Ухвала суду № 79226628, 16.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 495/10836/18

УХВАЛА

16 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши одержані матеріали адміністративної позовної заяви Білгород-Дністровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.11.2018 року матеріали адміністративної справи №495/10836/18 за позовом Білгород-Дністровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов направлено за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

11 січня 2019 року матеріали адміністративної справи 495/10836/18 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду та відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю по справі ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного.

Згідно ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вищевказаних вимог позивачем не зазначено адреси електронної пошти учасників справи.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого, зокрема, суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Предметом позову по даній адміністративній справі є визнання правомірності постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 09.11.2018 року №57651148 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в сумі 14892 грн. та ВП№57651038 від 09.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 177 грн.

Тобто, адміністративний позов містить вимогу майнового характеру на суму 15069,00 грн., а отже за подання даного адміністративного позову розмір судового збору складає 1762 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

При цьому, в матеріалах справи наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому представник позивача підставою звільнення зазначає те, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік кошти на сплату судового збору не передбачені. Вказуючи на незадовільний майновий стан управління, представник позивача просить суд звільнити Білгород-Дністровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області від сплати судового збору.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI. Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з приписами ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VIII, Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Обов'язок сплати судового збору є одним з гарантів принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування доводів викладених в зазначеному клопотанні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви приведеної у відповідність до ч.5 ст. 160 КАС України та шляхом ндання доказів сплати судового збору з доказами його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за даною позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Адміністративну позовну заяву Білгород-Дністровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 7 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Аракелян