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу. Відтак, в цій частині позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача та другого відповідача на ту обставину, що інвалідність позивачу встановлена під час проходження служби, тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 Розділ І Порядку №4 визначено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, а саме: пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених ст. 101 Закону №580-VIII (п. 5 Розділ І Порядку №4 ).

Відповідно до ст. 101 Закону №580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що ст. 101 Закону №580-VIII має вичерпний перелік підстав, коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, тому посилання відповідачів на ту обставину, що інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції встановлена під час проходження служби, а тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII, є хибним трактування п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, суд зазначає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем фактично прийнято рішення (висновок) про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 144000,00 грн.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону №580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: для II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" від 21.12.2016 р. №1801-VIII прожитковий мінімум станом на 01.01.2017 р. становить - 1600,00 грн. Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги поліцейському в 2017 році внаслідок причин, зазначених у пункті 4 становить 144000,00 грн (1600,00 грн х 90).

ГУНП в Чернівецькій області, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність невиплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського позивачу в розмірі 144000,00 грн.

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, а також протиправну відмову щодо виплати одноразової грошової допомоги, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь позивача одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського в розмірі 144000,00 грн.

Стосовно позовних вимог заявлених до Національної поліції України, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Розділу III Порядку №4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до п. 2 Розділу III Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі. Виділення коштів навчальним закладам для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом Міністерства внутрішніх справ відповідно до законодавства (п. 5 Розділу III Порядку №4).

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що органом, який здійснює призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі працездатності поліцейського є Національна поліція (міжрегіональний, територіальний органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Враховуючи те, що позивача звільнено на підставі наказу виданого ГУНП в Чернівецькій області, а також враховуючи, що призначення одноразової грошової допомоги позивачу здійснено ГУНП в Чернівецькій області, відтак безпідставними є вимоги позивача до Національної поліції України.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області оформлену листом №27/123/55/01-2018 від 24.04.2018 р. щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського у розмірі 144000,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький