Рішення № 79226673, 15.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4352/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

15 січня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за угодою)

відповідач: Гукова Х.О. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 1540/4352/18, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0296891305 від 03.07.2018р., №№ 0296701305, 0296861305, 0296961305, 0296691305, 0296831305, 0296921305 від 24.07.2018р., податкової вимоги №0296901305 від 24.07.2018р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 р. позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ 0296961305, 0296831305, 0296921305 від 24.07.2018р.; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0296891305 від 03.07.2018р.; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №Ф-0296901305 від 24.07.2018 р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у 'розмірі 704,80 грн.

21.12.2018р. (вх. № 40125/18) до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення по справі № 1540/4352/18, яким вирішити спір стосовно позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

15.01.2019р. (вх. № 1357/19) до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому просив зменшити розмір таких витрат до одного мінімального прожиткового мінімуму.

В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на 06.07.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області здійснено аналіз судових рішень, винесених адміністративними судами України по справах за участю державних органів, стосовно практики відшкодування витрат на правничу допомогу, згідно яких середня сума відшкодування витрат на правничу допомогу по Україні складає від 1500 до 5000 грн., що, на думку відповідача, свідчить про надмірне перевищення заявлених витрат на правову допомогу. Враховуючи, що станом на час складання та подання позову прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 грн., розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним та не відповідає ринковим цінам.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до одного мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762 грн.

Згідно ч.1 ст. 247 КАС України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що повязані із прибуттям до суду; 3) повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) повязані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) повязані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що 01.08.2018р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права та інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених договором та за домовленості сторін.

У заявах від 10.12.2018 р. та від 21.12.2018р. представник позивача зазначає, що у зв'язку із розглядом даної справи позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується копіями договору про надання правової допомоги від 01.08.2018р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 (а.с. 112-115), попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, прибуткових касових ордерів №№ 2, 3 від 03.10.2018р. та від 04.10.2018р. відповідно, квитанції до прибуткового ордеру № 2 від 03.10.2018р., квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 04.10.2018р. (т.2, а.с. 203).

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені документи мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування таких витрат.

Як встановлено судом, позивачем надано документальне дтвердження витрат на правову допомогу, зокрема копії договору про надання правової допомоги від 01.08.2018р. (а.с. 112-115), попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, прибуткових касових ордерів №№ 2, 3 від 03.10.2018р. та від 04.10.2018р. відповідно, квитанцій до прибуткового ордеру № 2 від 03.10.2018р. та № 3 від 04.10.2018р. (т.2, а.с. 203).

Отже, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0296891305 від 03.07.2018р., №№ 0296701305, 0296861305, 0296961305, 0296691305, 0296831305, 0296921305 від 24.07.2018р., податкової вимоги №0296901305 від 24.07.2018р. задоволено частково, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Разом з тим, представник відповідача, заявляючи клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру одного мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не довів чому належить зменшити розмір зазначених витрат саме до такої суми.

Таким чином, враховуючи, що судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу при ухваленні рішення від 06.12.2018 р. у справі № 1540/4352/18, суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241 247, 252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у ромірі 7500,00 грн. (сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.01.2019 р.

Суддя Г.П. Самойлюк