Ухвала суду № 79219520, 15.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/255/19

Провадження № 1-кс/520/559/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Крюкової Ю.І., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Алексєєвим В.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження №120181600000000844 від 18.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, На початку грудня 2018 року ОСОБА_3, будучи власником та керівником громадської організації «Уперед до цілі» в м. Одеса, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном, шляхом погроз обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, пошкодження чи знищення його майна або майна, що перебуває в його віданні визначив об'єктом свого злочину ОСОБА_4, який є приватним підприємцем та здійснює свою торгівельну діяльності на території Суворівського району м.Одеси.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 05.12.2018 року ОСОБА_3 прибув за адресою: АДРЕСА_1 за місцем розташування торгівельного павільйону ОСОБА_4 з метою зустрічі з останім. Знаходячись на місці та оглянувши павільйон та прилеглу територію, в зв'язку з відсутністю власника торгівельної точки на робочому місці, ОСОБА_3 отримавши у реалізатора павільйону номер мобільного телефону, зателефонував ОСОБА_4 та під час розмови запропонував йому зустріч, мотивуючи тим що оскільки він є уповноваженим активістом громадської організації в нього виникли сумніви щодо законності розташування та будівництва торгівельної точки, в зв'язку з чим їм необхідно особисто зустрітись та вирішити можливість проведення подальшої торгівельної діяльності.

ОСОБА_4, будучи впевненим в правомірності будівництва та маючи наміри надати для ознайомлення всі право утворюючі документи, що підтверджують законність ведення його підприємницької діяльності, погодився на зустріч з ОСОБА_3 після чого вини обумовили час та місце зустрічі.

Так, 05.12.2018 року ОСОБА_4, прибувши за визначеним місцем, зустрівшись з ОСОБА_3 по вул. Ак. Заболотного, перехрестя вул. Дніпропетровська дорога м. Одеса надав йому для ознайомлення всі необхідні документи, на що ОСОБА_3 повідомив що наявність зазначених документів для нього немає значення, оскільки він, як голова громадської організації, контролює законність ведення «малого» бізнесу. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що має змогу організовувати негласні збори, мітинги з числа цивільних громадян, що буде мати велику огласку серед громадськості, що також негативно вплине на ведення його підприємницької діяльності.

Переслідуючи корисливий мотив на заволодіння чужими грошовими коштами, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що для вирішення питання невтручання ним у діяльність потерпілого, йому необхідно буде виконувати умови, які будуть висунуті ним в найкоротший термін, а у разі відмови, попередив потерпілого про небезпечність наслідків, а саме знищення його майна - торгівельного павільйону, шляхом руйнування, або підпалу.

Надалі, 06.12.2018 року, на мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок, під час якого ОСОБА_3, дотримуючись заходів конспірації, повідомив, що з метою вирішення питання, до місця розташування торгівельного павільйону підійде жінка, яка надасть йому вказівки та передасть вимоги щодо подальших дій, які є обов'язковими для виконання, суто з метою недоторканості збереження цілісності власності потерпілого, життя та здоров'я самого потерпілого, та членів його родини.

Під час бесіди з невстановленою особою, на ім'я ОСОБА_7, остання повідомила ОСОБА_4, що вимогою ОСОБА_3 є передача йому грошових коштів в розмірі 2000 доларів США, що є необхідним та обов'язком для потерпілого, оскільки наміри та можливості ОСОБА_3 щодо закриття його бізнесу є реальними.

Не сприйнявши примушування у вигляді погроз знищення своєї власності з боку ОСОБА_3 реальними, та не погодившись з вимогами щодо надання йому грошових коштів ОСОБА_4 відмовився від подальшого спілкування з зловмисниками та продовжив ведення своєї торгівельної діяльності без будь-яких обмежень.

З метою доведення реальності свої намірів та маючи на меті досягнення задоволення пред'явленої до потерпілого майнової вигоди, 07.12.2018 ОСОБА_3, при невстановлених слідством обставинах, умисно, організував проведення зборів громадян, біля торгівельного павільйону потерпілого ОСОБА_4 АДРЕСА_1, які будучі необізнаними щодо реальних намірів ОСОБА_3, та діючи згідно його вказівок, під час мітингу блокували звичайну роботу торгівельного павільйону, виказували незадоволення місцем розташування торгівельної точки та своїми активними діями та вигуками залякували персонал, та відвідувачів магазину.

Крім того, під час проведення зазначених зборів невстановлена група чоловіків, під керівництвом ОСОБА_3, який мав на меті залякування потерпілого з метою забезпечення виконання пред'явлених вимог, будучи агресивно налаштованими, почали зривати зовнішню обшивку торгівельного павільйону, порушуючи цілісність стель будівлі, при цьому виголошуючи наміри повного демонтажу та руйнування магазину, та в подальшому дії були припинені тільки після приїзду на місце події співробітників поліції.

Усвідомивши наявність дійсності та реальності погроз ОСОБА_3 щодо пошкодження чи знищення свого майна, знаходячись під психологічним тиском, 10.12.2018 року потерпілий зателефонував невстановленій жінці на ім'я ОСОБА_7 та повідомив що вимушений надати згоду на погодження з вимогами ОСОБА_3

13.12.2018 року під час телефонної розмови з ОСОБА_3 призначив зустріч потерпілому ОСОБА_4 14.12.2018 року в барі торгівельного центру «Екватор», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія 103-Б.

14.12.2018 року знаходячись в приміщенні кафе, під час зустрічі, ОСОБА_3 повідомив потерпілому ОСОБА_4, що має впевненні наміри щодо перешкоджання підприємницької діяльності потерпілого, та в разі ненадання оголошеної ним суми в розмірі 2000 доларів США, він буде організовувати та проводити щодня збори активістів, а в подальшому шляхом пошкодження будівлі торгівельного павільйону та знищення товару що в ньому знаходиться припинить й підприємницьку діяльність потерпілого, що приведе його до значних матеріальних збитків.

Надалі, на протязі тижня ОСОБА_3 систематично телефонував потерпілому, та намагався зустрітись з ним, з метою доведення до кінця свого злочинного плану та отримання визначеної грошової суми.

21.12.2018 року, ОСОБА_4 знаходячись в барі торгівельного центру «Екватор», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія 103-Б, повідомив ОСОБА_3 про те, що в зв'язку з тяжким матеріальним становищем, він має змогу надати лише частину від обумовленої раніше суми 2000 доларів США, а саме суму в розмірі 800 доларів США. Надалі, ОСОБА_4 виконуючи вимогу ОСОБА_3, та сприймаючи раніше висловлені погрози реальними, передав йому грошові кошти у сумі 800 доларів США, поклавши їх та за вказівкою ОСОБА_3 під столовий органайзер.

Під час подальших перемовин ОСОБА_3 надав час потерпілому ОСОБА_4 для збору грошових коштів, повідомивши що припинення активних дій з його боку, щодо ведення підприємницької діяльності буде лише після отримання ним повної визначеної ним раніше суми грошових коштів.

09.01.2019 року близько о 18.30 годин за вимогою ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_4 прибув в бару торгівельного центру «Екватор», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія 103-Б, де зустрівшись з ОСОБА_3 виконуючи його вимогу, та сприймаючи раніше висловлені погрози реальними, передав йому грошові кошти у сумі 1200 доларів США, поклавши їх та за вказівкою ОСОБА_3 в нішу під столовий органайзер.

09.01.2019 року на території автостоянки розташованої навпроти торгівельного центру «Екватор», за адресою: м. Одеса вул. Семена Палія, 103-Б в присутності двох понятих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

На підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 та 236 КПК України було проведено обшук затриманого ОСОБА_3 під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone X max», серійний номер НОМЕР_3, з абонентським номером НОМЕР_1; картку «Приватбанк» з номером НОМЕР_2; грошові кошти в сумі 7285 гривень та 100 доларів США.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що зазначені вище речі зберегли на собі його сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та були об'єктом кримінально протиправних дій, та відповідно ч.1 ст.98 КПК України є речовими доказами.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Відповідно до заяви слідчого, сповістити власника майна не вдалося за можливе.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що вилучені речі відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України. Так, вилучені грошові кошти, банківська картка могли бути набуті кримінально протиправним шляхом, а мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту и обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном. В свою чергу, не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його відчуження або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Крюкової Ю.І., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Алексєєвим В.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження №120181600000000844 від 18.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_3, 09.01.2019 на території автостоянки навпроти торгівельного центру «Екватор», а саме на:

- мобільний телефон марки «Iphone X max», серійний номер НОМЕР_3, з абонентським номером НОМЕР_1;

- картку «Приватбанк» з номером НОМЕР_2;

- грошові кошти в сумі 7285 гривень та 100 доларів США.

Виконання ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Крюкову Ю.І..

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.