Рішення № 79227729, 17.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4175/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 11.11.1988 по 22.05.1989 на посаді начальника центральної котельні Горевського гірничо-збагачувального комбінату та з 28.06.1991 по 18.04.1998 на посаді машиніста аміачно-холодильних установок у Хмельницькому м'ясопереробному комлексі, який перейменовано на «Виробничий комплекс ОСС», до стажу пільгової роботи за Списком №2; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 16.06.2018 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що листом від 03.10.2018 за вих. №2208/Р-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2, зазначивши при цьому, що до пільгового стажу зараховані лише періоди роботи з 06.12.1982 по 06.12.1988. Відповідачем не враховано період роботи з 11.11.1988 по 22.05.1989 на посаді начальника центральної котельні Горевського гірничо-збагачувального комбінату, хоча ним було надано довідку уточнюючої характер роботи №33/18 від 19.02.2018 року. Крім того, в розрахунок пільгового стажу не враховано період роботи з 28.06.1991 року по 18.04.1998 рік на посаді машиніста аміачно-холодильних установок у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі, який перейменовано на «Виробничий комплекс ОСС».

Ухвалою від 21.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2).

08.01.2019 до суду надійшов Відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, що до пільгового стажу не можуть бути зараховані періоди роботи:

1) з 07.12.1988 року по 20.03.1989 року на посаді начальника центральної котельні Горевського гірничо-збагачувального комбінату, оскільки в довідці уточнюючій пільговий характер роботи № 33/18 від 19.02.2018 року, виданій зазначеним підприємством, не вказано як підставу видачі Списки, чинні на період роботи. Крім того, згідно акту документальної перевірки достовірності відомостей про застрахованих осіб поданих в ПФР у відповідності з Федеральним законом від 01.04.1999 № 27-ФЗ цілей обов'язкового пенсійного страхування № 6 від 14.03.2018 року складеним Пенсійним фондом Російської Федерації в Мотигінському районі Красноярського краю встановлено, що відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи так як котельня в даний період не працювала;

2) з 28.06.1991 року по 18.04.1998 рік на посаді машиніста аміачно-холодильних установок у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі, який перейменовано на Виробничий комплекс ОСС, оскільки не надано довідки уточнюючої характер роботи та відсутні документи, які підтверджують записи у трудовій книжці.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 народився 15.06.1963, що підтверджується копією його паспорта (арк. спр. 10). Отже, 15.06.2018 позивачу виповнилось 55 років.

08.06.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 (арк. спр. 48).

Згідно протоколу №4843 від 01.08.2018 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1, оскільки він не має права на пенсію (арк. спр. 46).

Листом від 03.10.2018 за №2208/Р-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2, оскільки страховий стаж становить 36 років 2 місяці 11 днів, з них на пільгових умовах - 9 років 1 день (враховано з кратністю 1 x l,5 як період роботи в районах Крайньої Півночі), що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2. Право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 буде набутий при досягненні 57 років. Зазначено, що в розрахунок пільгового стажу не враховано період роботи з 07.12.1988 по 20.03.1989 на посаді начальника центральної котельні Горевського гірничо-збагачувального комбінату, оскільки в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 19.02.2018 №33/18, виданій зазначеним підприємством, не вказано як підставу видачі, Списки, чинні на період роботи. Крім того, за результатами звірки первинних документів, проведеної Пенсійним фондом Російської Федерації в Мотигінському районі Красноярського краю, встановлено, що відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи, так як котельня в даний період не працювала (арк. спр.13).

Суд частково погоджується з доводами позивача, і приходить до таких висновків.

1) Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу періоду роботи позивача з 07.12.1988 року по 20.03.1989 року на посаді начальника центральної котельні Горевського гірничо-збагачувального комбінату, суд зазначає наступне.

Відповідно до Трудової книжки позивача, з 11.11.1988 до 20.03.1989 позивач працював начальником центральної котельні у Горевському гірничо-збагачувальному комбінаті (зворот арк. спр. 14).

Згідно довідки уточнюючій пільговий характер роботи № 33/18 від 19.02.2018 року, виданій Горевським гірничо-збагачувальним комбінатом, позивач працював з 11.11.1988 по 20.03.1989. У вказаній довідці зазначено, що "в соответствии со Списком № 2 разделом ХІІІ, пунктом «Б» «Паросиловое хозяйство» утвержденным постановлением Кабинете Министров СССР от 20.10.1991 года, код позиции списка 21400006-24125, имеет право на досрочное назначений трудовой пенсии ст. 30 Федерального закона РФ от 28.12.2013 г. № 400 «О страхових пенсиях РФ» (арк. спр. 17).

Так, розділом XIV «Электростанции, энергопоезда, паросиловое хозяйство для производственных целей» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, професія «начальники котельных цехов и их заместители» віднесено до професій, робота на яких враховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за нормами п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV.

Однак, згідно акту документальної перевірки достовірності відомостей про застрахованих осіб, поданих в ПФР у відповідності з Федеральним законом від 01.04.1999 № 27-ФЗ для цілей обов'язкового пенсійного страхування № 6 від 14.03.2018 року, складеним Пенсійним фондом Російської Федерації в Мотигінському районі Красноярського краю, за результатом перевірки стажу ОСОБА_1 встановлено, що документи, підтверджуючі пільговий характер роботи, відсутні, так як котельня в даний період не працювала (арк. спр. 81).

ОСОБА_3 пенсійного фонду Російської Федерації в Мотигінському районі Красноярського краю від 02.04.2018 за №ЕВ-685/19-18 направлено вказаний акт до ГУ ПФУ в Хмельницькій області та вказано, що факт пільгової роботи підприємство не підтверджує (арк. спр. 80).

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У постанові від 6 грудня 2016 року у справі № 21-1660а16 Верховний Суд України вказав на те, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.

Оскільки за результатами перевірки пенсійний орган виявив розбіжності у довідці №33/18 від 19.02.2018, то при обчисленні пільгового стажу за спірний період необхідним є врахування зазначених розбіжностей, встановлених в ОСОБА_4 документальної перевірки №6 від 14.03.2018. Відтак, відповідачем правомірно відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 07.12.1988 року по 20.03.1989 року на посаді начальника центральної котельні Горевського гірничо-збагачувального комбінату.

2) Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу періоду роботи позивача з 28.06.1991 року по 18.04.1998 рік на посаді машиніста аміачно-холодильних установок у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі, оскільки не надано довідки, уточнюючої характер роботи та відсутні документи, які підтверджують записи у Трудовій книжці, суд зазначає наступне.

Відповідно до Трудової книжки позивача, з 28.06.1991 до 18.04.1998 позивач працював машиністом аміачно-холодильних установок у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі (арк. спр. 16, та його зворот).

Розділом XXXII «Общие професии» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, професія «машиніст аміачно-холодильних установок» віднесено до професій, робота на яких враховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за нормами п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку №383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа №21-183а13), від 02 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15), від 12 квітня 2016 ( справа №21-6501а15), а також Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року (справа №732/2003/14) висловлювали правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Результати атестації робочих місць за умовами праці у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі відсутні. Отже, відсутність підтвердження таких обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу після 21.08.1992 - часу коли набрав чинності Порядок.

Водночас, повне відхилення відповідачем та не врахування стажу позивача у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі є безпідставним та таким, що порушує його права, оскільки йому має бути зараховано як пільговий стаж за період роботи з 28.06.1991 до 21.08.1992, так як його робота у вказаний період на посаді, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 2, підтверджена записами в його Трудовій книжці, і ці дані додаткових підтверджень (до 21.08.1992) не потребують.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 28.06.1991 до 21.08.1992 у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд звертає увагу на наступне.

Згідно протоколу №4843 від 01.08.2018 стаж роботи позивача за Списком №2 складає 9 років 0 місяців 1 день (арк. спр. 46).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (вказаною нормою передбачено досягнення віку 60 років): чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

08.06.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2, а 15.06.2018 йому виповнилось 55 років.

Однак, пільговий стаж позивача, навіть враховуючи необхідність зарахування йому до такого стажу періоду з 28.06.1991 до 21.08.1992, не становить більше 12 років та 6 місяців, та що, відповідно, не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію слід відмовити.

Проте пільговий стаж позивача, враховуючи обчислений пенсійним органом у 9 років та 1 день, та який необхідно буде зарахувати з 28.06.1991 до 21.08.1992, буде становити більше 10 років, що, згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV (зниження пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи) надасть йому право на призначення пенсії при досягненні 56 років (60 - 4 = 56).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги (оскільки відповідачем протиправно не зараховано пільговий стаж позивачу з 28.06.1991 до 21.08.1992), а відповідач довів правомірність незарахування пільгового стажу стосовно інших спірних періодів та відмови у призначенні пенсії, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією від 17.12.2018 №125 позивачем сплачено 1409,60 грн. судового збору за подання позовної заяви. Оскільки судом в одній частині позовних вимог позов задовольняється частково (зарахування стажу до пільгового), а в іншій (визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити таку, що є однією вимогою) необхідно відмовити, тому на користь позивача слід присудити половину сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 28.06.1991 до 21.08.1992 у Хмельницькому м'ясопереробному комплексі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Жванецька, 30, м.Хмельницький, Хмельницька область,29008 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_4