Рішення № 79212553, 28.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15541/18

Провадження № 2-а/638/645/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 Штатів Америки Бредлі Меган Енн до ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України,

у с т а н о в и в:

Позивач - громадянка ОСОБА_1 Штатів Америки Бредлі Меган Енн, від імені якої діє адвокат ОСОБА_3 на підставі ордеру ПТ № 042178 на надання правової допомоги від 19.10.2018 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.10.2017 р., виданого на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 17.10.2017 р. № 14, звернувся 23.10.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення про примусове повернення з України громадянки США Бредлі Меган Енн (Bredli Megan Ann), ІНФОРМАЦІЯ_1, винесене тимчасово виконуючим обов’язки начальника Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_4 та затверджене начальником ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області ОСОБА_5, судові витрати покласти на відповідача.

При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред’явлено вимогу, яка згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до категорії справ незначної складності та, у відповідності до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Разом з тим, враховуючи предмет і підстави позову, а також положення ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що судом 02.11.2018 року постановлено ухвалу.

В розумінні ст.ст. 268, 288 КАС України справа за позовом Бредлі Меган Енн належить до термінових адміністративних справ.

В обґрунтування позовних вимог позивач громадянка ОСОБА_1 Штатів Америки Бредлі Меган Енн зазначила, що ОСОБА_2 управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області не наведені конкретні обставини, які свідчили б про наявність підстав для примусового повернення Бредлі Меган Енн з України; не зазначено доказів порушення позивачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що перебування позивача на території України суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; не зазначено жодних доказів, які б свідчили, що примусове повернення Бредлі Меган Енн є необхідним для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Крім того, позов обґрунтовано тим, що Бредлі Меган Енн 18.07.2018 року (тобто після винесення оскаржуваного Рішення про примусове повернення з України від 30.04.2018 року) ОСОБА_2 управлінням ДМС у місті Києві була видана посвідка на тимчасове проживання типу РТ № ТР210764, строк дії якої закінчується 18.07.2019 року. До того ж, ОСОБА_2 управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області при прийнятті оскаржуваного Рішення не враховано те, що позивачем сплачено штраф у повному обсязі; Бредлі Меган Енн раніше не притягалася до адміністративної або кримінальної відповідальності, в тому числі за порушення законодавства про правовий статус іноземців, ані в Україні, ані в інших країнах; в Україні Бредлі Меган Енн протягом одного року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з підданим Королівства Норвегії ОСОБА_6 Свейном (посвідка на тимчасове проживання типу РТ № ТР217795, видана ОСОБА_2 управлінням ДМС у Харківській області 06.07.2018 року; зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), який працює генеральним менеджером в компанії Tiny Elephant Ukraine. ОСОБА_6 і Бредлі Меган Енн (до моменту заборони в’їзду на територію України) разом проживали на території міста Харкова; за результатами аналізу паспорту громадянки США Бредлі Меган Енн вбачається, що вона неодноразово відвідувала Україну, однак жодного разу не порушувала законодавство про правовий статус іноземців.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

З метою забезпечення участі позивача в судовому засіданні суду надані докази направлення до Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної міграційної служби України Звернення адвоката ОСОБА_3 від 23.11.2018 року, в якому останній просив надати можливість громадянці ОСОБА_1 Штатів Америки Бредлі Меган Енн здійснити в’їзд на територію України на підставі документів, визначених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», з метою участі у судовому засіданні по справі № 638/15541/18 за позовом Бредлі Меган Енн до ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України.

У відповідь від вказаних органів державної влади було отримано листи з відмовою на в’їзд позивача на територію України (лист Адміністрації Державної прикордонної служби від 06.12.2018 року № 0.23-12208/0/6-18, лист Державної міграційної служби від 05.12.2018 року № Н-15984-18/8.3/5749).

За вказаних обставин, у зв’язку з неможливістю участі позивача в судовому засіданні з поважних причин, розгляд справи здійснено за участю представника позивача – адвоката ОСОБА_3, який діє на підставі ордеру ПТ № 042178 на надання правової допомоги від 19.10.2018 р..

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області проти задоволення позову заперечував, надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що громадянка США Бредлі Меган Енн законно прибула в Україну, але після закінчення терміну перебування територію України не залишила, підстав для подальшого перебування не має, тобто є нелегальним мігрантом. За порушення правил перебування іноземних громадян на території України громадянка США Бредлі Меган Енн була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП (адміністративний протокол МХК 121608 від 26.04.2018 року). Штраф сплачено повністю, постанова про накладення адміністративного стягнення не оскаржувалась. Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” 30.04.2018 року ОСОБА_2 управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянки США Бредлі Меган Енн, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що рішення про примусове повернення громадянки США Бредлі Меган Енн від 30.04.2018 року є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка Бредлі Меган Енн (Bredli Megan Ann), ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою ОСОБА_1 Штатів Америки.

Громадянка США Бредлі Меган Енн перевірена за обліками АРМОР, до кримінальної відповідальності не притягувалася, в розшуку не перебуває. З питань отримання статусу біженця до ГУ ДМС України в Харківській області не зверталася.

26.04.2018 року ОСОБА_2 управлінням ДМС України в Харківській області була виявлена громадянка США Бредлі Меган Енн, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 від 09.04.2010, терміном дії до 08.04.2027, яка знаходилась на території України з порушенням вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживала на території України без документів, що підтверджують право на таке проживання.

За порушення правил перебування іноземних громадян на території України громадянка США Бредлі Меган Енн була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП (адміністративний протокол МХК 121608 від 26.04.2018 року). Штраф сплачено повністю, постанова про накладення адміністративного стягнення не оскаржувалась.

Судом встановлено, що Рішенням від 30.04.2018 року тимчасово виконуючим обов’язки начальника Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_4, затвердженим начальником ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області ОСОБА_5 (місцезнаходження: м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) громадянку США Бредлі Меган Енн, ІНФОРМАЦІЯ_1 примусово повернуто до країни походження; зобов’язано її покинути територію України до 10.05.2018 року та заборонено їй в’їзд в Україну терміном на 3 роки.

Відповідно до ст. 9 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземця або осіб без громадянства за межі території України врегульовано ст. 288 КАС України. Порядок регулювання суспільних відносин у сфері примусового повернення чи примусового видворення іноземця або осіб без громадянства за межі території України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI.

Рішення про примусове повернення з України ухвалено з посиланням на ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в’їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в’їзду-виїзду.

За змістом абз. 1-3 п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженців та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» від 25.06.2009 року № 1, при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в'їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3773-17). При цьому необхідність заборони в'їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов'язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в'їзд.

Судам під час розгляду спорів про заборону в'їзду в Україну необхідно мати на увазі, що процедура заборони в'їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3773-17).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3773-17) рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, дії яких порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Таке рішення може бути оскаржене разом або окремо від рішення про примусове повернення.

Вказаний перелік підстав для заборони в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 3 Розділу ІІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150, рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони подальшого в’їзду обчислюється з дня винесення такого рішення.

За таких обставин, судом встановлено, що ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлює виключний перелік підстав для заборони в’їзду іноземцю на територію України; застосування заборони на в’їзд на територію України іноземців є лише превентивним правом, а не обов’язком ОСОБА_2 управління ДМС України в Харківській області.

За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Змістовний правовий аналіз вищезазначених норм Закону № 3773-VI дає підстави для висновку, що уповноважені органи державної влади (міграційні органи, органи Служби безпеки України, органи охорони державного кордону), приймаючи рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства до країни проходження, не зобов'язані одночасно приймати рішення й про заборону в'їзду цієї особи на територію України. Встановлена ч. 2 ст. 26 Закону № 3773 можливість прийняття рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну свідчить про наявність в органу Державної міграційної служби дискреційних повноважень, тобто суб'єкту владних повноважень надається свобода, оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів можливих рішень. Виходячи з конструкції правової норми, закріпленої в ч. 2 ст. 26 Закону №3773, рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну є не обов'язковою, а факультативною санкцією, яка може застосовуватись під час прийняття рішення про примусове повернення в країну походження, за наявності передбачених Законом підстав.

При цьому суд зазначає, що ст. 26 Закону № 3773-VI не встановлено прямого обов’язку для застосування заборони в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, а лише передбачено можливість встановлення такої заборони строком на 3 роки у випадку прийняття рішення про примусове повернення.

Наведене свідчить про те, що рішення про заборону не є обов'язковим до застосування при прийнятті рішення про примусове повернення в країну походження, а, отже, є факультативною санкцією.

Аналогічна позиція Верховного Суду висвітлена в постанові від 13.06.2018 року по справі № 813/5991/15.

Як встановлено в судовому засіданні, жодна з вищезазначених підстав для заборони в'їзду представником відповідача не зазначена в рішенні про примусове повернення та не доведена в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд приймає до уваги те, що після винесення протоколу про адміністративне правопорушення позивачем було сплачено штраф у повному обсязі (що підтверджується самим відповідачем); Бредлі Меган Енн раніше не притягалася до адміністративної або кримінальної відповідальності, в тому числі за порушення законодавства про правовий статус іноземців; за результатами аналізу паспорту громадянки США Бредлі Меган Енн, встановлено, що вона дійсно неодноразово (систематично) відвідувала Україну до цього, однак доказів на порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців відповідачем не надано.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на момент звернення до суду Бредлі Меган Енн в Україні протягом одного року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з підданим Королівства Норвегії ОСОБА_6 Свейном (посвідка на тимчасове проживання типу РТ № ТР217795, видана ОСОБА_2 управлінням ДМС у Харківській області 06.07.2018 року; зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), який працює генеральним менеджером в компанії Tiny Elephant Ukraine. ОСОБА_6 і Бредлі Меган Енн (до моменту заборони в’їзду на територію України) разом проживали на території міста Харкова.

За результатами дослідження Протоколу опитування ОСОБА_6 Свейна від 21.12.2018 року, проведеного адвокатом ОСОБА_3, встановлено, що Бредлі Меган Енн є дружиною ОСОБА_6 Свейна, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданим Муніципалітетом міста Осло 31 жовтня 2018 року. Копія Свідоцтва з перекладом на українську мову судом оглянута та долучена до матеріалів справи. До винесення Рішення про примусове повернення від 30.04.2018 року більшу частину часу Бредлі Меган Енн проживала на території міста Харкова. Вона дуже любить українську культуру та місто Харків, постійно спілкується та допомагає людям покращити свої навички знання англійської мови.

Жодних порушень законодавства ані я, ані Меган на території України не вчинювали.

Бредлі Меган Енн вперше приїздила на територію України ще в 2012 році, оскільки мала студентську візу, строк дії якої з 16 серпня 2012 до 16 лютого 2013 року. Бредлі Меган Енн перебувала в Харкові з метою навчання в Харківському національному університеті імені ОСОБА_7, що також було підтверджено наданою довідкою.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що 18.07.2018 року (тобто після винесення оскаржуваного Рішення про примусове повернення з України від 30.04.2018 року) ОСОБА_2 управлінням ДМС у місті Києві Бредлі Меган Енн видана посвідка на тимчасове проживання типу РТ № ТР210764, строк дії якої закінчується 18.07.2019 року.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Положеннями ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань.

Отже, суд приходить до висновку про застосування відповідачем до позивача заходу у вигляді примусового повернення з України та заборони в’їзду на територію України строком на 3 роки без врахування при цьому прав та інтересів самого позивача та члена її сім’ї, що в розумінні ст. 8 Конвенції слід розглядати в якості втручання у право на повагу до особистого та сімейного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи відсутність доказів, що свідчать про наявність достатніх підстав для примусового повернення позивача до країни походження та застосування до неї заборони в'їзду в Україну терміном на три роки, суд приходить до висновку, що Рішення ОСОБА_2 управління ДМС України в Харківській області про примусове повернення з України від 30.04.2018 року винесене з порушенням вимог ст.ст. 13, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За таких обставин, суд доходить висновку, що адміністративний позов громадянки США Бредлі Меган Енн (Bredli Megan Ann) підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 72, 74, 77, 90, 91, 243, 268-271, 286, 288 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Бредлі Меган Енн, від імені якого діє адвокат ОСОБА_3 на підставі ордеру ПТ № 042178 на надання правової допомоги від 19.10.2018 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.10.2017 р., виданого на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 17.10.2017 р. № 14, до ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про примусове повернення з України громадянки США Бредлі Меган Енн (Bredli Megan Ann), ІНФОРМАЦІЯ_1, винесене 30.04.2018 року тимчасово виконуючим обов’язки начальника Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_4 та затверджене начальником ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області ОСОБА_5

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після спливу вказаного строку на його оскарження.

Суддя: І.О. Грищенко