Рішення № 79221722, 14.01.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.2019 Справа № 920/798/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Коваленко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Молодецької В.О.,

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Печериці Андрія Івановича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

до відповідача фізичної особи-підприємця Боженка Євгена Валерійовича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2),

про стягнення заборгованості в сумі 63706 грн 15 коп. за договором № 0112/16 оренди майна від 01.12.2016,

за участю представників сторін:

від позивача - Штанько О.М. (в режимі відеоконференції) довіреність б/н від 18.12.2018,

від відповідача - не з'явився,

УСТАНОВИВ:

Позивач 05.10.2018 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 44847 грн вартості поставленого обладнання, 6237 грн штрафу, 11880 грн заборгованості з орендної плати, 742 грн 50 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.12.2016 договору № 0112/16 оренди майна (надалі - Договір). Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1762 грн витрат по сплаті судового збору

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він, на виконання умов Договору, передав відповідачу в оренду майно, однак відповідач майно не повернув, продовжував користуватись майном та не сплачував орендну плату, чим порушив умови Договору та норми чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Стосовно повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.

20.11.2018 до суду повернулася копія ухвали про відкриття провадження у справі від 13.11.2018, надіслана на адресу відповідача, із позначкою "Укрпошти" "причини невручення - за закінченням встановленого строку зберігання".

Адреса відповідача, яка зазначена позивачем, була перевірена судом та підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також копією паспорта (а.с.26-27).

Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру та копією паспорту, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Тому, оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 6 ст. 165 ГПК України.

Щодо поданих сторонами заяв та клопотань.

По-перше, 28.11.2018 позивачем була надана до суду заява про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 29.11.2018 була задоволена вказана заява. Крім того, ухвалою суду від 20.12.2018 було відкладено розгляд справи по суті та призначено наступний розгляд справи в режимі відеоконференції.

По-друге, позивачем 14.01.2019 надано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів по справі, а саме: акту № 1; акту приймання-передачі від 03.09.2018; довідки від 02.01.2019; довідки від 02.01.2019.

Суд визнав клопотання правомірним та долучив зазначені докази до матеріалів справи.

Інших процесуальних дій судом не вчинялось.

Суд, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Між сторонами 01.12.2016 було укладено договір оренди майна № 0112/16. Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору (а.с.15-20).

Згідно з п.1.1 Договору позивач передає відповідачу, а відповідач приймає в строкове платне користування на умовах оренди апарати (обладнання) для приготування гарячих і холодних напоїв (надалі - майно).

Відповідно до п. 2.1 Договору найменування майна, його характеристики, кількість та вартість майна, умови надання в оренду, у тому числі розмір орендної плати, місце розміщення орендованого майна визначаються сторонами в актах прийому-передачі та протоколах узгодження орендної плати, які становлять невід'ємну частину Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору майно передається в оренду на строк, що відповідає строку дії данного Договору.

01.12.2016 позивач передав відповідачу майно в оренду та погодив з відповідачем його вартість. Вищезазначений факт підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі № 0112/16/1 (а.с.22). Загальна вартість переданного за Договором відповідачу майна склала 92683 грн 80 коп.

Згідно до п. 7.1 Договору 01.12.2017 строк дії Договору закінчився. Додаткової угоди про продовження його строку між сторонами не укладалось. В той же час, відповідач не повернув позивачу орендоване майно.

Оскільки строк дії Договору закінчився, то позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 21.03.2018 про сплату вартості орендованого майна, орендної плати та штрафу, а всього суми в розмірі 92683 грн 80 коп. (а.с.23-25).

Факт звернення до відповідача підтверджується доказами направлення зазначеного вище листа відповідачу, а саме описом вкладення від 22.03.2018 та фіскальним чеком № фн 3000351387 від 22.02.2018 (а.с.28-29).

Оскільки орендоване майно позивачу повернуто не було, то позивач звернувся до відповідача, однак орендоване майно, у місці свого знаходження, яке визначено сторонами у акті приймання-передачі, було відсутнє.

Вищезазначені факти підтверджуються наданим позивачем до матеріалів справи актом прийому-передачі від 03.09.2018, який підписаний лише позивачем та свідками, а також актом від 03.09.2018 огляду та перевірки наявності обладнання за договором № 0112/16 від 01.12.2016, який також підписаний позивачем та членами комісії.

З актів вбачається, що в наявності з переданного орендарю майна є лише кавоварка серійний номер TU901510028116 та кавоварка серійний номер 9015N5P0023362, які і були повернуті відповідачу.

Також, позивачем до матеріалів справи додано довідку від 02.01.2019 та довідку від 02.01.2019 № 3, з якої вбачається, що з лютого по вересень 2018 року відповідач не сплачував позивачу орендну плату в розмірі 1485 грн (кожного місяця), а тому заборгованість за вказаний період склала 11880 грн.

Оскільки відповідач орендоване майно не повернув та не виконував інші умови Договору, в тому числі стосовно сплати орендної плати, чим порушив умови Договору (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення вартості орендованого майна (п.5.2 Договору), орендної плати (п. 4.2 Договору), штрафу за порушення п.5.6 Договору, штрафу за порушення п.5.7 Договору (предмет позову).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, доказів виконання умов Договору не надано.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача передати майно, а відповідача прийняти майно в оренду та сплатити орендну плату, а також повернути майно після закінчення строку дії Договору. Позивачем обов'язок з надання майна в оренду виконаний. Відповідачем зустрічне зобов'язання по оплаті не виконано, не виконано й умови п.3.2.2 Договору, а також не повернуто орендоване майно після закінчення строку дії Договору.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо стягнення з відповідача 44847 грн вартості переданого обладнання.

Як вже було встановлено, відповідач не повернув позивачу орендоване майно на суму 44847 грн., за місцезнаходженням орендованого майна таке майно було відсутнє.

Відповідно до 2.18 Договору після закінчення терміну дії Договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу майно за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 5.2 Договру у разі порушення зобов'язання за цим Договором, винна сторона відшкодовує другій стороні у повному обсязі збитки, завдані в результаті такого порушення.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, в тому числі втрата або пошкодження її майна.

Згідно з ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи те, що вартість майна була встановлена сторонами в акті прийому-передачі спірного майна, відповідач майно на суму 44847 грн позивачу не повернув, чим порушив умови Договору, майно за місцезнаходженням, яке визначене самостійно сторонами у акті приймання-передачі № 0112/16/16, відсутнє, а тому вимога про стягнення з відповідача 44847 грн вартості переданого обладнання є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 11880 грн. орендної плати.

Як вже зазначлось, відповідно до п.4.1 Договору сторонни у протоколі узгодження ціни оренди майна № 2 від 01.12.2016 встановили суму орендної плати.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п. 4.2 Договору орендна плата сплачується відповідачем щомісячно не пізніше 15 числа кожного поточного місяця.

Судом було встановлено, що з лютого по вересень 2018 року відповідач не сплачував позивачу орендну плату в розмірі 1485 грн (кожного місяця), а тому заборгованість за вказаний період склала 11880 грн. Вищезазначені факти відповідачем спростовані не були.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11880 грн орендної плати є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 6237 грн штрафу на підставі п. 5.6 Договору.

Починаючи з серпня 2017 року по вересень 2018 року відповідач не виконував вимоги п. 3.2.2. Договору, а саме не придбав інгредієнти, продукти, аксесуари та допоміжні товари для виготовлення і подачі напоїв, які повинні виготовлятися за допомогою орендованого майна, виключно у позивача, відповідно до умов, вказаних в протоколі узгодження орендної плати.

Відповідно до п.5.6 Договору за невиконання п.3.2.2. Договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від вартості місячної орендної плати за кожне таке порушення.

Орендна плата становить 1485 грн в місяць, а тому 30 % від даної суми становить 445,5 грн.

Чотирнадцять місяців відповідач порушував умови Договору, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6237 грн штрафу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача 742 грн 50 коп. штрафу на підставі п. 5.7 Договору.

Відповідно до п.5.7 Договору у випадку, якщо позивач виявить неналежне використання майна, відсутність і/або фальшиву інформацію і/або повідомлення, що стосується стану та місце розміщення орендованого майна, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 відсотків місячної орендної плати та зобов'язаний негайно повернути позивачу все майно, надане в Оренду.

Відповідач про будь-яку зміну місця знаходження майна не повідомляв позивача.

Порушивши умови п. 5.7 Договору відповідач зобов'язаний сплатити штраф позивачу в розмірі 742 грн 50 коп. за відсутність розміщення орендованого майна у встановленому місці розташування.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 742 грн 50 коп. штрафу є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно витрат позивача зі сплати судового збору.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1762 грн судового збору. Вищезазначений факт підтверджується квитанцією № 0.0.1148757157.1 від 02.10.2018 (а.с.13).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, то витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов фізичної особи-підприємця Печериці Андрія Івановича до фізичної особи-підприємця Боженко Євгена Валерійовича про стягнення 63706 грн 15 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Боженко Євгена Валерійовича (АДРЕСА_2, реєстр. номер НОМЕР_2) на користь фізичної особи-підприємця Печериці Андрія Івановича (АДРЕСА_1, реєстр. номер НОМЕР_1) 44847 грн вартості поставленого обладнання, 6237 грн штрафу, 11880 грн заборгованості з орендної плати, 742 грн 50 коп. штрафу, 1762 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати позивачу - фізичній особі-підприємцю Печериці Андрію Івановичу - наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.01.2019.

Суддя О.В. Коваленко