Рішення № 79225988, 09.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа №480/3827/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/3827/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3П.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_4;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_3 з 07 жовтня 2009 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує наступним. Позивач з 02.07.1993 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". У зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю виплату пенсії припинено. 19.12.2017 представником ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заяву про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 07.10.2009 в розмірах відповідно до норм чинного законодавства.

Листом №1702/Ф-11 від 05.01.2018 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що пенсії, призначені особам до виїзду за кордон виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачуються в разі, якщо це передбачено міжнародним договором. Враховуючи викладене та відсутність на обліку архівної пенсійної справи, з питання визначення права на призначення пенсії, поновлення її виплати запропоновано звернутись до того уповноваженого органу, яким її було призначено.

На переконання ОСОБА_3, бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії є протиправною, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого поновлення. В зв’язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №480/3827/18, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також беручи до уваги необхідність витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 12.11.2018, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, у зв’язку з чим на 29.11.2018 о 10 год. 00 хв. призначено підготовче засідання, визнано обов'язковою явку представників сторін.

Ухвалою суду від 19.11.2018 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Заводському районному суду м. Дніпродзержинська забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 29.11.2018 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.36-37) зазначило, що згідно з ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Оскільки позивач виїхав на постійне проживання до держави Ізраїль, з якою Україна не ратифікувала міжнародну угоду у сфері соціального забезпечення громадян, тому підстав поновлення та виплати пенсії немає. Крім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" до 01 січня 2007 року уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств та відомств було здійснено передачу пенсійних справ до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, водночас, відповідно до актів прийому-передачі пенсійна справа ОСОБА_3 до головного управління не передавалась.

Враховуючи наведені обставини, ГУ ПФУ в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 29.11.2017 підготовче засідання відкладено на 10.12.2018 о 11 год. 00 хв., доручено Заводському районному суду м. Дніпродзержинська забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 10.12.2018 о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу в судовому засідання в режимі відеоконференції на 09.01.2019 о 14 год. 30 хв., доручено Заводському районному суду м. Дніпродзержинська забезпечити проведення судового в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 з 02.07.1993 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". У зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю виплату пенсії припинено 3 20.03.2000 року.

19.12.2017 представником ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заяву про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 07.10.2009 в розмірах відповідно до норм чинного законодавства (а.с.10).

Листом №1702/Ф-11 від 05.01.2018 (а.с.13) ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що пенсії, призначені особам до виїзду за кордон виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачуються в разі, якщо це передбачено міжнародним договором. Враховуючи викладене та відсутність на обліку архівної пенсійної справи, з питання визначення права на призначення пенсії, поновлення її виплати запропоновано звернутись до того уповноваженого органу, яким її було призначено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 51 Закону №1058-IV, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.

Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009, пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

З огляду на зазначене, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону №1058-ІV втратили чинність з 07.10.2009, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, встановлено, що заява про поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно з п. 2.8 згаданого Порядку, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

На виконання п. 4.1, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що розгляд заяви позивача може завершитись її задоволенням, або вмотивованою відмовою про що орган пенсійного фонду зобов’язаний прийняти рішення у визначені строки.

В даному випадку, як убачається з матеріалів справи, 19.12.2017 представником ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заяву про поновлення та виплату пенсії за вислугу років з 07.10.2009 в розмірах відповідно до норм чинного законодавства.

Листом №1702/Ф-11 від 05.01.2018 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що пенсії, призначені особам до виїзду за кордон виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачуються в разі, якщо це передбачено міжнародним договором. Враховуючи відсутність відповідного міжнародного договору з Ізраїлем, а також беручи до уваги відсутність на обліку архівної пенсійної справи, з питання визначення права на поновлення виплати пенсії запропоновано звернутись до того уповноваженого органу, яким її було призначено.

Тобто, вказаний лист відповідача фактично не містить в собі рішення з приводу питання, яке було підставою для звернення, а саме: про поновлення чи відмову у поновленні виплати пенсії (а.с.13). Зазначені обставини свідчать про те, що ГУ ПФУ в Сумській області фактично не розглянуло заяву позивача про поновлення виплати пенсії та не прийняло відповідного рішення за результатами її розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 від 19.12.2017 про поновлення виплати пенсії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, не може бути задоволена вимога позивача щодо зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за вислугу років з 07 жовтня 2009 року та перерахувати її розмір, адже потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають, оскільки рішення щодо відмови в поновленні виплати пенсії та перерахунку її розміру відповідачем не приймалось.

В той же час, з метою захисту прав позивача, суд, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України розглянути заяву ОСОБА_3 від 19.12.2017 про поновлення виплати пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог законодавства України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 від 19.12.2017 про поновлення виплати пенсії.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код 211080013) розглянути заяву ОСОБА_3 (Ізраїль, АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1) від 19.12.2017 про поновлення виплати пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог законодавства України.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 17.01.2019.

Суддя С.В. Воловик