Рішення № 79226336, 08.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" січня 2019 р. № 2040/7234/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Мадевська Е.Д.

представника позивача - Яковенко С.В.,

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Зобов'язати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) власними силами або за власний рахунок, знести самочинно побудовану нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Олімпійській ріг просп. Петра Григоренка у м. Харкові";

2. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (майдан. Конституції, 7, м. Харків ідентифікаційний код юридичної особи: 04059243; рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач законодавчо наділений, як суб'єкт владних повноважень, правом звернення до суду з позовами про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

В даному випадку позивачем було встановлено факт ведення самочинного будівництва з боку відповідача. Враховуючи, що на час звернення позивача до суду відповідні дозвільні документи щодо будівництва відповідачем не отримано, є підстави для його зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Позивачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, який є суб'єктом владних повноважень, в зв'язку з виконанням покладених на нього функцій із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, під час позапланової перевірки, на об'єкті "Нежитлова будівля літ. "А-1" по вул. Олімпійській ріг просп. Петра Григоренка у м. Харкові" (акт № 153-А від 09.03.2017) встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 - виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Олімпійській ріг просп. Петра Григоренка у м. Харкові (об'єкт II категорії складності) без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів І-ІІІ категорії складності та надано припис № 153-Пр/1 від 09.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки (акт-№ 236-А від 30.03.2018) встановлено факт не виконання вимог припису № 153-Пр/1 від 09.03.2017 та надано припис № 236-Пр-У від 30.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил терміном виконання 30.05.2018.

Під час виходу на місце щодо перевірки виконання вимог припису № 236-Пр-У від 30.03.2018, на підставі направлення Інспекції № 501 від 31.05.2018, позивачем було встановлено наявність будівлі літ. "А-1", суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкта, однак відповідні документи на зазначений об'єкт був відсутній. У зв'язку, з чим позивачу не видалося за можливе провести перевірку у відповідності до Порядку.

Інформація про виконання вимог припису № 236-Пр-У від 30.03.2018 до позивача не надходила, документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису відповідачем - ОСОБА_3, до позивача не представлено.

Також судом встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення, на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Олімпійській та ріг просп. Петра Григоренка у м. Харкові".

Правове регулювання спірних відносин полягає в наступному.

Виниклі між сторонами правовідносини унормовано, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, статті 26 та 31 вказаного Закону визначають, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених

статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;

виконання підготовчих та будівельних робіт;

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначена "альтернатива" для будівництва - забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, за якої замість будівництва у відповідності до проектної документації його можна здійснювати на підставі будівельного паспорту.

Відповідно до ст. 34 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 376 ЦК України будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В даній справі судом встановлено, що будівельні роботи на об'єкті "Нежитлова будівля літ. "А-1" по вул. Олімпійській ріг просп. Петра Григоренка у м. Харкові" виконувалися без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що в зв'язку з веденням будівництва відповідачем було порушено вимоги нормативно-правових актів у сфері будівництва, а також частково погоджується з доводами про те, що будівництво, що здійснюється з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил може спричинити шкоду суспільним інтересам, адже є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об'єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об'єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Щодо зобов'язання відповідача здійснити знесення вище зазначеного самочинно збудованого об'єкту власними силами або за власний рахунок суд зауважує, що як вказує позивач згідно доводів позовної заяви, на даний час будівництво самовільного об'єкту відповідачем не здійснюється згідно виданого йому припису.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України а саме:

а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці;

б) якщо така забудова порушує права інших осіб;

в) якщо проведення перебудови об'єкта є неможливим;

г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Таким чином, аналізуючи вище зазначенні положення суд приходить до висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

В даній справі судом подібних обставин, які передбачені ст. 376 ЦК України для знесення самочинно збудованого об'єкта не встановлено, в зв'язку з чим підстави для зобов'язання відповідача здійснити знесення такого самочинно збудованого об'єкта відсутні.

Крім цього як на підставу відмови у позові є також та обставина, що положенням ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурного-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинного збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Зокрема, суд зазначає, що пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1)виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

2)визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3)внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановлено строку.

Суд аналізуючи зміст акту позапланової перевірки № 236-А від 30.03.2018 року та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 236-Пр-У від 30.03.2018 року приходить до висновку, що він не містить даних щодо визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою.

Вище зазначена позиція підтримана Верховним судом у постанові від 22.08.2018 року № 807/62/16, провадження К/9901/4180/17.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.01.2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.