Ухвала суду № 79224988, 17.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 січня 2019 року Справа № 0840/3321/18 ПР/280/2/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_1 (01001, м. Київ, провулок Рильський, буд.10-12/3, код ЄДРПОУ 38619024)

до: Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.110, код ЄЖРПОУ 34967593)

треті особи: ОСОБА_2 (69006, АДРЕСА_1); Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)

про: визнання протиправною та скасування постанови та зупинення виконавчого провадження,

та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №56757467 від 13.07.2018;

- зупинити виконання за виконавчим документом, а саме постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №56757467 від 13.07.2018.

Ухвалою суду від 20.08.2018 позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві треті особи: ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною та скасування постанови та зупинення виконавчого провадження, передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 задоволено апеляційну скаргу позивача та ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2018 у справі № 0840/3221/18 скасовано і справу № 0840/3221/18 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16.01.2019 справа №0840/3221/18 повернулась до Запорізького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України.

1. У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві відсутня інформація про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та реєстраційний номер облікової картки платника податків третіх осіб.

Крім того, позивачем в позовній заяві зазначені треті особи - ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, всупереч вимогам ст. 49 КАС України позивачем не зазначено на чиїй стороні вони виступають, з якими вимогами (чи без) та яким чином рішення у справі може вплинути на їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

2. За змістом п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, в порушення зазначеного припису, позивачем до позову не додано доказів в обґрунтування позовних вимог, які зазначені у позовній заяві, а саме: виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №808/1646/17, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 08.02.2018, постанови Правління Національного банку України №14/Б від 23.05.2015, рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.06.2018, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 від 23.05.2016 та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №991 від 23.05.2016.

3. У відповідності до вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів.

Так, позивачем додано копії документів із зазначенням "З оригіналом вірно".

Тоді як, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).

Тобто, словосполучення "З оригіналом вірно" є неправильним та неналежним чином засвідченням документів, доданих до позову.

Крім того, копії документів для направлення відповідачу та третім особам взагалі не засвідчені належним чином.

У позовній заяві також не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

4. За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру суб'єкт владних повноважень сплачує 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру суб'єкт владних повноважень сплачує 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 грн.

В позові позивачем заявлена одна позовна вимога майнового характеру (про скасування постанови ВП №56757467 від 13.07.2018) та одна позовна вимога немайнового характеру (про зупинення виконання за виконавчим документом).

В матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати судового збору.

Отже, з урахуванням викладеного позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 3524,00 грн. (за звернення з позовом з вимогою майнового характеру у розмірі 1762,00 грн. та за звернення з позовом з вимогою немайнового характеру у розмірі 1762,00грн.).

Всупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не додано доказів сплати до відповідного бюджету судового збору у розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України "Про судовий збір", за позовну вимогу майнового характеру, а лише заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, суд вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ч. 1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлені ст.8 Закону України № 3674-VI.

Частиною 1 ст.8 Закону України № 3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З матеріалів справи та заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору не вбачається підстав та умов для задоволення такого клопотання.

Позивачем взагалі не зазначені підстави та не надано доказів для задоволення такого клопотання.

З урахуванням викладеного позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за звернення з позовом з вимогою майнового характеру у розмірі 1921,00 грн.

5. Як зазначено у ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2-ч.3 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч.1 ст.287 КАС України).

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч.2 ст.287 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 13.07.2018 ВП № 56757467.

При цьому, позовна заява про скасування даної постанови підписана та направлена до суду засобами поштового зв'язку 08.08.2018.

Таким чином, позивачу необхідно надати: докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно зі ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.

До позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску.

Відтак позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України.

6. Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.

За правилами ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивачем не надано клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до ст.ст.80, 166, 167 КАС України, а лише зазначено про таке клопотання в прохальній частині позовної заяви.

Тому відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України позивачу необхідно надати окреме клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до ст.ст.80, 166, 167 КАС України.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві треті особи: ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною та скасування постанови та зупинення виконавчого провадження, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- уточнену позовну заяву у кількості, відповідно до учасників справи, з зазначенням інформації про: ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та реєстраційний номер облікової картки платника податків третіх осіб; процесуального статусу третіх осіб (відповідно до ст.49 КАС України); наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- докази в обґрунтування позовних вимог, як зазначені у позовній заяві, а саме: виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №808/1646/17, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 08.02.2018, постанову Правління Національного банку України №14/Б від 23.05.2015, рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.06.2018, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 від 23.05.2016 та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №991 від 23.05.2016;

- належним чином засвідчені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви та для направлення відповідачу і третім особам у відповідності до переліку додатків до позовної заяви;

- належний доказ сплати судового збору в розмірі у сумі 3524,00 грн. (за звернення з позовом з вимогою майнового характеру у розмірі 1762,00 грн. та за звернення з позовом з вимогою немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.), оформлений відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38025423; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - 34310206084010; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *; 101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)";

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено;

- клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до ст.ст.80, 166, 167 КАС України.

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленим законом.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Садовий