Рішення № 79225186, 16.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. справа № 0940/2177/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 38081,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 38081,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 38081,45, яка виникла у результаті узгоджених податкових зобов"язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Просить задовольнити позов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження, надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

В силу приписів частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено таке.

Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тисменицькому управлінні ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Станом на 08.11.2018 сума боргу фізичної особи ОСОБА_1 складає 38081,45 грн, а саме:

- податок на доходи фізичних осіб у сумі 35165,19 грн., з них основних зобов"язань 27996,15 грн, штрафних санкцій в сумі 7169,04 грн;

- військовий збір в сумі 2916,26 грн, з них основних зобов"язань 2333,01 грн, штрафних санкцій 583,25 грн.

ГУ ДФС в Івано-Франківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків громадянина ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з отримання доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

На підставі проведеного аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, наявних у ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо інформації про отримані доходи, встановлено, що громадянином ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у вигляді податкового блага в сумі 155534,19 грн від ПАТ "Ідея Банк".

30.05.2017 позивачем з метою підтвердження даної інформації до ПАТ "Ідея Банк" направлено запит.

На вищевказаний запит від ПАТ "Ідея Банк", отримано інформацію, що підтверджує отримання громадянином ОСОБА_1 у 2016 році доходу у вигляді анулювання основної суми кредитної заборгованості в сумі 155534,19 грн.

Громадянином ОСОБА_1 на час проведення перевірки не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, податок на доходи фізичних осіб не сплачено.

За результатами перевірки виявлено такі порушення:

- пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164, п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано 27996,15 грн податку на доходи фізичних осіб;

- пп. 49.18.4, п.49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2275-VI зі змінами і доповненнями, а саме: неподання річної декларації про про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- п. 1.2. п.п. 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 XX Податкового кодексу України в результаті чого донараховано 2333,01 військового збору.

За результатами перевірки складено акт від 21.09.2017 № 1034/09-19-13-07/НОМЕР_1 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0062401307 від 15.11.2017 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатми річного декларування в розмірі 34995,19 грн яким донараховано: основне зобов"язання в сумі 27996,15 грн; штрафні санкції 6999,04 грн.

- № 0062411307 від 15.11.2017 по податку на доходи фізичних осі, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 170,00 грн штрафних санкцій;

- № 0062501307 від 15.11.2017 донарахування зобов"язання з військового збору за основним платежем 2333,01 та застосування штрафних санкцій в розмірі 583,25 грн.

У встановлений законом строк відповідач не сплатив узгоджену суму грошових зобов"язань, та така сума набула статусу податкового боргу.

На виконання вимог п. 59 ПКУ, ГУ ДФС України в Івано-Франківській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 267-54 від 22.01.2018, яку було надіслано та вручено відповідачу (а.с.23).

Вирішуючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Положенням п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 розділу IV Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно підпункту 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 цього Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпункту 54.3.5. пункту 54.3. статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, оскільки відповідачем отримано дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 155534,19 грн. від ПАТ "Ідея Банк" який підлягав оподаткуванню за ставками, визначеними пунктом 167.1. статті 167 Податкового кодексу України, а отже відповідач зобов'язаний був сплатити 27996,15 грн. відповідно податку на доходи фізичних осіб.

У відповідності до пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а саме загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відтак, з огляду на вищенаведені приписи, сума прощеної (анульованої) кредитної заборгованості позивача підлягає оподаткуванню військовим збором.

Однак вищенаведений податковий борг відповідачем несплачений.

Пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 29.03.2017 року за № 267-54 від 22.01.2018, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив (а.с. 23).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 38081,45 грн., утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями від 15.11.2017 року за № 0062401307 на сумму 27996,15 грн. основного зобов'язання та 6999,04 грн. штрафних санкцій, за № 0062411307 на суму 170 грн. штрафних санкцій, за № 0062501307 яким визначено суму військового збору - 2333,01 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 583,25 грн., податковою вимогою форми "Ф" від 22.01.2018 року за № 267-54, а також довідкою про борг за платежем, яка міститься в матеріалах справи (а.с.9).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 38081,45 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 38081, 45 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 38 081 (тридцять вісім тисяч вісімдесят одну) грн 45 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.