Ухвала суду № 79216454, 16.01.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/115/19

ун. № 759/18424/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. при секретарі Дудник А.В., за участі прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Ботезата А.В., слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві Долина Н.В., адвоката Панасюка О.В., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вірля Баранівського району Житомирської області, громадянин України, українець, офіційно не працюючий, не одружений, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1 ( п\б), раніше не судимий ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101080000146, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2018 за фактом втягнення осіб в зайняття проституцією, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України.

Слідчий зазначив, що досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період часу з 24.10.2018 по 15.11.2018, знаходячись у невстановленому місці, з корисливих мотивів, забезпечив зайняття проституцією декільком особам жіночої статі, які за грошову винагороду надали ОСОБА_5 послуги сексуального характеру.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_4, знаходячись у невстановленому місці, часі та обставинах, діючи з корисливих спонукань, бажаючи отримувати доходи від протиправної діяльності, маючи умисел на втягнення осіб жіночої статі в зайняття проституцією, посягаючи на моральні засади суспільства в частині підстав задоволення статевих потреб та суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою тематичних груп у додатках для смартфонів та персональних комп'ютерів VOiP-телефонії «What's App» та «Telegram», що дозволяє обмінюватись повідомленнями, до яких додав повій, та в яких вирішив відсилати повідомлення з пропозицією про надання інтимних послуг клієнтам за грошову винагороду, в яких вказано побажання клієнта та суму грошової винагороди за інтимні послуги сексуального характеру.

Слідчий зазначив, що в подальшому ОСОБА_4, усвідомлюючи свої протиправні дії, серед своїх знайомих та у вищевказаних мобільних додатках відшукав декілька осіб жіночої статі, які за грошову нагороду надають послуги сексуального характеру. Після чого ОСОБА_4, отримавши можливість використання відповідних осіб, з метою особистого незаконного збагачення, став у вказаних додатках та серед своїх знайомих відшукувати клієнтів, з метою подальшого забезпечення їх послугами повій з грошову винагороду, з метою подальшого отримання прибутку як відсоток за забезпечення повій клієнтами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на забезпечення зайняття проституцією третіх осіб, ОСОБА_4 в період часу з 24.10.2018 по 14.11.2018 забезпечив декільком особам жіночої статі умови для надання сексуальних послуг ОСОБА_5 за грошову винагороду, за що отримав відповідне незаконне збагачення, шляхом перерахування на вказані ним банківські картки чи особисто в руки.

Вищевказане свідчить про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, а також свідчить про відсутність провокування особи на вчинення злочину та містить достатньо підстав вважати, що останній в подальшому буде продовжувати вчиняти протиправні дії.

Слідчий зазначив, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, офіційно не працюючий, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1 ( п\б), раніше не судимий. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

показами свідка ОСОБА_6 від 23.08.2018, яка пояснила, що вона займається проституцією у зв»язку з матеріальним станом. Роботу у сфері інтим-послуг вона шукала у спеціальних групах «What's App», тощо. Найактивнішим сутенером, в якого є найбільша база клієнтів, що пропонують роботу повіям за свідченнями такої є ОСОБА_4, який за своєю частиною грошей приїздить до повії особисто, після того, як та виконала замовлення, на які він її відправив. Це може відбуватися в межах території України, і за кордоном;показами свідка ОСОБА_5 від 26.10.2018, який пояснив, що отримував на платній основі інтимні послуги від дівчат, яких йому підбирав сутинер на ім.»я ОСОБА_4 за номером телефону НОМЕР_1; свідченнями свідків : ОСОБА_6, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_4 від явки до слідчого ухиляється та вжитими заходами його фактичне місцезнаходження не встановлено, підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи обставини, які зазначені у клопотанні та наданих матеріалів до нього, з метою забезпечення виконання підозрюваним на нього процесуальних обов'язків, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, а також те, що застосувати більш м'який запобіжний захід для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не можливо, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує фактичні обставини та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею встановлено на підставі матеріалів досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_4, за місцем реєстрації за адресою с. Вірля Баранівського району Житомирської області по вул. Молодіжна,11 ( п\б), не проживає, не зареєстрував свої місце перебування у відповідності до норм законодавства України, а тому суд не погоджується із твердженями адвоката підозрюваного, що саме з вини слідчих органів підозрюваного не було знайдено.

Слідчим суддею встановлено, що 14.11.2018 року під час спроби затримання підозрюваного ОСОБА_4, останній втік від працівників слідчих органів, залишиви на місці затримання трансопортний засіб "Peugeot 208 " д.н.з..АМ4290ВМ, в якому знаходилися особисті документи підозрюваного та інші речі.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що особи які намагалися вдертися до його транспортного засобу 14.11.2018 року, не назвалися, він не знав, що це оперативні працівники, що він злякався та втік.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний за час з 14.11.2018 року по 15.01.2019 року до правоохоронних органів не звертався із заявами щодо протиправних дій щодо нього та його майна, яке мало місце 14.11.2018 року. А також із скаргами на дії слідства.

У судовому засіданні підозрюваний не повідомив суду фактичне місце його продивання або перебування, де він проживає постійно, крім адреси місця реєстрації.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний не працює, визнав батьківство щодо сина ОСОБА_7, 25,11.2015 р.н., що підтверджено Свідоцтвом про народження, доказів щодо син перебуває на його утриманні суду не надав.

Слідчим суддею встанволено, що як повідомив підозрюваний він страждає на психомоційні розлади та низку інших захворювань, що не підтверджено належними доказами у справі.

Слідчим суддею встанволено, що починаючи з 14.11.2018 року, та зникнення з місця затримання, залишаючись без паспорту громадянина Україани, підозрюваний 15.01.2019 року добровільно прибув до СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, де був затриманий працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. по справі№1кс/759/5340/18 про дозвіл на затримання з метою приводу, та підозрюваному було вручено підозру.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний втік з місця затримання, в період з 14.11.2018 року по 15.01.2019 року переховувався від слідства, у судовому засідванні вину свою визнав, щодо неправомірних дій щодо нього 14.11.2018 року до правоохоронних органів не звертався, повідомив що хворіє на психоемоційні захворювання, не працює, місце фактичного проживання або перебування зареєстрованого в устанволеному законом порядку суду не вказав, замісцем реєстрації непроживає, а тому існують ризики, які можуть свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, з урахуванням тяжкості злочину не буде перешкоджати меті заходів забезпечення кримінального провадження, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та надані докази, дійшов висновку, що вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою.

При призначені розміру застави суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, які не зменшилися, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому суд вважає доцільним визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, а саме в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680.00 грн.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, строк запробіжного заходу рахувати з часу затримання 15.01.2019 року з 16 год.15 хв. до 16.03.2019 року 16 год.15 хв. та підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор" м. Київ вул. Дехтярівська,13.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680.00 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № 37318005112089, після внесення якої ОСОБА_4, підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києва, Святошинського районного суду м. Києва із встановленою періодичністю;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві свій паспорт (паспорти)

для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в

Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Київського слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Київського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4, з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської місцевої прокуратури №8 та слідчого суддю Святошинського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить Інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: Т.О. Величко

Копію цієї ухвали вручено 16.01.2019 року

о «__» год. «__» хв.

Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.

підозрюваний ____