Рішення № 79227766, 10.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5936/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Гавриляка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Львівській області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України) , в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 30.07.2018 № 864101/НОМЕР_1;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 29 від 05.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2018 між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Кімак»» було укладено договір поставки № 120218. 05.07.2018 на виконання Договору № 120218 від 15.02.2018 позивач здійснив відвантаження на транспорт ТОВ «Торговий Дім «Кімак» сходи залізобетонні ЛС-12 в кількості 25 шт. За результатами відвантаження ТОВ «Торговий Дім «Кімак» товару, 05.07.2018 позивачем складено податкову накладну № 29, яку скеровано для реєстрації в ЄРПН. Однак, 25.07.2018 вказану податкову накладну прийнято, втім реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати позивачу пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПП. Позивач вказує, що на виконання вище зазначених вимог, ним було надано пояснення та документи на підтвердження здійснення реальності господарської операції. Проте, 30.07.2018 відповідач 1 прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання позивачем копій документів, зокрема розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків та додатково зазначено, що відсутня оплата по придбанню та реалізації товару. Позивач вважає, що ним було надано необхідні первинні документи, які засвідчують факт реального виконання позивачем його господарських зобов'язань. Стверджує, що позивач не відповідає жодному ризиковому критерію визначеному у пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Окрім того, позивач зазначив, що відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено, які документи необхідно надати позивачу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПП, як і не зазначено, якому саме із критерії визначених у пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" відповідає позивач. З огляду на викладене, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що причиною відмови у реєстрації податкових накладних було ненадання документів на оплату на придбання та реалізацію товару. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у комісії ГУ ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є правомірним.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 10.01.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 7 грудня 2001 року ОСОБА_1 було зареєстровано, як фізичну особу-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, між ФОП ОСОБА_1 (далі - Постачальник) та ТОВ «Торговий Дім «Кімак»» (далі - Покупець) було укладено договір поставки № 120218 (далі - Договір № 120218), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві Товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти Товар (товари) і сплатити за нього згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору № 120218 предметом поставки є залізобетонні вироби та інертні матеріали. Поставка Товару здійснюється окремими партіями. Асортимент, кількість і ціна Товару погоджується Сторонами в усних або письмових заявках на кожну окрему партію Товару.

Вартість товару і порядок розрахунків визначено у п. 2 Договору № 120218. Так, відповідно до п. 2 вказаного Договору:

- Постачальник відвантажує товар Покупцеві за договірними цінами.

- ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару.

- орієнтовна вартість цього Договору складає п'ятсот тисяч гривень. Загальна вартість цього договору складається з сумарної вартості товару, що поставляється за цим Договором.

- оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати виписки накладної та передачі у власність Покупця кожної окремої партії Товару.

- Постачальник має право відмовитись :від виконання наступної заявки на товар , у разі неповного розрахунку Покупця за отриманий ним товар, строк оплати за який настав.

- розрахунки за цим Договором можуть здійснюватися будь-яким іншим, погодженим Сторонами способом, що не суперечить чинному Законодавству України.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 120218 Постачальник, поставляє товар згідно специфікацій, видаткових накладних або інших товаро-супроводжуючих документів, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору № 120218 терміни поставки товару узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку.

Пунктом 3.4 Договору № 120218 визначено, що при доставці товару транспортом Постачальника транспортні витрати, пов'язані з доставкою вантажу, оплачуються Покупцем.

Відповідно до п. 3.7 Договору № 120218 перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару з відповідним оформленням Постачальником відпускних документів.

5 липня 2018 року позивачем виписано рахунок-фактуру № СФ-0000184 про сплату Платнику замовлення - ТОВ «Торговий Дім «Кімак»» на виконання умов Договору № 120218 від 15.02.2018, оплату за товар - сходи залізобетонні ЛС-12, в кількості 25 шт, у розмірі 11250, 00 грн. з врахуванням ПДВ. У вказаному рахунку зазначено, що він дійсний до сплати до 25.07.2018.

Того ж дня позивач на адресу ТОВ "Торговий Дім "Кімак" відвантажив на транспорт Покупця сходи залізобетонні ЛС-12 в кількості 25 шт., відповідно до видаткової накладної № РН-0000227 (довіреність на отримання товару № 84 від 05.07.2018).

Відвантаження ФОП ОСОБА_1 товару згідно з Договором № 120218 підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.07.2018, згідно з якою ФОП ОСОБА_1 (вантажовідправник), відвантажив ТОВ "Торговий Дім "Кімак" (вантажоодержувач) товар - сходи залізобетонні ЛС-12, в кількості 25 шт. Автомобільний перевізник ТОВ "Торговий Дім "Кімак".

У зв'язку з відвантаженням товару на виконання вимог Договору № 120218 від 0.07.2018, ФОП ОСОБА_1 склав податкову накладну № 29 від 05.07.2018 на суму 9375, 00 грн, в тому числі ПДВ 1875, 00 грн.

24 липня 2018 року ТОВ "Торговий Дім "Кімак" здійснило на рахунок ФОП ОСОБА_1 оплату за поставлений товар, що підтверджується випискою з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві та карткою обліку розрахунків з контрагентом ТОВ "Торговий Дім "Кімак" за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Факт придбання товару, що був відвантажений позивачем ТОВ "Торговий Дім "Кімак" підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема: договором купівлі-продажу № 14 від 02.01.2018, видатковою накладною № 1644 від 05.07.2018, податковою накладною № 34 від 05.07.2018, паспортом № 1, виписками з банку, карткою обліку розрахунків з контрагентом.

Позивачем під час здійснення вищезгаданої господарської операції було оформлено та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних для реєстрації податкову накладну від 05.07.2018 № 29.

Однак, через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» 25.07.2018 ДФС України було направило позивачу квитанцію, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Додатково зазначено: показник «D»= .0124111644432649304677519525396505146528, «Р»= 0» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

ФОП ОСОБА_1 27.07.2018 надало пояснення № 3 та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції. Згідно повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК позивачем додано 20 документів.

30 липня 2018 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 864101/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Позивач вважає, що рішення комісії ГУ ДФС України у Львівській області про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН від 30.07.2018 № 864101/НОМЕР_1 є протиправним, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (надалі - Постанова КМУ № 117).

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Пунктом 3. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН/РК не підлягають моніторингу та реєструються в ЄРПН за умови відповідності одній із цих ознак:

- ПН, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

- обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. та керівник платника обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

- одночасно значення показників D та P мають такі розміри: D &?в; 0,03, P &? ; P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;

P - сума ПДВ, зазначена платником у ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

P м - найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховує ДФС станом на перше число календарного місяця і 10 числа платник може переглянути зазначений показник в електронному кабінеті.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення п.п.6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків фіскальних органів.

Проте, як видно із змісту квитанцій від 25.07.2018 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача було те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6. п.1. «Критеріїв ризиковості платника податку».

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку № 117 не передбачено, а відтак реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Так, згідно з пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований)з а адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Втім, встановити із наявної в матеріалах справи копії квитанції від 25.07.2018 № 9153570294, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. "Критеріїв ризиковості платника податку" стосуються саме позивача неможливо.

Під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Відповідно до п.п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. (п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних)

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, що надаються на підтвердження господарської операції не встановлено.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем 27.07.2018 було подано пояснення та копії первинних документів.

Як слідує із змісту наявного в матеріалах справи копії повідомлення № 3 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинено, позивач пояснив, що: « 05.07.2018 на адресу ТОВ "Торговий Дім "Кімак" було відвантажено на транспорт покупця сходи залізобетонні ЛС-12 в кількості 25 шт., згідно з накладною № 227. Вказані сходи залізобетонні ЛС-12 ОСОБА_1 отримав від ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій", покупець повністю оплатив 24.07.2018 ФОП ОСОБА_1 провів оплату за отриманий товар теж 24.07.2018. Детальне пояснення долучено окремим документом».

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що рішеннями комісії ГУ ДФС у Львівській області від 30.07.2018 № 864101/НОМЕР_1 відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 29 від 05.07.2018 в ЄРПН з підстави: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що відсутня оплата по придбанню та реалізації товару.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме документами, які були надані позивачем суду та відповідачу на підтвердження здійснення господарської операції, зокрема: договір поставки № 120218 від 15.02.2018, рахунок № СФ-0000184 від 05.07.2018, довіреність покупця № 84 від 05.07.2018, видаткову накладну № РН-000227 від 05.07.2018, товаро-транспортну накладну від 05.07.2018, банківську виписку щодо отримання оплати покупця від 24.07.2018, договір поставки ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" №14 від 02.01.2018, накладна на придбання ТМЦ № 1644 від 05.07.2018, паспорт на ТМЦ №2 від 27.07.2018, банківську виписку щодо оплати постачальнику від 24.07.2018, податкову накладну щодо придбаних ТМЦ № 34 від 05.07.2018, витяг з ЄДР № 1003837135 від 05.04.2018 щодо видів діяльності підприємця, наказ ФОП ОСОБА_1 №3 від 02.07.2018 про затвердження штатного розпису, штатний розпис від 02.07.2018.

Так, 24 липня 2018 року ТОВ "Торговий Дім "Кімак" здійснило на рахунок ФОП ОСОБА_1 оплату за поставлений товар, що підтверджується випискою з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві та карткою обліку розрахунків з контрагентом ТОВ "Торговий Дім "Кімак" за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Факт придбання товару, що був відвантажений позивачем ТОВ "Торговий Дім "Кімак" підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема: договором купівлі-продажу № 14 від 02.01.2018, видатковою накладною № 1644 від 05.07.2018, податковою накладною № 34 від 05.07.2018, паспортом № 1, виписками з банку, карткою обліку розрахунків з контрагентом.

Таким чином, рішення комісії не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ГУ ДФС у Львівській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки у такому не вказано, які саме розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків не надані позивачем, не зазначено, якими мотивами керувалася комісія ГУ ДФС у Львівській області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Отже, оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області містить формальну підставу для його прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №117, а саме: ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Так, відповідно до п. 21. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак податкова накладна № 29 від 05.07.2018 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 30.07.2018 № 864101/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у ньому мотивів його прийняття, тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 29 від 05.07.2018, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 29 від 05.07.2018, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, є достатні підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Відтак, позовна вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану ФОП ОСОБА_1 податкову накладну № 29 від 05.07.2018 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності своїх дій та рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.07.2018 № 864101/НОМЕР_1.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 29 від 05.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн сплаченого судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн сплаченого судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2019.

Суддя Р.М. Брильовський