Ухвала суду № 79216142, 23.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41770/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Павленко В.О.,

за участю прокурора Шевченко А.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Максимова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Мазенка Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодруженого, на утриманні якого знаходиться неповнолітня дитина, непрацюючого, який зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Мазенко Р.А., за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів національною поліцією України Генеральної прокуратури України Матвійчука П.П. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням НП провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000418 від 10.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в зберіганні, придбанні, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в учиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється в учиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджатиме провадженню іншим чином, зокрема шляхом продовження вчинення злочинних дій - незаконного зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин.

Так, згідно з отриманою оперативною інформацією, ОСОБА_1 є випускником Київського інституту сухопутних військ за спеціальністю «інженер-конструктор», має навички користування зброєю, досконало знає будову її механізмів та принципи роботи.

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього КПК України та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому. Зазначив про можливість застосування альтернативи запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення.

Також сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахувавши, при цьому, сімейний та майновий стан підозрюваного.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням НП провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000418 від 10.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, в невстановлені дату та час, однак до 21.08.2018 придбав у невстановленої досудовим розслідування особи вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини, які помістив до орендованого гаражного боксу АДРЕСА_2

21 серпня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, за участю ОСОБА_1 працівниками поліції проведено обшук гаражного боксу № АДРЕСА_3, в ході якого виявлено та вилучено вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

21.08.2018 о 22 год. 41 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

22.08.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4, повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному 23.08.2018 о 09 год. 04 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, а саме протоколів допиту свідків, підозрюваного, протоколу обшуку, акту перевірки об'єкта на наявність пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, особу підозрюваного, вік, сімейний та майновий стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність постійного місця проживання та роботи, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків під час розгляду клопотання.

Разом з тим, крім доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому, з урахуванням наведеного, недоведеності прокурором обставини, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме застави.

Слідчий, посилаючись на наведені ризики, вказує про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, повному, всебічному розслідуванню шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Проте, такі обґрунтування прокурора не можуть бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначатися виключно тяжкістю вчинення злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв'язку з чим відповідно до наведених положень закону застава повинна бути визначена у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 28 вересня 2010 року за № 12050/04 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні якої ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тому, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку про визначення розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн.

Вказаний розмір застави не є непомірним для підозрюваного, що повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Мазенка Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 жовтня 2018 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Звільнити ОСОБА_1 негайно з-під варти із залу суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин