Ухвала суду № 79213953, 16.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/305/19

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2019 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., при секретарі Запорожець Я.В., за участю прокурора Варенко Р.О., слідчого Панькова А.С. захисника Ковтуна Ю.О., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції Панькова А.С., погоджене прокурором Варенко Р.О., внесене у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Канів Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції Паньков А.С. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області Варенко Р.О., про продовження строків тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, мотивуючого його тим, що він, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та зберігали його для подальшого збуту.

За невстановлених досудовим розслідуванням обставин та час ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_2 вказану психотропну речовину та зберігав її при собі. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_5 домовились про збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, ОСОБА_7, якому працівниками правоохоронних органів було доручено проведення оперативної закупки такої речовини у ОСОБА_2

Після чого, 9 жовтня 2018 року близько 15 год. ОСОБА_5, перебуваючи біля будинку за адресою АДРЕСА_2, зустрівся із ОСОБА_7, та незаконно, умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» збув, а саме передав безоплатно в якості боргу, пакет з полімерного матеріалу з грудкоподібною речовиною оранжево-рожевого кольору, яка згідно з висновком експерта від 29 жовтня 2018 року №2/1601 містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 7,618 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 1 серпня 2000 року, є великими розмірами.

Також, 15 листопада 2018 року в період з 11 год. 05 хв. до 13 год. 10 хв. під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 листопада 2018 року квартири за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, а саме під час особистого обшуку останнього працівниками ГУНП в Черкаській області та УСБУ в Черкаській області, у кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_2, виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з трьома фольговими згортками з порошкоподібною речовиною білого кольору, зовні схожою на психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку ОСОБА_2 повторно, умисно, в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, та умисно, незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

15 листопада 2018 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16 листопада 2018 року слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання пі вартою строком на 30 днів, тобто до 14 грудня 2018 року.

13.12.2018 року слідчим суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.01.2019 року.

10.01.2019 року також продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 16.03.2019 року включно.

На теперішній час строк дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується. Натомість закінчити досудове розслідування в цей строк виявилось неможливим, внаслідок великого об'єму матеріалів досудового розслідування, і на теперішній час долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися в ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, долучити до матеріалів кримінального провадження висновки призначених, але на цей час не проведених, комплексних дактилоскопічних експертиз та експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; повідомити ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри з урахуванням матеріалів негласних слідчих дій та висновків експертиз; виконати вимоги ст. 290 КПК України зі стороною захисту, що потребує певного ч асу відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, продовження вчинення даного злочину чи вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснення впливу на свідків чим може перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити його повністю.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід - домашній арешт, в задоволенні клопотання про продовження тримання під вартою просили відмовити, оскільки слідчим та прокурором не надано жодного доказу на наявні ризики.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12018250000000067, та, дослідивши докази по даних матеріалах (протокол обшуку, протокол добровольчої видачі, висновок експерта, протокол затримання підозрюваного, повідомлення про підозру, протоколи допитів свідків, відомості про особу підозрюваного, тощо), заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного суд дійшов наступних висновків.

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Оцінивши додані до клопотання документи, вважаю доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.2 ст.307КК України, тобто умисних тяжкого злочину, покарання за які передбачає позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

16 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16 листопада 2018 року відносно ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу тримання під вартою строком до 14 грудня 2018 року із можливістю внесення застави в розмірі 88100грн.

13.12.2018 року слідчим суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.01.2019 року.

Строк досудового слідства в межах кримінального провадження визначено до 16 березня 2019 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув"язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Таким чином, строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 16 січня 2019 року, але в судовому засіданні встановлено, що на даний час ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також може спілкуватись з іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення чи здійснювати вплив на свідків, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню. Про такі ризики свідчать особисті дані підозрюваного, його поведінка та спосіб життєдіяльності до затримання, майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення та спосіб участі підозрюваного в таких подіях.

При обранні виду запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із того, що особисте зобов'язання не забезпечить виконання покладених на ОСОБА_2 обов'язків, внаслідок ступеню значимості ризиків його неправомірної поведінки.

Особиста порука також не підлягає застосуванню до підозрюваного, внаслідок відсутності осіб, що виявили бажання бути поручителями.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належним чином запобігання ризикам неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_2, оскільки він не має сталих соціальних зв'язків, а його майновий стан, спосіб життєдіяльності та соціальної поведінки свідчить, що підозрюваний не може належним чином дотримуватись процесуальних обов'язків самостійно без стороннього нагляду.

Тож з урахуванням наведеного, вважаю, що тримання підозрюваного під вартою є виправданим, оскільки лише такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та надаси змогу, запобігти ризикам, передбаченим п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, для належного закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню.

За таких обставин строк тримання під вартою підозрюваного необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування, строком 60 діб, тобто до 14 березня 2019 року. Щодо можливості заміни тримання під вартою на заставу, то це питання вирішувалось судом під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу і на теперішній час відсутні підстави для зміни порядку та розміру застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 179, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів, а саме до 14 березня 2019 року включно, з можливістю внесення застави на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 листопада 2018 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору Черкаської області - для відому, та начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 16.01.2019 року о 10 год.00 хв.

Слідчий суддя Ю.В.Михальченко