Ухвала суду № 79223868, 17.12.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 178/274/18

Провадження № 1-кп/209/222/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Байбари Г.А.,

суддів Лобарчук О.О., Багбая Є.Д.,

за участю секретаря - Герасимчук І.В.,

прокурора – Дехтяр Є.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12016040460000697, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця. який має загальну середню освіту, одружений, не працював, зареєстрований та мешкав за адресо.: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не має судимості, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця. який має загальну середню освіту, не одружений, не працював, зареєстрований за адресо: Дніпропетровська обл. м. Синельниково, вул. Покровська, 20/2, не має місця постійного проживання, раніше засуджений 03.06.2016 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 року, обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 60 днів, відносно обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та підтримував їх в судовому засідання, стверджуючи, що на даний час існують ризики того, що вони можуть переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, можуть перешкоджати кримінальному провадженню впливаючи на недопитаних потерпілих та свідків обвинуваченя, а також можуть вчинити інші кримінальні правопорушення. Ввважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити запобігання вказагим ризикам та забезпечити виконання процесуальних рішень у справі.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, вважаючи, що прокурором не доведені вказані ним ризики, та просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання, мешкав з дружиною та дитиною.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, вважаючи, що прокурором не доведені вказані ним ризики, та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_7 залишив на розсуд суду вирішення питання щодо продовження запобіжних заходяв відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яких він не захищає,

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора відносно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Згідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно пунктів 4, 5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 рокі, або до раніше судимої особи яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 року.

ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України, а ОСОБА_1 обвинувачуються в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 121 КК України, за що їм, в разі доведеності вини, може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Обидва обвинувачених на час скоєння злочинів та їх затримання не мали постійної роботи та джерел доходів.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть ухилятися від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинення інкримінованих злочинів.

Обидва обвинувачені можуть впливати на недопитаних у кримінальному провадження потерпілих та свідків обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Не працюючи, та не маючи джерел доходів обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть скоїти інші корисливі злочини. ОСОБА_2 раніше був судимий та обвинувачується у скоєнні злочинів в період іспитового строку.

Суд вважає, що застосування інших більш м’яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання зазначеним вище ризикам, передбачених у ст.177 КПК України.

На думку суду тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331 КПК України, суд

ПостановиВ:

Продовжити до 14 лютого 2019 року, включно, астосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Головуючий суддя Г.А. Байбара

Судді О.О. Лобарчук

ОСОБА_10