Рішення № 79222584, 16.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2606/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання відмови неправомірною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 В.) звернувся в суд з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – відповідач, Нововолинсько-Іваничівське ОУ ПФУ) про визнання відмови у призначенні пенсії неправомірною та зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи: з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року на посаді електрослюсар підземний, гірник очисного вибою на шахті «Слов'яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 29.11.1993 року по 07.06.1994 року на посаді гірник очисного забою на комбінаті «Індигирзолото» притиск «Нелькан» Республіка Саха (Якутія); з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року та з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року на посаді гірник очисного забою повний робочий день під землею на шахті «Слов'яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 11.02.2004 року по 20.11.2004 року на посаді гірничий майстер на ВП «Шахта імені ХІХ з'їзду КПСС» ДП «Луганськ вугілля»; з 11.11.2004 року по 13.07.2011 року на посадах гірничий майстер, помічник начальника дільниці на шахтопрохідницькому управлінні № 4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» та призначити пенсію за віком з 10.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача періоди з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року, з 29.11.1993 року по 07.06.1994 року, з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року, з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року, з 11.02.2004 року по 20.11.2004 року, з 11.11.2004 року по 13.07.2011 року, оскільки трудова книжка позивача містить повну інформацію щодо даних періодів роботи, а тому відсутня потреба у наданні уточнюючих довідок.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню оскільки, відповідно до наданих документів для призначення пенсії, страховий стаж позивача становить 26 років 07 місяців 16 днів, з яких пільговий стаж роботи – 06 років 07 місяців 18 днів. Підстав для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» немає у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Також вказує на те, що позивачем не було подано уточнюючих документів, які б могли підтвердити зайнятість позивача на вказаних посадах у спірні періоди.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою від 23.04.2018 року № НОМЕР_1.

10.09.2018 року позивач звернувся до Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Нововолинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ від 19.09.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю 25 років необхідного пільгового стажу. Відповідно до наданих документів було встановлено, що пільговий стаж роботи позивача за Списком 1 становить 06 років 07 місяців 18 днів. При цьому, згідно записів трудової книжки зарахувати до страхового, а також до пільгового стажу роботи за періоди з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року на посаді електрослюсар підземний, гірник очисного вибою на шахті «Слов’яносербська» ВО «Луганськвугілля» немає підстав, оскільки відсутня уточнююча пільгова довідка, а також записи в трудовій книжці проведені з порушенням вимог заповнення трудових книжок (відсутні накази про прийняття і звільнення з роботи). Також не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року, з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року за професією гірник очисного вибою на шахті «Слов’яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 11.02.2004 року по 02.11.2004 року гірничим майстром на ВП «Шахта імені ХІХ з’їзду КПСС» ДП «Луганськвугілля»; з 11.11.2004 року по 13.07.2011 року гірничим майстром, помічником начальника дільниці на шахтопрохідницькому управлінні № 4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», а також не зараховано до пільгового стажу період роботи з 16.08.1993 року по 07.06.1994 року за професією гірник очисного забою на комбінаті «Індигирзолото»прииск «Нелькан» Республіка Саха (Якутія), оскільки відсутні уточнюючі довідки, які б підтверджували б зайнятість протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими умовами праці за списком № 1.

Листом від 03.10.2018 року № 6012/02-20-15 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).

Статтею 114 Закону № 1058 врегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058 та статті 14 Закону №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Отже, обов’язковою умовою для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до вказаної норми, є безпосередня зайнятість працівника повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17), оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Судом встановлено, що Нововолинсько-Іваничівське ОУ ПФУ не зарахувало спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу, виходячи лише з того, що до заяви про призначення пенсії не додано уточнюючих довідок, які підтверджували б зайнятість останнього протягом повного робочого дня на зазначених роботах.

Як визначено статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, вимога пенсійного органу надати уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є правомірною лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах останнього.

На підставі зазначених приписів нормативно-правових актів не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року, з 29.11.1993 року по 07.06.1994 року, з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року, з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року, з 11.02.2004 по 02.11.2004 року, з 11.11.2004 року по 01.06.2011 року у зв’язку з відсутністю уточнюючих довідок, оскільки наявний стаж позивача з повним робочим днем під землею, на посадах, які відносяться до відповідного Списку робіт і професій, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у зазначені періоди підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Так, відповідно до записів трудової книжки позивача серії АТ-IV № 2492794, ОСОБА_1 02.09.1991 року був прийнятий учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахту «Слов’яносербська» ВО «Луганськвугілля», і того ж дня був відправлений на курси за професією «підземний електрослюсар» (наказ від 02.09.1991 року № 209/п) ; 03.03.1992 року позивач переведений підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 09.03.1992 року № 52/п); 05.10.1992 року був відправлений на курси за професією «гроз» (наказ № 07.10.1992 року № 195/п); 24.12.1992 року переведений підземним гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 30.12.1992 року № 257/п); 20.07.1993 року був звільнений за власним бажанням (наказ від 20.07.1993 року).

16.08.1993 року позивач прийнятий на комбінат «Індигирзолото» копальня «Нелькан» слюсарем гірського устаткування (наказ від 24.08.1993 року № П-36к); 08.09.1993 року переведений слюсарем СБШ; 11.10.1993 року відправлений на курси, 29.11.1993 року переведений гроз з повним робочим днем під землею (наказ від 15.12.1993 року № 50к); 07.06.1994 року звільнений за власним бажанням (наказ від 01.06.1994 року № П-14к). При цьому, до 29.11.1993 року у трудовій книжці позивача був відсутній запис про повний робочий день під землею.

24.10.1994 року позивач прийнятий підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 24.10.1994 року № 58/к); 04.05.1995 року звільнений за власним бажанням (наказ від 04.05.1995 року № 15/к).

13.11.1995 року позивач знову прийнятий на шахту «Слов’яносербська» ВО «Луганськвугілля» підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 13.11.1955 року № 48/к); 15.03.1995 року на шахті була проведена атестація робочих місць за Списком № 1 розділу 1, що дає право для оформлення пільгової пенсії (наказ від 15.03.1995 року № 15); 25.08.1999 року на шахті була повторно проведена атестація робочих місць за Списком № 1 (наказ від 25.08.1999 року № 313); 10.12.2003 року переведений підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею (наказ від 10.12.2003 року № 246/к); 04.02.2004 року звільнений за власним бажанням (наказ від 04.02.2004 року № 28/к).

11.02.2004 року позивач прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на ВП «Шахта імені ХІХ з’їзду КПСС» ДП «Луганськвугілля» (наказ від 10.02.2004 року № 93); 02.11.2004 року звільнений за власним бажанням (наказ від 03.11.2004 року № 693).

11.11.2004 року позивач прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на шахтопрохідницьке управління № 4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» (наказ від 11.11.2004 року № 202, накази по атестації вказаної посади від 03.01.2002 року № 1, від 11.12.2006 року № 158); 27.09.2007 року призначений помічником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею (наказ від 24.09.2007 року № 165, наказ по атестації вказаної посади від 11.12.2006 року № 158); 29.12.2007 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею наказ від 24.12.2007 року № 224); 01.06.2011 року звільнений у зв’язку з скороченням чисельності штату працівників (наказ від 01.06.2011 року № 154).

Суд звертає увагу на те, що за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи – трудової книжки, та відповідних записів у ній (у кожному випадку наявний запис про повний робочий день під землею, також наявні записи у ній про проведення атестації згідно відповідних наказів), відсутні підстави та необхідність підтвердження стажу роботи позивача у відповідності з Постановою № 637, у зв’язку з чим, положення Порядку підтвердження стажу роботи, затвердженого вказаною постановою застосуванню, у даному випадку, не підлягають.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 11.02.2004 року по 20.11.2004 року на посаді підземного гірничого майстра ВП «Шахта імені ХІХ з’їзду КПСС» ДП «Луганськвугілля, однак записами трудової книжки позивача підтверджено період роботи з 11.02.2004 року по 02.11.2004 року. Також позивач просить зарахувати до пільгового стажу період з 11.11.2004 року по 13.07.2011 року на посадах гірничого майстра підземного та помічника дільниці на шахтопрохідницькому управлінні № 4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», разом з тим в трудовій книжці підтверджено період роботи на зазначених посадах з 11.11.2004 року по 01.06.2011 року.

Таким чином, відповідач неправомірно не зарахував із зазначених вище підстав до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року, з 29.11.1993 року по 07.06.1994 року, з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року, з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року, з 11.02.2004 по 02.11.2004, з 11.11.2004 року по 01.06.2011 року.

Посилання відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача період роботи з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року (у вказаний період позивач працював на шахті «Слов’яносербська» ВО «Луганськвугілля») у зв’язку з тим, що записи в трудовій книжці проведені з порушенням вимог заповнення трудових книжок (відсутні накази про прийняття і звільнення з роботи) суд не бере до уваги, оскільки як вбачається з трудової книжки позивача в один і той же день позивач був прийнятий учнем підземного слюсаря з повним робочим днем та відправлений на курси по професії «підземний електрослюсар» згідно одного наказу від 02.09.1991 року № 209/п. Суд також враховує, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є безпосередня зайнятість працівника повний робочий день на відповідних роботах та пільговий стаж на таких роботах - не менше 25 років, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, зокрема, щодо дублювання реквізитів наказу, який стосується кількох записів.

Відтак, з наведених вище підстав взаємопов’язані позовні вимоги про визнання відмови у призначені пенсії неправомірною та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ від 19.09.2018 року та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року на посаді електрослюсар підземний, гірник очисного вибою на шахті «Слов'яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 29.11.1993 року по 07.06.1994 року на посаді гірник очисного забою на комбінаті «Індигирзолото» притиск «Нелькан»; з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року та з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року на посаді гірник очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті «Слов'яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 11.02.2004 року по 02.11.2004 року на посаді гірничий майстер на ВП «Шахта імені ХІХ з'їзду КПСС» ДП «Луганськ вугілля»; з 11.11.2004 року по 01.06.2011 року на посадах гірничий майстер, помічник начальника дільниці на шахтопрохідницькому управлінні № 4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Крім того, оскільки суд не обчислює пільговий стаж позивача, що є повноваженням органу ПФУ, тому відсутні підстави для зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 10.09.2018 року.

Водночас частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 10.09.2018 року. Зазначений спосіб захисту порушеного права позивача не буде втручанням у компетенцію суб’єкта владних повноважень – Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ, який повторно приймаючи рішення за вказаною заявою, зобов’язаний врахувати викладені висновки суду.

Відповідно до вимог статей 139, 244, 246 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, серед інших належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Позивачем при зверненні до суду сплачено 704,80 грн. судового збору згідно з квитанцією від 10.12.2018 року № 19925. Крім того, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 29.11.2018 року, розрахунком витрат на правничу допомогу адвоката від 10.12.2018 року, в якому міститься детальний опис наданих послуг адвоката, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 10.12.2018 року № 64 на суму 2000,00 грн.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 352,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн. пропорційно до задоволених вимог

Керуючись статтями 139, 243 ч. 3, 245, 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нововолинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 19.09.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Нововолинсько-Іваничівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (45400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) періоди роботи: з 02.09.1991 року по 20.07.1993 року на посаді електрослюсар підземний, гірник очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті «Слов'яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 29.11.1993 року по 07.06.1994 року на посаді гірник очисного забою з повним робочим днем під землею на комбінаті «Індигирзолото» притиск «Нелькан» Республіка Саха (Якутія); з 24.10.1994 року по 04.05.1995 року та з 13.11.1995 року по 04.02.2004 року на посаді гірник очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті «Слов'яносербська» ВО «Луганськвугілля»; з 11.02.2004 року по 02.11.2004 року на посаді гірничий майстер з повним робочим днем під землею на ВП «Шахта імені ХІХ з'їзду КПСС» ДП «Луганськ вугілля»; з 11.11.2004 року по 01.06.2011 року на посадах гірничий майстер, помічник начальника дільниці з повним робочим днем під землею на шахтопрохідницькому управлінні № 4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Зобов’язати Нововолинсько-Іваничівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (45400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) від 10.09.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) на користь ОСОБА_1 (45400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.) та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 Андрусенко