Рішення № 79223852, 11.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2019 р. справа № 0940/2223/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1.,

представника відповідача - Прос Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської митниці Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішення від 03.07.2018 року та картки відмови від 14.06.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Івано-Франківської митниці ГУ ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2018/00433 від 14.06.2018, визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2018/000418/1 від 03.07.2018, стягнення з Івано-Франківської митниці сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно, всупереч положень митного законодавства України, винесено оскаржувані: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2018/00433 від 14.06.2018, та рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2018/000418/1 від 03.07.2018. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи із викликом сторін.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.12.2018 року, згідно змісту якого, щодо заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві зазначив, що згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому вказав, що у відповідності до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. В порушення приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України, позивачем не було надано документів, які підтверджують митну вартість автомобіля. Обираючи метод визначення митної вартості автомобіля марки Mersedes-Benz модель Е-200, номер кузова - НОМЕР_1, відповідачем дотримано вимоги положень Митного кодексу України, внаслідок чого оскаржуване рішення та картка відмови є правомірними. В задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві. Просив задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, відзив на позов, встановив наступне.

21.06.2018 представником позивача за договором доручення на надання митно-брокерських послуг декларантом ОСОБА_4., для здійснення митного оформлення транспортного засобу - вживаного автомобіля, марки Mersedes-Benz модель Е-200, номер кузова - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 1991 см3, 2017 року випуску, відповідачу подано в електронній формі митну декларацію за № UA206010/2018/405998 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість в розмірі 8000 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). В графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 8000 євро, в графі 45 "коригування" вказано 245230,79 гривень.

До вказаної митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру (інвойс) № 06/10 від 14.06.2018; декларація про походження товару № 0380 від 14.06.2018; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.06.2018 № UA20903/2018/30603; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 19.04.2017 НОМЕР_2; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 16.01.2018 НОМЕР_3; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару на декларацію про походження товару № 2655731 від 18.06.2018; паспорт громадянина України НОМЕР_4 від 28.02.2002; копію митної декларації країни відправлення UA 2061010/2018/405998 від 21.06.2018.

Відповідач 21.06.2018, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації № UA206010/2018/405998 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що митна вартість товару визначена декларантом за резервним методом методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв"язку з неподанням документів, що підтверджують оплату товару. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.ст. 59-63 Митного кодексу України) не застосовано, у зв"язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні подібні (аналогічні) товари (ст.ст. 59,60 Митного кодексу України) та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.ст. 59,60 Митного кодексу України). Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2018/00433.

У зв'язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № 206000/2018/000418/1 від 03.07.2018, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 10434 Євро.

Не погодившись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та обов"язків.

Надаючи правову оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень, суд виходить із наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 якої, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації за № UA206010/2018/405998, визначено за основним методом, однак до самої митної декларації декларантом подано не всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного ним автомобіля, Mersedes-Benz модель E-200, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 1991 см3, 2017 року випуску, за ціною договору. Позивачем, на вимогу відповідача, не подано жодних підтверджуючих документів про сплату заявленої митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України. Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено, у зв'язку з відсутністю в документах, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. 2-5 методи визначення митної вартості не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що відповідачем 21.06.2018 декларанту направлено електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, а у разі відсутності таких документів надати експертний висновок про вартість автомобіля підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Також судом встановлено, що на вимогу митного органу платіжні документи надані не були, однак декларантом 22.06.2018 було надано експертний висновок № 287 від 18.06.2018 про вартість ТЗ. Даний висновок не був взятий до уваги митним органом у зв"язку із невідповідністю цього висновку вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Невідповідності висновку експерта № 287 Методиці полягали в наступному: відповідно до фото 1,2,3 на сторінці 11 висновку чітко простежується, що автомобіль має аварійні пошкодження, подушки безпеки вистрілені, проте експерт не враховує факт пошкоджень у висновку та ставить коефіцієнт 0; у розділі 1.3 експерт віднімає від вартості 16 %, проте в жодному нормативно-правовому акті не передбачено таке зменшення ціни. У зв"язку із суттєвими недоліками висновку експерта № 287, які впливають на числове значення ціни, Івано-Франківська митниця ДФС звернулася з відповідним запитом про проведення експертизи до спеціалізованого підрозділу податкових та митних експертиз ДФС України.

26.06.2018 експертом Мельниченком І.Д. складено висновок № 142005901-1014, яким визначено митну вартість транспортного засобу марки Mersedes-Benz модель E-200 ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 1991 см3, 2017 року випуску 10434,00 євро.

Наведене свідчить про дотримання Івано-Франківською митницею Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3).

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене взятий за основу відповідачем експертний висновок експерта Мельниченка І.Д. № 142005901-1014 від 26.06.2018, яким визначено митну вартість транспортного засобу марки Mersedes-Benz модель E-200 ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 1991 см3, 2017 року випуску 10434,00 євро - є таким, що відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Водночас суд зазначає, що вказаний висновок Мельниченка І.Д. № 142005901-1014 від 26.06.2018 позивачем у судовому порядку не оскаржувався.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Івано-Франківської митниці Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2018/000418/1 від 03.07.2018 року правомірним, а відмову позивачу у митному оформленні № UA206000/2018/00433 від 14.06.2018 ввезеного на митну територію України автомобіля, марки Mersedes-Benz модель E-200 ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 1991 см3, 2017 року випуску, за ціною договору обґрунтованою, внаслідок чого в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що за приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 17 січня 2019 р.