Ухвала суду № 79225061, 17.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 січня 2019 року м. Житомир

справа № 240/6130/18

категорія 5.1.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління Держпраці у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,-

встановив:

Заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом зобов"язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 негайно зупинити експлуатацію АГЗП (автомобільний газозаправний пункт) по вул.Чуднівській, буд.104, м.Житомир до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 28.02.2018 №216/09-0012.

Відповідно до ухвали суду від 27.12.2018 позовну заяву заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління Держпраці у Житомирській області залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - 10 днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- позовної заяви (її копій відповідно до кількості учасників справи) з обґрунтуванням підстав для звернення до суду із даним позовом;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

14 січня 2019 року на адресу суду від заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 27.12.2018 надійшла уточнена позовна за вх.№617/19, в якій зазначає в обґрунтування підстав для звернення до суду, що дане звернення спрямоване на усунення порушень, що створюють загрозу для життя та здоров"я працюючих та інших осіб під час експлуатацію АГЗП (автомобільний газозаправний пункт) по вул.Чуднівській, буд.104, м.Житомир.

Також зазначає, що оскільки управлінню Держпраці у Житомирській області не вдалося провести відповідні перевірки від 11.10.2018 та 29.10.2018, у зв"язку з тим, що на даному АГЗП (автомобільний газозаправний пункт) по вул.Чуднівській, буд.104, м.Житомир відсутня відповідальна особа, управління Держпраці у Житомирській області не провело перевірку виконання припису від 28.02.2018 №216/09-0012 відповідачем, саме тому управління не може звернутися до суду із відповідним позовом у зв"язку з відсутністю акту, що засвідчує неусунення відповідачем порушень у строки зазначені у приписі.

Суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Тобто, акт перевірки суб"єкта господарювання (виробничого об"єкта) від 28.02.2018 №216/09-0012, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, є підставою для звернення управління Держпраці у Житомирській області у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що помилковим, є твердження прокурора, що підставою для звернення до адміністративного суду управління Держпраці у Житомирській області є акт про фіксування не усунення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушень у строки, зазначені у приписі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прокурором не зазначені причини, які перешкоджають управлінню Держпраці у Житомирській області самостійно звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування для реалізації законодавчо встановленого за ними обов"язку здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, які водночас збігаються з інтересами держави, а саме перешкоджати створенню загрози життю та здоров"ю людини.

Відповідно до ч.4 ст.5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Водночас, згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах (в тому числі касаційне оскарження судових рішень) стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Відтак, у поданій на вимогу ухвали судді від 27.12.2018, уточненій позовній заяві, прокурором не обґрунтовано підстави для звернення до суду із даним позовом відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 10 травня 2018 року у справі № 918/323/17, ухвалах від 07 травня 2018 року у справі №910/18283/17, від 16 травня 2018 року у справі №826/13768/16 та від 19.07.2018 року у справі №822/1169/17.

Окрім того, слід враховувати, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Також суд зазначає, що прокурором не надано окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Прокурором в уточненій позовній заяві зазначено, що строк звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з моменту коли прокуратурі стало відомо про експлуатацію об"єкта підвищеної небезпеки - АГЗП (автомобільний газозаправний пункт) по вул.Чуднівській, буд.104, м.Житомир, а саме із рапорту старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, що надійшов до прокуратури 27.09.2018 супровідним листом №7717/39/105/03-2018.

З огляду на викладене, прокурором на виконання вимог ухвали суду від 27.12.2018 про залишення позовної заяви без руху, у строк встановлений судом, не було усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху не усунено заступником керівника Житомирської місцевої прокуратури в повному обсязі у строк, встановлений судом, то суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви заступнику керівника Житомирської місцевої прокуратури без розгляду, що не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Позовну заяву заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтерерсах держави в особі управління Держпраці у Житомирській області до фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, - повернути заступнику керівника Житомирської місцевої прокуратури без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати заступнику керівника Житомирської місцевої прокуратури не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

3. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Горовенко