Постанова № 792131, 11.06.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11.06.07 Справа № 12/157н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Палей О.С. по справі за позовом

Дочірнього підприємства "Ринок Універсальний" приватного благодійного фонду Володимира Безимянного, м. Сєвєродонецьк

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення

Представники сторін:

від позивача - Романенко В.В., дов. б/н від 01.05.07, Кавун О.Я., дов. б/н від 01.05.07;

Швець І.В. -гол.бухг., дов. б/н від 01.03.07;

від відповідача - Приходько Є.В., заст.нач.упр.оподат., довіреність № 9414/10-028 від 01.06.07., Мілобинська М.Г. - держ.подат.інсп., дов. № 24797/10-028 від 25.12.06; Кутова Н.І. - гол.держ.подат.ревізор-інсп., дов. № 6511/10-028 від 11.04.07;

Суть спору: заявлено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Сєвєродонецьку від 04.07.2006 р. № 0000241701/0 про визначення суми податкового зобов‘язання з прибуткового податку в сумі 763 грн. 83 коп. в т.ч. 254 грн. 61 коп. основного платежу та 509 грн. 22 коп. штрафних (фінансових) санкцій, (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

З 22.05.2005 р. по 09.06.2006 р. посадовими особами ДПІ у м.Сєвєродонецьку було проведено перевірку підприємства позивача, за результатами якої було складено акт від 19.06.2006 р. № 908/23-31023170 "Про результати виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства "Ринок Універсальний" Приватного благодійного Фонду Володимира Безимяного з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.03 по 31.03.06.

Перевіркою встановлено, що протягом 2004-2006 р. позивачем були сплачені кошти за нотаріальне посвідчення угод приватному нотаріусу Міхайловському А.Т. згідно наступних авансових звітів, б/н від 16.01.2004 р. на суму 1544 грн.; б/н від 22.11.2005 р. на суму 60 грн.; б/н від 11.10.2005 р. на суму 40 грн. та б/н від 02.03.2006 р.

При виплаті доходу позивач не утримав з його суми податок з доходів фізичних осіб в сумі 254 грн. 61 коп., що, за ствердженням податкового органу, є порушенням п.4.1. ст.4, п.п.19.1 "а" п.19.2. ст.19, п.7.1 ст.7, п.3.4 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ.

За результатами перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення –рішення, що є предметом оскарження по даному спору.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що:

-відповідач несвоєчасно надіслав позивачеві відповідь на заперечення до акту перевірки ;

-приватний нотаріус Михайлівський А.Т. безпосередньо подає до податкової інспекції річну декларацію про дохід, у якій зазначаються його доходи та сума сплачених податків; при з‘ясуванні недосплачених сум податків з СПД або фізособи вони стягуються додатково.

Відповідач відзивом на позовну заяву б/н від 25.05.07 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що з огляду на приписи Закону України "Про нотаріат" та Закону № 889 з доходу приватного нотаріусу, виплаченого юридичною особою, підлягає утриманню податок особою яка виплачує цей дохід та виступає в якості податкового агенту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення податкового органу як акт індивідуальної дії, який породжує для позивача певні наслідки в сфері публічно-правових відносин.

Слід зазначити, що будь-які формальні підстави (порушення строків відповіді на заперечення до акту, тощо) не обумовлюють автоматично недійсність рішення, а можуть бути підставою для визнання його нечинним (скасування) за умови, що такі формальні порушення призвели до прийняття неправильного акту за суттю.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ, з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі Закон № 889), який набрав чинності з 01.01.2004 р., не містить спеціального розділу щодо особливостей оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема приватних нотаріусів.

У зв‘язку з викладеним, та враховуючи, що Закон України "Про нотаріат" також не містить такого розділу, а відсилає до інших законодавчих актів, суд погоджується з доводами відповідача, що порядок оподаткування доходів приватних нотаріусів охоплюється загальними нормами закону.

Пунктом 1.9 ст.1 Закону № 889 визначено, що незалежна професійна діяльність –це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів ( у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю. іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб‘єктами підприємницької діяльності.

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону № 889, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-якій дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

За приписами п.1.15 ст.1 цього Закону податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками зобов‘язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно зі ст.17 Закону № 889, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх погодження з України –податковий агент (п.1.13 ст.1 Закону).

За змістом п.19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів зобов‘язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Враховуючи наведене, особа, в тому числі підприємство, що виплачує доходи приватному нотаріусу у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій та сплати за додаткові послуги правового характеру, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною у п.7.1 ст.7 та п.22.3 статті 22 Закону.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на п.8.2. ст.8 Закону № 889, оскільки у зазначеній статті йдеться про осіб, які не є податковими агентами -фізична особа, яка не є суб‘єктом підприємницької діяльності, або нерезидент.

Таким чином позивачеві правомірно визначене податкове зобов‘язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 254,61 грн. та, на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 509,22 грн., що становить 200 відсотків від суми неутриманого та неперерахованого до бюджету податку.

Податковий орган довів, відповідно до приписів ст.71 КАС України, правомірність прийнятого рішення, у зв‘язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати в сумі 3 грн.40 коп. покладаються на позивача .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови з повідомленням сторін, що повний текст рішення буде виготовлений 15.06.2007 р.

Керуючись ст.ст.94,160,163,167, 186,254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі і підписано 15.06.2007 р.

Суддя О.С.Палей

Помічник судді Є.С. Бубен

Надр 3

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу