Рішення № 79223944, 16.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2517/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1К.) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинської області) про визнання бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років у зв’язку із зміною грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року протиправною та зобов’язання провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, без обмеження граничного розміру, та її виплату одним платежем відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» у розмірі 90% (в редакції, чинній на час призначення пенсії) від суми місячного грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 23 березня 2018 року, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-XII) у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, яку отримував по квітень 2018 року, до перерахунку пенсії ГУ ПФУ у Волинській області у зв’язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських та перерахунку пенсій особам, звільненим зі служби, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103.

06 листопада 2018 року позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ у Волинській області із письмовою заявою щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії), зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 23 березня 2018 року №2972.

Листом від 12 листопада 2018 року №1230/С-01 відповідач повідомив, що перерахунок пенсій здійснювався за чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення в розмірі 70%, що є максимальним відповідно до чинної редакції закону.

Позивач вважає, що такими діями суб’єктом владних повноважень порушено його конституційні права та інтереси на соціальний захист, а також вказав, що звуження соціальних гарантій пенсійного забезпечення, яке встановлено нормами Закону №2262-XII стосується порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення та можливе при призначенні пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Також зазначив, що при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії від 23 березня 2018 року №2972. Крім того, вказав, що постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не може бути врахована, оскільки вона була прийнята значно пізніше дати виникнення спірних правовідносин, не відповідає вимогам Конституції та законам України. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27 березня 2014 року №1166, законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені норми та зміни до них є чинними та не визнавались в установленому законом порядку неконституційними. Також зазначила, що так як у позові оскаржуються норми Закону №1166-VII та частина друга статті 13 Закону №2262, конституційність або неконституційність якого має розглядати Конституційний Суд України, тому позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки суд першої інстанції не наділений такими повноваженнями.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просила розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з участю сторін.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частинами п’ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, оскільки дана справа відповідно до статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні), тому розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, що підтверджується посвідченням №4522 від 07 липня 2005 року, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з серпня 2000 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 85% від суми грошового забезпечення, яка в подальшому була збільшена до 90% від суми грошового забезпечення.

23 березня 2018 року Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області видала довідку №2972 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ОСОБА_1, з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII, постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського – начальник відділення, що не входить до складу відділу до посади на день звільнення із служби – начальник автогосподарства УДАІ УМВС становить: посадовий оклад – 2 950 грн. 00 коп., оклад за спеціальним званням підполковник поліції – 2200 грн. 00 коп., надбавка за стаж служби (50 відсотків) – 2 575 грн. 00 коп., премія (0,32 відсотків) – 24 грн. 72 коп., а всього 7 749 грн. 72 коп.

06 листопада 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-XII від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23 березня 2018 року №2972.

Листом від 12 листопада 2018 року №1230/С-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону №2262-XII. Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70% (максимальний).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27 березня 2014 року №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Згідно із частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VІ та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-XII максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2016 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій останні не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XI щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року у справах №21-420а13 та №21-348а13, від 17 грудня 2013 року у справі №21-445а13 та Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17) та від 24 квітня 2018 року у справі 686/12623/17, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 85% від суми грошового забезпечення ще у 2000 році, розмір якої згодом було збільшено до 90% від суми грошового забезпечення відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку з 01 квітня 2018 року.

Відтак, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у зв’язку із зміною грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року; зобов’язання провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, без обмеження граничного розміру відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» у розмірі 90% від суми місячного грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 23 березня 2018 року №2972, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області.

Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити виплату перерахованої пенсії одним платежем є безпідставною, оскільки право на перерахунок пенсії позивача виникло на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей».

Як визначено пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунки пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103), виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2020 року — щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

При цьому Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-XII та Постанови КМУ №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Таким чином, суд зазначає, що обов'язок головного управління виплатити пенсію у новому розмірі виник лише щодо перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, оскільки обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виникає у головного управління лише 01 січня 2019 року.

Інших правових підстав для виплати заборгованості по виплаті перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року одним платежем суд не знайшов. Відтак, вимога про виплату перерахованої пенсії одним платежем не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що твердження представника відповідача про те, що предметом даного адміністративного спору є норми Закону №1166-VII та частина друга статті 13 Закону №2262, а тому позов підлягає залишенню без розгляду, є безпідставним, оскільки предметом дослідження та надання правової оцінки у справі є дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 409 грн. 60 коп., сплачений відповідно до квитанцій від 03.12.2018 №0.0.1202092774.1 та від 17.12.2018 №0.0.1214447471.2.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугою років у зв’язку із зміною грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» у розмірі 90% від суми місячного грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 23 березня 2018 року №2972, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (43001, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук