Рішення № 79221287, 17.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2019Справа № 910/15258/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 1 394, 24 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 394, 24 грн., у тому числі 452, 00 грн. - основного боргу та 942, 24 грн. - пені.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 1285 від 09.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 26.11.2018 позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подав докази сплати судового збору у розмірі у встановленому порядку.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15258/18. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.12.2018 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив про відсутність заборгованості за договором, крім того, в частині стягнення пені подав заяву про застосування строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (позивач) та державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач) 25.05.2012 укладено договір № 1285 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Згідно пунктів 1.1-1.2 договору оренди № 1285 позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину вбудованого приміщення закритої вогневої зони в будівлі стрілецького тиру площею 180, 0 кв.м., розташоване по проспекту Незалежності, 2 у місті Нетішин з метою проведення тренувань зі стрільби загоном відомчої воєнізованої охорони ВП «ХАЕС».

Факт отримання відповідачем у строкове користування індивідуально визначеного (нерухомого) майна нерухомого майна - частину вбудованого приміщення закритої вогневої зони в будівлі стрілецького тиру площею 180, 0 кв.м., розташоване по проспекту Незалежності, 2 у місті Нетішин підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передавання від 25.05.2012.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії договору оренди № 1285 відповідно до пункту 10.1 сторони погодили з 25.05.2012 по 24.05.2013 включно.

Додатковим договором від 24.05.2015 до договору № 1285 від 25.05.2012 сторони дійшли згоди пункт 10.1 договору викласти в наступній редакції: договір продовжено строком на два роки 11 місяців, що діє з 25.05.2013 по 24.04.2016 включно.

Пунктом 3.1 договору № 1285 передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 зі змінами та доповненнями становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2012 року - 2 611, 61 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункти 3.2-3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем відповідно до розподілу, за який здійснюється платіж у співвідношенні 50 % до державного бюджету та 50 % балансоутримувачу Нетішинському професійному ліцею.

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Частиною третьою статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та пункту 5.3 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.11 договору № 1285 визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції до державного бюджету та балансоутримувачу.

Судом встановлено, що відповідач 25.04.2016 повернув балансоутримувачу індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину вбудованого приміщення закритої вогневої зони в будівлі стрілецького тиру площею 180, 0 кв.м., розташоване по проспекту Незалежності, 2 у місті Нетішин, що підтверджується актом приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Однак, орендну плату в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 452, 00 грн.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що зобов'язання за договором № 1285 від 25.05.2012 державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконано в повному обсязі, посилаючись на платіжні доручення, додані до письмового відзиву.

Згідно позовної заяви, спірний період становить з 01.01.2016 по 25 квітня 2016 року, з яких позивачем нараховано орендну плату у розмірі 10 429, 79 грн. (за урахуванням суми завдатку в розмірі 1 318, 23 грн.), сплачено відповідачем за вказаний період у розмірі 9 977, 79 грн., що підтверджується поданими відповідачем копіями платіжних доручень № 675 від 10.03.2016 на суму 2 327, 32 грн., № 9002 від 26.04.2016 на суму 2 327, 32 грн., № 11550 від 12.05.2016 на суму 621, 20 грн., № 3661 від 24.02.2016 на суму 2 374, 63 грн.. № 3596 від 23.02.2016 на суму 2 327, 32 грн.

Таким чином, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у повному обсязі за спірний період, оскільки долучені до письмового відзиву інші платіжні доручення не стосуються спірного періоду.

Отже, відомості, викладені відповідачем у письмовому відзиві щодо відсутності заборгованості за договором № 1285, не знайшли свого підтвердження.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, 16.06.2018 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відтак, враховуючи факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 452, 00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 942, 24 грн. пені.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У письмовій заяві, поданій до суду одночасно з письмовим відзивом на позов 19.12.2018 відповідач просив суд застосувати строки позовної давності в частині стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

Згідно статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 14.11.2018, заявлена до стягнення пеня за прострочену заборгованість нарахована останнім за період з14.01.2014 по 25.04.2016, тобто, строк позовної давності про стягнення пені з відповідача згідно договору № 1285 на момент подання позову сплинув.

Згідно статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені сплинув та представником відповідача заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків спливу позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 252Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 394, 24 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Соборна, будинок 75, ідентифікаційний код 02898152) для зарахування до державного бюджету 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - основного боргу, отримувач: УК у м. Хмельницькому, МФО 899998, ідентифікаційний код 38045529, р/р 31119094022002, банк отримувача: Казначейство України.

3. Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, будинок 75, ідентифікаційний код 02898152) 571 (п'ятсот сімдесят одна) грн. 22 коп. - витрати по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.01.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк