Рішення № 79213048, 16.01.2019, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1314/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого – судді Горгулько Н.А.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Полонне цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі-Банк) звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 25690 грн. 82 коп. заборгованості по кредиту та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

В обґрунтування вимог зазначав, що відповідач 18 квітня 2012 року підписала з Банком договір б/н, згідно якого отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

ОСОБА_2 не виконала свій обов’язок щодо своєчасного повернення кредиту, тому з неї підлягають стягненню борг по нарахованих процентах, пеня, штрафи, а також судові витрати. Представник позивача в судове засідання не з’явився, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснила, що з часу оформлення кредиту виплатила для позивача більше 60000 грн., тому вважає вимоги позивача щодо нарахування та стягнення з неї процентів, пені та штрафів необґрунтованими.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що ОСОБА_2 18 квітня 2012 року підписала з Банком договір б/н, згідно якого отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

За даними розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18 квітня 2012 року, ОСОБА_2 погашав заборгованість за наданим кредитом, проте нерегулярно, що призвело до утворення заборгованості (а.с.7-9).

Відповідач не виконала свій обов’язок щодо повернення кредиту, чим порушила вимоги, встановлені кредитним договором.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В силу ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.1.1.50 Умов та Правил надання банківських послуг погашення заборгованості по кредиту визначено щомісячними платежами до закінчення строку дії картки.

Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, тарифів банку, положень вказаного кредитного договору, а також ст.ст.526, 1050 ЦК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору, котра станом на 21 серпня 2018 року становить 25690 грн. 82 коп., з яких – 1955 грн. 83 коп. – пеня, 500 грн. – штраф ( фіксована частина), 1199 грн. 56 коп., решта - нараховані відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Оскільки позивачем надано до позовної заяви заяву про відкриття рахунку від 03 березня 2017 року, розрахунок заборгованості за вказаним договором, з яких вбачається, що кредитний договір укладався, гроші з картки періодично знімались, також відбувалось регулярне поповненням карткового рахунку, останню проплату було здійснено 07 серпня 2018 року. Внаслідок нерегулярного погашення боргу виникла заборгованість. Відповідачем, в свою чергу, не подано жодного доказу на підтвердження своїх слів.

Тому позовні вимоги Банку щодо стягнення боргу знаходять своє підтвердження , однак підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2.1.1.12.6.1. при порушенні Позичальником будь-якого зобов’язання з передбачених п 2.1.1.12.6.2., п. 2.1.1.12.8.1. даних Умов і правил (сплата кредиту, процентів, винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу) Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов’язується сплатити Банку пеню.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов і правил при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов’язаний сплати Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання(ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України)

Отже, відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно -правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року (справа № 6-2003цс15).

Відтак позовна вимога в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25690, 82 грн., за мінусом штрафів в сумі 500 грн. та 1199 грн. 56 коп., стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 23991 грн. 26 коп.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно частині задоволених вимог (0,93%).

Керуючись наведеним, ст.ст.81, 141, 263-265, 280-282, 319, 354, 355 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18 квітня 2012 року, що станом на 21 серпня 2018 року становить23991 (двадцять три тисячі дев’ятсот дев’яносто одна) грн. 26 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1645 (одна тисяча шістсот сорок п’ять) грн. 35 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ -14360570, що знаходиться в м. Києві, вул. Грушевського, 1д, поштовий індекс 01001.

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, Полонського району Хмельницької області, поштовий індекс 30510.

Суддя Н.А.Горгулько