Рішення № 79225518, 21.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2018 року 15 год. 40 хв.Справа № 280/4315/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кондратенко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №3 ДФС-ФС від 13.09.2018 у розмірі 558 450,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 21.08.2018 ніякої фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_3 не проводилось, а 22.08.2018 до салону прийшли інспектори Аруссо П.Ю. та Засипко Н.А., які надали копії документів на перевірку. Пояснили, що 21.08.2018 вони вже провели перевірку, до якої їх допустила гр.ОСОБА_4, за результатами якої встановлено допущення до роботи 5 осіб без укладання трудового договору. Позивач заперечує проти встановлених обставин та зазначає, що із гр.ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були укладені договори про ознайомлення із специфікою роботи салону «ІНФОРМАЦІЯ_1». При цьому, лише ОСОБА_8 була працевлаштована в салон, про що 22.08.2018 ФОП ОСОБА_3 видано наказ та укладено трудовий договір. Стверджує, що про існування такої особи як ОСОБА_9 , яка зазначена в акті перевірки від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/НОМЕР_1, як допущена до роботи в салоні без оформлення трудового договору, їй взагалі нічого не відомо. У зв'язку із тим, що на думку позивача при проведені перевірки контролюючим органом було допущено процедурні порушення, а також за відстуності обставин допущення до роботи осіб без оформлення трудового договору, вважає винесене оскаржуване рішення про накладення штрафу протиправними та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 31.10.2018 вх. № 34821 посилається на те, що до Головного управління Держпраці в Запорізькій області надійшов акт фактичної перевірки Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким встановлено порушення законодавства про працю. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в салоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» працює 5 фізичних осіб, якими надані письмові пояснення, що за домовленістю з ФОП ОСОБА_3 для подальшого працевлаштування вони проходять стажування, а саме: ОСОБА_7 з 19.08.2018, ОСОБА_10 з 15.08.2018, ОСОБА_6 з 20.08.2018, ОСОБА_9 з 21.08.2018 та ОСОБА_4 з 21.08.2018. У зв'язку із виявленими порушеннями, що зафіксовані в акті фактичної перевірки 13.08.2018, першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 558 450,00 грн. за порушення вимог абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України. З огляду на таке, стверджує, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4315/18. Призначено підготовче судове засідання на 06 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 06.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 21.11.2018.

Протокольною ухвалою суду від 21.11.2018 закрито підготовче провадждення та призначено справу до судового розгляду на 11.12.2018.

Ухвалою суду від 11.12.2018 розгляд справи відкладався до 18.12.2018, а також у судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.12.2018.

У судовому засіданні 21.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просить суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просить суд відмовити у задоволені позову.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30.07.2018 зареєстровано звернення засобами телефонного зв'язку через контакт центр ІДД ОСОБА_11 представника гр. ОСОБА_12 (договір від 31.01.2018) про те, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» має неофіційно працевлаштованих працівників та ухиляється від сплати податків.

На підставі направлень від 20.08.2018 № 360, від 20.08.2018 № 361, виданих Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, ОСОБА_13 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області та ОСОБА_14 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1, салон краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника та дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації підприємницької діяльності, про що складено акт від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/216452580.

За результатами фактичної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не було укладено відповідно до закону трудові відносини з фізичними особами ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та не надо до ДПІ по місцю реєстрації повідомлення про прийняття працівника на роботу, чим порушено ст. 24,ст. 26 Кодексу законів про працю України та постанову КМУ № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі і її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

29.08.2018 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області супровідним листом від Головного управління ДФС у Запорізькій області, для вжиття відповідних заходів в межах компетенції, надійшло звернення ОСОБА_11 та матеріали перевірки ФОП ОСОБА_3

30.08.2018 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. прийнято рішення № 3 ДФС щодо розгляду справи про накладення штрафу. Розгляд справи призначено на 13.09.20189 о 14год.15 хв.

03.09.2018 на адресу ФОП ОСОБА_3 надіслано повідомлення про розгляд справи від 31.08.2018, що підтверджується фіскальним чеком № 5891.

За результатами розгляду справи, 13.09.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В. винесено постанову № 3 ДФС-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3 у розмірі 558 450,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

В силу положень підпункту 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Держпраці у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, а відтак має повноваження здійснювати державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю.

У відповідності до ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509) штрафи можуть бути накладені на підставі акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Як встановлено судом, підставою для винесення оскаржуваної постанови від 13.09.2018 № 3 ДФС-ФС стали матеріали фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3, оформлені актом від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/216452580.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд звертає увагу на той факт, що документальна виїзна перевірка ДФС та фактична перевірка ДФС є різними за своїм змістом, підставами та порядком проведення.

Відтак, при винисені оскаржуванної постанови Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області було використано матеріали, які згідно з Порядком № 509 не можуть бути підставою для застосування штрафу.

У зв'язку із викладеним, суд доходить висновку про наявність в діях Головного управління Держпраці у Запорізькій області процедурних порушень при накладені штрафу, а саме використання документів, що не можуть бути підставою для розгляду питання про накладення штрафу.

Щодо наявності порушення, зафіксованого в акті фактичної перевірки від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/216452580 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 2 частини 1 КЗпП України основними трудовими правами працівника є право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно зі статтею 24 частини 3 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 4 частиною 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Тобто, з урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що обов'язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За результатами фактичної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не було укладено відповідно до закону трудові відносини з фізичними особами ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та не надо до ДПІ по місцю реєстрації повідомлення про прийняття працівника на роботу, чим порушено ст. 24,ст. 26 Кодексу законів про працю України та постанову КМУ № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі і її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

До матеріалів акту від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/216452580 долучені письмові пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_18 датовані 21.08.2018. В письмових поясненнях на ім'я заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_19 вищеперелічені особи зазначили про те, що на момент проведення перевірки проходили стажування з метою подальшого працевлаштування в салоні на підставі усної домовленості. В період стажування дохід не отримували.

Натомість, позивачем до матеріалів позовної заяви долучені копії договорів, про ознайомлення зі специфікою роботи салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», укладених ФОП ОСОБА_3 із ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Відповідно до умов вказаних договорів, ознайомлення із специфікою роботи за договором включає надання відомостей щодо: організації діяльності салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», посадових інструкцій, консультативного процесу, правил внутрішнього та трудового розпорядку тощо. Слід зазначити, що умовами вказаних договорів не передбачено можливості здобувача фактично виконувати будь-яку роботу в салоні «ІНФОРМАЦІЯ_1».

У підготовчому судовому засіданні, з огляду на фактично однакові письмові пояснення громадян, враховуючи наявність договорів про ознайомлення зі специфікою роботи в салоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» судом задоволено клопотання представника позивача про виклик в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_18

Щодо гр.ОСОБА_17, письмові пояснення якої також долучені до акту фактичної перевірки, представник позивача зазначив, що не може надати відомості про вказану особу, оскільки остання не відома позичці. Не зазначені відомості про особу і в самих письмових поясненнях. Вказане позбавляє можливості суд ідентифікувати вказану особу та встановити справжність її пояснень, шляхом виклику до суду для допиту в якості свідка.

Допитані у судовому засіданні 18.12.2018 в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 пояснили, що 21.08.2018 вони вчотирьох перебували в салоні «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому в АДРЕСА_1, куди запрошені були за пропозицією ФОП ОСОБА_3 для ознайомлення з умовами праці в салоні, дійсно з метою майбутнього працевлаштування.

В той час, коли ФОП ОСОБА_3 відлучилась із салону у власних справах, вони залишились в салоні самі та спілкувались між собою, клієнтів в салоні не було, коли до приміщення зайшли двоє осіб. Вони представились перевіряючими, запитували про те, чим вони займаються і в решті-решт запропонували надати письмові пояснення.

На запитання суду чи самі писали вказані особи пояснення, останні відповіли що самі, але зазначили про те, що зміст пояснень був виказаний перевіряючими з мотивацією, що саме так потрібно.

Крім того, судом із пояснень свідків встановлено, що жоден з них не розрізняє поняття прийняття на роботу з випробуванням, стажування чи ознайомлення з умовами праці. У зв'язку із цим, на запитання суду, чому в письмових поясненнях, наданих перевіряючим всі зазначили, що проходять стажування у ФОП ОСОБА_3 відповіли, що таке визначення вживали перевіряючі.

Відносно дат, зазначених у письмових поясненнях свідки вказали, що всі вони вперше перебували в салоні лише 21.08.2018. Дати, вказані в письмових поясненнях, як дати початку проходження стажування вважали датами укладення договорів про ознайомлення з умовами праці.

Також, свідки одноголосно підтвердили, що 21.08.2018 в салоні вони бути лише вчотирьох і таку особу як гр.ОСОБА_17 вони не знають.

На головне запитання суду, чи обслуговували вказані особи клієнтів всі також в один голос заявили що ні.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні договори з вищепереліченими особами щодо ознайомлення зі специфікою роботи салону «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також приймаючи до уваги надані у судовому засіданні показання свідків, суд критично оцінює письмові пояснення відібрані у вказаних громадян перевіряючими під час проведення фактичної перевірки.

Отже, пояснювальні не свідчать про фактичний допуск до роботи останніх у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» та не можуть бути розцінені судом як належний доказ.

Інших доказів, які б підтверджували факт допуску вищевказаних громадян до роботи у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідачем не надано.

Відповідно до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи те, що при розгляді справи не знайшли свого підтвердження висновки перевіряючих, викладені в акті фактичної перевірки від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/216452580 щодо допуску ФОП ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_18, суд не вбачає підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Також слід відзначити той факт, що в акті фактичної перевірки від 22.08.2018 № 57/08-01-13-06/216452580 зазначено про допуск до роботи ОСОБА_8 без укладення трудового договору, однак вказане не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду про витребування доказів від 06.11.2018 Бердянським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області надано інформацію та документальне підтвердження від 19.11.2018. Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу, поданого ФОП ОСОБА_3 21.08.2018, ОСОБА_8 згідно наказу № 1 від 22.08.2018 прийнята на роботу з 22.08.2018.

Відтак, крім всього вищевикладеного, застосування відповідачем штрафу в цій частині також є необґрунтованим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, накладаючи на позивача штрафні санкції, не врахував всіх обставин, а тому виніс необґрунтовану постанову.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення Головного управління Держпраці у Запорізькій області, яким позивачу нараховані штрафні санкції, презюмується добросовісність суб'єкта господарювання, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, відтак оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 5584,50 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39833546) про скасування постанови про накладення штрафу, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № 3 ДФС-ФС від 13.09.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 558 450,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5 584,50 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.01.2019.

Суддя Л.Я. Максименко