Ухвала суду № 79224612, 15.01.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа№487/271/19

Провадження №1-кс/487/342/19

УХВАЛА

Іменем України

15.01.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В., при секретарі судового засідання Полінкевич К.Г., за участі прокурорів Цибулькіна В.С., Хоміка І.І., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, її представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши матеріали скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 — ОСОБА_6, ОСОБА_2 про незаконне затримання та клопотання начальника відділення СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1,

встановив:

11.01.2019 року начальник відділення СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7, за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8, в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 09.01.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000006, звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням, яким просив застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також вчинити інше кримінальне правопорушення.

14.01.2019 року від захисників підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_6, ОСОБА_2 надійшла скарга, в якій вони просили визнати незаконним затримання ОСОБА_1 за правилами ст.208 КПК України 13.01.2019 року о 00.01 год. у м. Дніпро поряд із будинком 84 по вул. Надії Алексеєнко.

В судовому засіданні прокурори підтримали ініційоване слідчим клопотання, наполягаючи на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Крім того, просив визнати незаконним затримання підозрюваного ОСОБА_1, посилаючись на те, що у момент затримання у психіатричній лікарні з суворим наглядом, де незаконно утримувався ОСОБА_1, у оперативного уповноваженого ОСОБА_9 була ксерокопія ухвали суду із печаткою Національної поліції у Дніпропетровській області, що підтверджує недійсність документу, на який оперативний працівник ОСОБА_9 посилається. Протокол затримання складений за правилами ст.208 КПК України, а не за правилами ст.191 КПК України, а тому обсяг прав особи, яку затримано, різний та неусвідомлений не тільки ОСОБА_1, а і особами, які здійснили процесуальну дію. Тобто, у момент незаконного затримання оперативний працівник ОСОБА_9 склав протокол, у який вніс відомості, які не відповідають дійсності та свідомо порушив гарантоване право на захист ОСОБА_1, запросивши адвоката ОСОБА_10 із системи безоплатної правової допомоги, який достеменно знав, що у справі є інші адвокати, і їх не повідомлено належним чином про вчинення процесуальної дії. Частиною 5 статті 191 КПК України встановлено, що службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання , затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Не зважаючи на вказані приписи, відомостей про вручення копії ухвали немає у протоколі, та затриманому не роз'яснено термін дії ухвали, який закінчується моментом її виконання, тобто, моментом доставки в суд ОСОБА_1, однак роз'яснені права, які не стосуються факту затримання за правилами ст.191 КПК України.

Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування ініційованого заходу, слідчий суддя дійшов наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у тому, що приблизно в грудні 2017 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_11 З цією метою ОСОБА_1, використовуючи особливі довірчі стосунки, які склались між ним та ОСОБА_11, під час неодноразового спілкування з останнім, запропонував створити спільне підприємство з виготовлення олії. У невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_11 та вводячи останнього в оману щодо вигідності співпраці з ним, запропонував останньому надати грошові кошти в сумі 50 000 євро, в якості частки для створення спільного підприємства, без наміру повернення отриманих коштів. У зв'язку із наявністю довірливих відносин, будучи переконаним в тому, що розпоряджається грошовими коштами в своїх інтересах, ОСОБА_11, не передбачаючи злочинного наміру з боку ОСОБА_1, прийняв рішення щодо надання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 000 євро. Па початку січня 2018 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11, будуючи переконаним, що розпоряджається належними йому грошовими коштами за власною волею, знаходячись біля місця мешкання ОСОБА_1 за адресою: м. Миколаїв, пров. Радіо, 1, добровільно передав останньому грошові кошти в сумі 50 000 євро, що еквівалентно 1670000 (один мільйон шістсот сімдесят ) грн. В подальшому, заволодівши грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 50000 євро, що еквівалентно 1670000 (один мільйон шістсот сімдесят ) грн., ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, при цьому продовжуючи вчиняти дії, направлені на приховування його дійсного умислу, розповідаючи про нібито розроблення бізнес плану та реєстрацію підприємства.

Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного діяння, підтверджується, зокрема доданими до клопотання матеріалами, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.01.2019 року, показами потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_12, наданими під час судового засідання.

Покази свідка ОСОБА_13 суд до уваги не приймає, оскільки вони носять суперечливий характер.

В судовому засіданні прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України встановлено наявність ризику переховування від органів досудового розслідування або суду, так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за ступенем тяжкості відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке відповідно до ч.4 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України встановлено наявність ризиків незаконного впливу підозрюваним на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, так як ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде мати можливість спілкуватися з потерпілою та свідками, та шляхом психологічного впливу, умовляннями або іншим чином змушувати їх змінити свої покази, надати нові або відмовитись від наданих раніше. Відповідно до п.4 ст.177 КПК України встановлено наявність ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що підтверджує його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши пояснення сторін, суд вважає доведеним наявність ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за ступенем тяжкості відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке відповідно до ч.4 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але переховувався від органів слідства та оголошувався у розшук. З метою уникнення відповідальності двічі змінював прізвища, що свідчить про наявність таких ризиків, як переховування від органів досудового розслідування і суду та вчинення інших кримінальних правопорушень. Також, ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде мати можливість спілкуватися з потерпілою та свідками, та шляхом психологічного впливу, умовляннями або іншим чином змушувати їх змінити свої покази, надати нові або відмовитись від наданих раніше.

Застосування іншого, більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, вік та стан здоров’я якого дозволяють застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та інших обставин вчинення кримінального правопорушення та встановлених у кримінальному провадженні фактів, розмір застави, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України, слід визначити у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є максимальним розміром, передбаченим п.3 ч.5 ст.182 КПК України та достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Що стосується скарги про незаконне затримання ОСОБА_1, останній був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2019 року, суд погоджується з позицією захисників підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про порушення з боку працівників Чечелівського відділу НП м. Дніпро під час оформлення протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1, який був оформлений відповідно до вимог ст.208 КПК України.

Таким чином, працівники поліції діяли на підставі вимог ст.191 КПК України, а фактично оформили протокол затримання підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.208 КПК України.

Стаття 208 КПК України регулює питання затримання особи без ухвали слідчого судді. Відповідно, роз'яснення обсягу прав та обов'язків затриманого ОСОБА_1 було здійснено з порушенням.

В той же час відповідно до ч.2 ст.307 КПК України слідчий суддя за результатом розгляду скарги може скасувати рішення слідчого чи прокурора; скасувати повідомлення про підозру; зобов’язати припинити дію; зобов’язати вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги.

Такий спосіб реагування, як визнання протиправних дій про що просить захисник, статтею 307 КПК України не передбачено.

Тому суд лише констатує сам факт порушення порядку затримання підозрюваного ОСОБА_1

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ухвалив:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з утриманням його в СІЗО міста ОСОБА_14 строком в шістдесят днів, терміном до 00 годин 01 хвилини 13 березня 2019 року.

Строк тримання під вартою рахувати з 13.01.2019 року.

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з-під варти, в сумі 576300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1.прибувати до слідчого Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, за першою вимогою;

2.не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання / або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста ОСОБА_14В Кузьменко