Рішення № 79225352, 15.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Справа № 280/4612/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1) до військової частини А1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1) про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини А1978 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 65527,87 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 65527,87 грн., як належну позивачу компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Ухвалою суду від 06.11.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.12.2018.

В судовому засіданні 11.12.2018 в розгляді адміністративної справи оголошено перерву до 15.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в ВЧ А1978 та має військове звання майора, а у жовтні 2018 року позивача звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу ВЧ А1978. Зазначає, що під час звільнення з військової служби позивачу було видано довідку про вартість речового майна, що належить видачі при звільненні, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошової компенсації за 33 предметів недоотриманого речового майна в розмірі 65527,87 грн. Разом з тим, ані на момент звільнення позивача зі служби, ані на момент звернення з позовом до суду відповідачем грошова компенсація за недоотримане речове майно виплачена не була, чим порушено права та законні інтереси позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання позивач не прибув, подав до суду заяву про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідно до вимог п.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 №1459-ІІІ призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Вказує, що після вступу в дію цього Закону фінансування з Державного бюджету на видачу грошової компенсації замість речового майна припинилось і кошторисом на наступні роки не передбачалось, у зв’язку з чим відповідач позбавлений можливості виплатити таку компенсацію.

В судове засідання представник відповідача не прибув, просив відкласти розгляд справи у зв’язку із перебуванням на лікарняному представника ВЧ А1978. Ухвалою суду від 15.01.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу у Військовій частині А1978 МО України, має спеціальне військове звання – майор.

Наказом командира ВЧ А1978 від 19.10.2018 №280 позивача звільнено з військової служби в запас Збройних Сил України, відповідно до пункту 2 підпункту «к» частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а також наказано з 19.10.2018 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити до Голосіївського районного військового комісаріату міста Київ (а.с.13).

Відповідно до довідки військової частини А1978 №443, яка видана майору ОСОБА_1, вартість речового майна, що належить до видачі позивачу складає 65527,87 грн. (а.с.14).

23.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до командира ВЧ А1978 з рапортом щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с.40).

Однак, до теперішнього часу грошова компенсація вартості за неотримане речове майно в розмірі 65527,87 грн. не виплачена позивачу.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане під час проходження військової служби речового майна протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частиною першою статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

За приписами абзацу 3 пункту 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Крім того, відповідно до п.7 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Аналізуючи вищевказані правові норми, суд дійшов висновку про те, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, в тому числі у разі звільнення з військової служби. При цьому, на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Відповідно до положень Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з пунктом 4 розділу ІІІ якої, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Виходячи зі змісту вказаних норм, військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього, у разі наявності такого права, за умови подання відповідного рапорту, яким висловлюється волевиявлення на отримання такої компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було подано командиру ВЧ А1978 рапорт про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, проте виплата такої компенсації у встановленому порядку та строки проведена не була.

Відповідач не надав суду докази прийняття командиром військової частини наказу у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З огляду на зазначене випливає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а тому позивач має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 65527,87 грн.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду викладена в даній справі узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.10.2018 у справі №803/963/17.

Посилання відповідача на Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», суд не приймає, оскільки спірні правовідносини регулюються іншими нормами права, зокрема статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, які є чинними та дія яких не зупинена.

Разом з тим, під час розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання ВЧ А1978 здійснити виплату позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в розмірі 65527,87 грн., оскільки вимога про стягнення є передчасною з огляду на те, що стягненню можуть підлягати суми коштів, які були нараховані, проте не виплачені у встановлені строки.

В даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність (не призначено та не нараховано грошову компенсацію) та не вчинено дій щодо виплати позивачу компенсації вартості речового майна, що свідчить про передчасність вимог про стягнення такої заборгованості.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за неотримане речове майно та зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно в розмірі 65527,87 грн.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору під час звернення до суду із даним позовом, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до військової частини А1978 Міністерства оборони України (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1, код ЄДРПОУ 08160298) про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1978 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».

Зобов’язати військову частину А1978 Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, відповідно до довідки №443 про вартість речового майна, що належить до видачі, а саме в розмірі 65527,87 грн. (шістдесят п’ять тисяч п’ятсот двадцять сім гривень 87 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова