Рішення № 79227994, 17.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3828/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2502 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить: 1) визнати протиправними дії військової частини А 2502 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 15 листопада 2017 року включно; 2) зобов'язати військову частину А 2502 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 15 листопада 2018 року включно.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 02.11.2018 листом за вихідним №350/485/60/1798 від 31.10.2018 військова частина А2502 повідомила позивача про відмову у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.11.2017 у зв'язку з відсутністю фінансування. Однак реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Відповідно до ухвали від 20.11.2018 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

07.12.2018 до суду надійшов Відзив на позовну заяву від відповідача, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, зокрема, що в 2016-2017 роках бюджетних призначень на виплату індексації грошового забезпечення не виділялось. Разом з тим, рішенням Міністра оборони України від 31.12.2015 року №248/3/9/1/1150 з 1 січня 2016 року було значно збільшено грошове забезпечення військовослужбовців (більше 40%) за рахунок збільшення щомісячних складових (премії). Відповідно до п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Розпорядженням Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 надана вказівка: «індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення». На даний час від розпорядників коштів вищого ступеню інформації (роз'яснення) щодо встановлення базового місяця в січні 2016 року до військової частини А2502 не надходило. В зв'язку із вищевикладеним, самостійно визначити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.11.2017 та провести відповідні розрахунки не являється можливим (арк. спр. 32-35).

13.12.2018 до суду поступила відповідь на Відзив, в якій позивач вказує, зокрема, що роз'яснення Мінсоцполітики та розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України є внутрішньо-відомчими документами, які не пройшли процедури державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та не занесені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, тому носять виключно рекомендаційний характер, та при суперечності його положень вимогам закону чи підзаконного нормативно-правового акту не можуть бути застосовані. Заборгованості із виплати грошового забезпечення у військовій частині А 2502 перед військовослужбовцями не було, що свідчить про надходження фінансових асигнувань, а доказів відсутності коштів на рахунку суду не представлено (арк. спр. 45-47).

19.12.2017 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь, в яких вказує, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів. Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Отже, Міністерство соціальної політики України визначено, як спеціально уповноважений орган, який покликаний здійснювати нормативно-правове регулювання у проведенні індексації грошових доходів населення (арк. спр. 52-53).

З'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

15 листопада 2017 року наказом командира військової частини А 2502 (по стройовій частині) № 118 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення (арк. спр. 12).

Позивач 25.09.2018 звернувся із запитом до військової частини А 2502, в якому просив надати інформацію щодо нарахованої та фактично виплаченої індексації грошового забезпечення за період часу з 2013 року по день звільнення з військової служби, а також інформацію про розмір не нарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення по день звільнення (арк. спр. 14).

Листом за №350/485/60/1639 від 08.10.2018 військова частина А2502 повідомила позивача, зокрема, про те, що в Міністерстві оборони України у 2016-2017 роках можливості виплати індексації грошового забезпечення не було (арк. спр. 15).

Позивач листом від 11 жовтня 2018 року звернувся до командира військової частини А 2502 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день звільнення (арк. спр. 16-18).

Листом за №350/485/60/1798 від 31.10.2018 військова частина А2502 повідомила позивача про те, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. У вказані в заяві періоди бюджетного фінансування на проведення індексації не виділялось. Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає (арк. спр. 19).

На виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин роз'яснення від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, згідно яких, зокрема, у зв'язку з внесенням змін до Порядку №1078 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не нараховувати до окремого роз'яснення (арк. спр. 42).

Листами Мінсоцполітики від 08.08.2017 за №13700/з та від 08.08.2017 за №78/0/66-17 надано роз'яснення, згідно яких Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди (арк. спр. 40-41).

Крім того, у відповідності до повідомлення директора Департаменту фінансів МО України від 26.03.2018 № 248/1485 індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, однак у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було (арк. спр. 36-37).

На виконання вимог ухвали суду, листом за №350/485/60/1974 від 30.11.2018 військова частина А2502 повідомила, що самостійно визначити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.11.2017 та провести відповідні розрахунки не являється можливим. Також зазначено, що кошти для проведення індексації грошового забезпечення Міністерству оборони України у 2016-2017 роках не виділялись (арк. спр. 28-29).

Згідно з п.3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з ст. 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст. 19 Закону №2017-III, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, який своєю постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення, пункт 6 якого також містить аналогічні ст.5 Закону №1282-XII положення, у тому числі про те, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців.

Доводи відповідача на відсутність фінансових ресурсів для нарахування та виплати індексацій, що передбачено ст. 5 Закону та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, є безпідставними, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не проведення індексації грошового забезпечення.

У пунктах 23, 24 рішення Європейського суду з прав людини від 10.03.2011, "Справа "Сук проти України"", Суд констатує, що: "... держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі "Кечко проти України", згадане вище, пункт 23). Більше того, Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджету, оскільки державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (див., з-поміж інших судових рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", згадане вище, пункт 35). Тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі.

Також, Європейський Суд з прав людини, зокрема, у п.26 рішення по справі "Кечко проти України" від 8 листопада 2005 року зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, такі посилання відповідача порушують гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, з огляду на те, що чинне правове положення передбачає індексацію грошового забезпечення, тому органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у індексації, доки відповідні положення є чинними.

Отже, недостатність бюджетного фінансування відповідача жодним чином не впливає на наявність обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, що передбачено Законами, які чинні.

Цей висновок суду не спростовує роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2 (відповідно до яких індексацію грошового забезпечення слід не нараховувати до окремого роз'яснення), оскільки військова частина має керуватися та діяти відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078, котрі мають вищу юридичну силу, ніж вказане роз'яснення, і воно не заперечує право позивача на індексацію.

Також безпідставними є доводи про відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди (про що вказано у листах Мінсоцполітики від 08.08.2017), оскільки відсутність такого механізму не може позбавляти позивача на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Крім того, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач просить визнати протиправними дії щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2018 по справі № 9901/414/18 зазначено, що під діями суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб. В той же час, під бездіяльністю розуміється пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка також може вплинути на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб. При цьому така бездіяльність призвела або могла призвести до певних негативних наслідків для громадянина чи юридичної особи і за своїм призначенням спрямована на зміну юридичного та фактичного стану цих осіб.

Порушення прав та інтересів позивача виникло внаслідок невиплати індексації, тобто внаслідок не вчинення відповідачем дій, які він повинен і міг вчинити, тобто, має місце бездіяльність, а не дії. Тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.11.2017.

Як наслідок, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за такий період. У вказаній частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки в прохальній частині позивач просить зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію до 15.11.2018, однак законодавством не передбачено нарахування такої після виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Зокрема, відповідно до п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (та яка була чинною на час існування спірних правовідносин) військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2502 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 15 листопада 2017 року.

Зобов'язати військову частину А2502 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 15 листопада 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,31100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Військова частина А2502 (вул. Миру, 2, м.Старокостянтинів, Хмельницька область,31100 , код ЄДРПОУ - 08497649)

Головуючий суддя ОСОБА_2