Рішення № 79226310, 16.01.2019, Болградський районний суд Одеської області

16.01.2019

Справа № 497/1813/18

Провадження № 2/497/76/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.

секретаря - Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Болградської міської ради Одеської області та просить суд визнати за ним право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири, за адресою: АДРЕСА_1, укладений 22 червня 2001 року на Одеській товарній біржі між ним та ОСОБА_3, мотивуючи тим, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, цей договір був зареєстрований на Одеській Товарній біржі 22.06.2001 року, але не посвідчений нотаріально. На даний час він має намір розпорядитися належною йому квартирою, з цією метою він звернувся до приватного нотаріуса, який роз'яснив йому, що недотримання вимог про нотаріальне оформлення правочину купівлі-продажу нерухомості, зокрема квартири, тягне за собою недійсність цього правочину, тому він вимушений звернутися до суду з цім позовом.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Болградської міської ради Одеської області Арнаутов М.І., який діє на підставі довіреності, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Вивчивши усі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 червня 2001 року на Одеській товарній біржі між позивачем ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого боку, був укладений договір купівлі продажу за реєстраційним № 6410, квартири за АДРЕСА_1 (а.с.6-8).

При укладанні вищезазначеного договору були дотримані всі вимоги, пред'явлені до договору купівлі - продажу квартири і сторони не оспорювали будь-які пункти цього договору, сторонами також була обумовлена продажна вартість квартири. По всім пунктам договору сторонами була досягнута згода.

На виконання умов договору позивачем була сплачена відповідачу обумовлена вартість квартири. Таким чином, при укладанні вищезазначеного договору купівлі - продажу квартири були дотримані всі вимоги пред'явлені до цього договору.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 був зареєстрований в КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» 02.08.2001 року за №303 (а.с.8 на звороті).

Втім, мешкаючи у вищезазначеній квартирі позивач весь цей час, з дати придбання, не має можливості у повній мірі здійснювати свої повноваження по володінню, користуванню і розпорядженню житловим будинком, оскільки договір купівлі - продажу квартири, укладений на Одеській товарній біржі, не є правовстановлюючим документом, який має юридичне значення, з приводу чого він змушений звернутись до суду про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним та про визнання за ним права власності на вищезазначену квартиру.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» договори, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ст.19 Закону України від 01.07.2004 р. №1952 -1У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є крім інших договір купівлі - продажу нерухомого майна, договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі в установленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, а від так на даний час є нікчемним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, був укладений і зареєстрований на біржі в установленому порядку, але згідно чинного законодавства такий договір повинен бути нотаріально посвідченим.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту цивільних прав є звернення до суду за захистом свого майнового права та інтересу шляхом визнання права.

В ході розгляду справи неправомірності володіння майном не встановлено.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з правових наслідків недотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторонами було в повному обсязі виконано усі умови договору, а невизнання договору купівлі-продажу квартири позбавляє позивача вільно розпоряджатися належною йому квартирою, суд приходить до висновку щодо задоволення позову про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна від 22 червня 2001 року, зареєстрованого Одеською Товарною біржею.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 16,60,219,220,,227,328,334,657 ЦК України та ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 83, 95, 200, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна №6410, укладений 22 червня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований Одеською Товарною біржею квартири за АДРЕСА_1 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца