Ухвала суду № 79225303, 11.01.2019, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області

Справа № 213/615/18

Номер провадження 2-р/213/1/19

У Х В А Л А

11 січня 2019 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нестеренко О.М.,

секретар судового засідання - Гукова Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про роз’яснення рішення у справі № 213/615/18,

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернувся до суду з вищезазначеною заявою та просить роз’яснити рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» посилаючись на те, що рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15.08.2018 було частково задоволено уточнені позовні вимоги ОСОБА_2: визнано незаконним та скасовано Наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» № 93а/1001 від 19.02.2018 «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати ОСОБА_2; стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36 577,97 грн. та судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. на користь держави.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В заяві зазначено, що відповідно до норм податкового законодавства ОСОБА_2 є платником податку і з виплачуваної суми заробітної плати під час виплати підприємством, як податковим агентом, повинен бути утриманий та перерахований до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18 відсотків від нарахованої суми, та військовий збір у розмірі 1,5 відсотка від нарахованої суми.

В рішенні суду не зазначено про те, що зі стягуваної на користь ОСОБА_2 суми утримуються вказані податок, збір та внесок, а тому представник відповідача зазначає, що рішення є не зрозумілим в частині того, чи підлягають ці суми утриманню.

Якщо під час виконання рішення сума ОСОБА_2 буде виплачена без утримання вказаних податку, збору та внеску, це буде порушенням Податкового кодексу. А в разі утримання із нарахованої суми вказаних податку, збору та внеску, рішення буде виконано не в повному обсязі, оскільки сплачена сума зменшиться на обсяг утриманих податку та збору.

При цьому відповідач посилається на положення абз. 5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно з якою, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Позивач у справі – ОСОБА_2, ознайомившись з заявою представника відповідача про роз’яснення судового рішення, надала клопотання, в якому просила у задоволенні заяви відмовити. При цьому свою позицію пояснила тим, що рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15.08.2018 є конкретним і зрозумілим, а оскільки заявником фактично порушене питання про внесення у зазначене рішення нових даних, як то: роз’яснити, чи утримуються з суми 36 577,97 грн. податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, вважає, що така заява по своїй суті не є заявою про роз’яснення рішення суду, яке набрало законної сили. Також вважає, що суд не повинен роз’яснювати Відповідачу застосування Податкового Кодексу України, а також те, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Зазначила, що ст.171 Податкового Кодексу України містить пряму вказівку на те, що за нарахування ПДФО 2018 та утримання ПДФО відповідає роботодавець, незалежно від того чи це юридична особа, чи фізична особа-підприємець.

Як визначає ч.1 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з частиною третьою цієї статті, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд ухвалив розгляд заяви відповідача проводити без виклику учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснюється.

Вивчивши заяви учасників справи, вибірково ознайомившись з матеріалами справи № 213/615/18, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15.08.2018, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2018, частково задоволено уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», визнано незаконним та скасовано наказ № 93а/1001 від 19.02.2018 «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати ОСОБА_2; стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36 577,97 грн. та судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. на користь держави /а.с. 163-171/.

При нарахуванні заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 36 577,97 грн. судом використовувався показник середньоденного заробітку позивача в розмірі 255,79 грн., розрахований відповідно до вимог п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, на підставі наданої позивачем довідки про середню заробітну плату ОСОБА_2 /а.с.30/.

На виконання ухвали суду про витребування доказів у справі Відповідачем були надані в якості доказів штатні розстановки працівників по Широківькому району електричних мереж станом на 19.02.2018 та на 14.08.2018 із зазначенням окладу ОСОБА_2 на зазначені дати /а.с.131, 135/. Жодних пояснень стосовно того, чи надано таки показники з урахуванням утримань, чи ні, відповідачем суду не надано.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, враховуючи, що за нарахування податків та зборів із доходів працівників відповідає роботодавець, представники відповідача, яки брали участь у розгляді справи, не скористалися правами, передбаченими нормами ЦПК України, не надали інформації, необхідної для розрахунку суми заробітної плати, що підлягає до стягнення, іншої, ніж надав позивач, а надана позивачем довідка не містить відомостей про те, чи враховано при обрахуванні показника середньоденного заробітку позивача обов’язкові утримання, чи ні, суд приходить до висновку, що підстави для роз’яснення рішення від 15.08.2018 відсутні, оскільки воно є зрозумілим, містить показник сум, з яких суд виходив при визначені середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача, а тому посилання відповідача на порушення п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд оцінює критично.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні заяви представника відповідача про роз’яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.271 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про роз’яснення рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.08.2018 у справі № 213/615/18 за позовом ОСОБА_2 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання незаконним та скасування наказу «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 протягом 15 днів з дня вручення учаснику справи її копії.

Суддя О.М. Нестеренко