Ухвала суду № 79221320, 17.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

17.01.2019

Справа №910/16213/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши

матеріали справи №910/16213/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія»

до Державної служби статистики України

про стягнення 2 790 603, 59 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2014 року в справі №910/3600/14, яке набрало законної сили, стягнуто зі Державної служби статистики України на його користь вартість поставленої продукції за договором від 3 вересня 2012 року №93 в розмірі 38 145 294,30 грн, 4 890 457,01 грн пені, три проценти річних у розмірі 1 798 191,85 грн та 456 917,05 грн інфляційних втрат. Оскільки Державна служба статистики України вартість цієї продукції в повному обсязі так і не сплатила, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія», посилаючись на статті 526, 610, 611 та 625 Цивільного кодексу України, просило суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 665 739,25 грн та 2 124 864,34 грн інфляційних втрат, нарахованих на залишок основної суму боргу, що підлягала стягненню за вищевказаним рішенням суду, з 1 грудня 2015 року по 30 червня 2016 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з Державної служби статистики України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» 2 078 346, 67 грн інфляційних втрат, 653 351, 56 грн 3% річних.

Державна служба статистики України звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою №21-30/143-18 від 23.06.2018 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 відмовлено у поновленні процесуального строку для подання Державною службою статистики України заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами. Заяву Державної служби статистики України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 залишено без змін. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску встановленого частиною 1 статті 321 ГПК України процесуального строку на подання заяви.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018, Державна служба статистики України подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та передати справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі №910/16213/18 касаційну скаргу Державної служби статистики України задоволено, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 скасовано, а справу №910/16213/16 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

22.12.2018 справа надійшла до Господарського суду міста Києва.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ, справу №910/16213/16 передано для розгляду судді Блажівській О.Є, у зв’язку з відпусткою судді Літвінової М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами залишено без руху, встановлено Державній службі статистики України строк на усунення недоліків позовної заяви – 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали, встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами, подання доказів зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

29.12.2018 зазначена ухвала суду була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103049079846 на адресу Державної служби статистики України, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01601, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 3.

04.01.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103049079846, в якому зазначено, що представником Державної служби статистики України 02.01.2019 отримано Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2018.

Відповідно до положень ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За таких підстав, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви було 09.01.2019.

Однак, станом на 17.01.2019 від Державної служби статистики України доказів усунення недоліків заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами не надійшло.

П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Зокрема таким обмеженням є строки, встановленні Господарським процесуальним кодексом України, так частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ч.2 вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 №925/125/14.

Враховуючи позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №910/16213/16, оскільки Державною службою статистики України доказів на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами та доказів на підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України не надано, суд приходить до висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 322, 323 Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Положеннями ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 322, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної служби статистики України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/16213/16 за нововиявленими обставинами повернути без розгляду заявнику.

2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту після її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська