Рішення № 79211504, 14.01.2019, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2353/18

Провадження № 2/565/217/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

- головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю:

- секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,

- позивача ОСОБА_1,

- представника позивача ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/2353/18 за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3045 Національної гвардії України про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до військової частини 3045 Національної гвардії України в якому просить: скасувати рішення житлово-побутової комісії військової частини 3045 Національної гвардії України, сформоване у протоколі №4 від 08.04.2016р. про зняття з квартирного обліку частини старшого прапорщика запасу ОСОБА_1. Одночасно просить зобов’язати військову частину 3045 Національної гвардії України (житлово-побутову комісію військової частини 3045 Національної гвардії України) поновити на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, військової частини 3045 Національної гвардії України старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 із включенням до позачергової черги з 26.02.2016 року.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ОСОБА_1 проходив службу з 22.07.1992 року на посаді начальника варти (заступника командира 2-го взводу)2-ї спеціальної комендатури військової частини 3045 Національної гвардії України та був звільнений з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» наказом Командувача Національної гвардії України від 26.02.2016 року №23 о/с у запас (через сімейні обставини).

Наказ командира військової частини 3045 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 24.03.2016 року №61 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Загальна вислуга років позивача на 24.03.2016 року становить 37 років 06 місяців 05 днів. За час служби у військовій частині позивач перебував на квартирному обліку. На облік позивача було взято зі складом сім’ї три особи: дружина – ОСОБА_4, донька- Герман ОСОБА_5.

Листом від 02.10.2018 року на заяву позивача відповідач повідомив, що його знято з квартирного обліку військової частини 3045. Як зазначено у витязі з протоколу №4 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3045 від 08 квітня 2016 року, що був доданий до листа, комісія ухвалила: Згідно ст.40 п.3 ЖКУ, вимог Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям внутрішніх військ МВС України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 28.07.2007 року №278, наказу КНГУ України від 26.02.2016 року №23 о/с, наказу командира військової частини від 24.03.2016 року №61 с/ч, та поданого рапорту зняти старшого прапорщика ОСОБА_1 з квартирного обліку частини у зв’язку із звільненням з 08 квітня 2016 року.

Рішення житлово-побутової комісії військової частини 3045 про виключення ОСОБА_1 з квартирного обліку, сформоване в протоколі №4 від 08.04.2016 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

У відзиві відповідач зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. В даному випадку позивач, який проходив військову службу за контрактом у військовій частині 3045 Національної гвардії України, був звільнений у запас відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» через сімейні обставини. Тобто підстава, яка стала причиною звільнення позивача з військової служби, не дає права перебування останнього на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов після його звільнення.

Крім того, щодо п.3.16 Інструкції, яким встановлено, що зняття з квартирного обліку та виведення з пільгових списків осіб, які були необгрунтовано внесені до цих списків або втратили вказане право, проводиться житлово-побутовими комісіями військових частин у тому самому порядку, що й взяття на облік. Зазначає, що із рапорту позивача від 23.12.1992 року про прийняття його на квартирний облік вбачається, що позивач був неодружений та просив прийняти його одного на квартирний облік. Проте, відповідно рішення житлово-побутової комісії позивача прийнято на квартирний облік зі складом його сім’ї, оскільки станом на 30.07.1997 року він був одружений та мав дочку.

Відповідно до матеріалів наявних в квартирній справі позивача, шлюб між позивачем та його дружиною розірвано в 2004 році. Таким чином, у 2016 році в складі сім’ї позивача на час звільнення з військової служби був він один, тому і рапорт про зняття з квартирного обліку військової частини від 17.03.2016 року написаний позивачем одноособово.

Пояснення позивача щодо написання зазначеного рапорту під тиском, під впливом невірних роз’яснень, відповідач вважає як недостовірні докази з розумінні ст.79 ЦПК України.

Враховуючи викладене, рішення житлово-побутової комісії військової частини 3045 сформоване у протоколі №4 від 08 квітня 2016 року, щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 прийняте на законних підставах та у спосіб визначений законодавством, отже підстави для його скасування відсутні.

Представник позивача ознайомившись з відзивом відповідача зазначив наступне. Відповідач посилаючись на норми п.3 ч.2 ст.40 Житлового кодексу Української РСР, ч.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. №1081 та п.3.21 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень затвердженої наказом МВС України №278 від 28.07.2007 (далі по тексту - Інструкція) переконує, що позивач не мав права залишатись у військовій частині на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки був звільнений у запас через сімейні обставини, а зазначені вище норми законодавства визначають, що на обліку залишаються лише військовослужбовці, які звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Також у відзиві відповідач не спростував того, що він порушив визначений Інструкцією порядок зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, оскільки не отримав від нього рапорт встановленого зразка, провів засідання без його участі інших зацікавлених осіб (дружини та доньки), а також оскільки у 15-денний термін не проінформував позивача письмово про зняття з обліку. Жодних пояснень, обгрунтувань з цього приводу відзив не містить.

Таким чином, підсумовуючи наведене, відповідач не довів, що рішення житлово-побутової комісії військової частини 3045 сформоване в протоколі №4 від 08.04.2016 року, щодо зняття з квартирного обліку позивача прийнято на законних підставах та у спосіб визначений законодавством, а отже воно підлягає скасуванню, як незаконне.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю. Представник позивача давав пояснення за змістом подібні до письмових обгрунтувань позову. Позивач також зазначав, що норми та положення, якими керувався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не давали права відповідачу знімати позивача з квартирного обліку, а навпаки вказують на необхідність його залишення на цьому обліку та включення до позачергової черги. Отже, відповідач діяв неправомірно.

Представник відповідача ОСОБА_3 не визнав позовних вимог повністю, просив у позові відмовити. Суть заперечень відповідача проти позову зводиться до того, що оскаржуване рішення житлово-побутової комісії військової частини 3045 є законним і обгрунтованим. Із покликанням на положення п.29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, п.3.21 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень, ст.40 ЖК вважає законною підставу зняття позивача з квартирного обліку військової частини – звільнення позивача у запас через сімейні обставини.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі приходить до висновку про задовольнення позову повністю.

Із аналізу змісту норм ст.ст.36, 37 ЖК УРСР випливає, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов здійснюється, як правило, за місцем проживання, а також, за певних умов, - за місцем роботи та, за бажанням таких осіб, - і за їх місцем проживання.

Із витягу з протоколу №7 засідання ЖПК військової частини 3045 від 30.07.1997 року вбачається, що згідно із Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та поданих документів прапорщика ОСОБА_1 зі складом сім’ї три особи: дружина – ОСОБА_4, дочка – ОСОБА_6 взяти на квартирний облік частини із постановкою в загальну чергу.

24.03.2016 року позивач виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, у зв’язку із звільненням відповідно до підпункту «ґ» п. 1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 26.02.2016р.№23 о/с у запас (через сімейні обставини), з правом носіння військової форми одягу.

Копією витягу з протоколу №4 засідання ЖПК військової частини 3045 від 08.04.2016 року підтверджується, що на засіданні вказаної комісії прийнято рішення про зняття з квартирного обліку позивача ОСОБА_1 Представник відповідача підтвердив прийняття рішення про зняття позивача з квартирного обліку.

Вирішуючи питання щодо законності оскаржуваного рішення ЖПК військової частини 3045 суд враховує наступне.

Відповідно до норми ст.12 ч.9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. Аналогічне регулювання міститься в нормах п.29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (затв. постановою КМ України №1081 від 03.08.2006р.) та п.3.21 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень (затв. наказом МВС України від 28.07.2007р. №278);

Нормами ст.40 ч.2 п.п.2, 3 ЖК УРСР передбачено правила про те, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: виїзду на постійне проживання до іншого населеного пункту (п.2); припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Системно та у взаємозв’язку аналізуючи норми ст.ст.36 ч.1, 37 ч.1, 40 ч.2 п.п.2, 3 ЖК УРСР, ст.12 ч.9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд констатує висновок про те, що підстава звільнення у запас не може бути застосована для зняття особи з обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

Так, згідно із ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у:

- запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби та

- у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Частина 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначає однією з підстав залишення військовослужбовця на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов лише за умови звільнення з військової служби у запас. Оскільки позивач ОСОБА_1 на підставі наказу Командувача Національної гвардії України № 23 о/с від 26.02.2016 року звільнений з військової служби у запас, тому суд приходить до висновку, що відповідач прийнявши рішення про зняття позивача з квартирного обліку від 08.04.2016 року порушив вимоги ч.9 ст. 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», а отже таке рішення підлягає скасуванню та поновлення позивача на квартирному обліку. При цьому суд також враховує, що законодавець не ставить у залежність залишення перебування військовослужбовців на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підстави звільнення у запас (через сімейні обставини чи інші).

Крім того, як на підставу задоволенні позову ОСОБА_1 посилається на те, що він не писав рапорту про зняття з квартирного обліку встановлено зразка, цей рапорт не підписано членами його сім’ї, його не було повідомлено про розгляд питання і не повідомлено про зняття його з обліку.

Згідно з п. 3.16 Інструкції зняття з квартирного обліку та виведення з пільгових списків осіб, які були необгрунтовано внесені до цих списків або втратили вказане право, проводиться житлово-побутовими комісіями військових частин у тому самому порядку, що й взяття на облік. При розгляді цих питань на засідання житлово-побутової комісії запрошуються зацікавлені особи, які про зняття з обліку (вилучення з пільгової черги) повідомляються у 15-денний термін у письмовій формі.

Порядок взяття на облік врегульовано, зокрема, п. 3.9 Інструкції, яким визначено, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт, зразок якого наведено у додатку 6 на ім’я безпосереднього командира (начальника) про взяття на квартирний облік, який підписується членами сім’ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на квартирний облік.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таким чином, на позивача покладено обов’язок довести обставини невідповідності рапорту вимогам Інструкції та те, що цей рапорт не підписаний членами його сім’ї. Проте, всупереч вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, позивач не довів який рапорт він повинен був написати і у чому різниця між його рапортом та рапортом відповідного зразка. Також, позивач не подав докази на підтвердження наявності у нього інших членів сім’ї. При цьому суд враховує, що відповідачем подана до суду копія свідоцтва про розірвання шлюбу між позивачем та його дружиною, що дає підстави для висновку про припинення сімейних відносин з позивачем. Відсутність доказів на підтвердження вище вказаних обставин позбавляє можливості суд перевірити їх наявність та зробити відповідні висновки.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні стверджував, що позивач ОСОБА_1 повідомлявся усно про засідання житлово-побутової комісії 08.04.2016 року. Доказів такого повідомлення до суду не подав. Позивач ОСОБА_1 наполягав, що його не повідомляли про засідання комісії. Зважаючи на те, що до суду не подано доказів на підтвердження повідомлення позивача ОСОБА_1 про засідання житлово-побутової комісії від 08.04.2016 року, суд приходить до висновку, що він не був повідомлений. Такі обставини дають можливість суду робити висновок про порушення відповідачем п.3.9 Інструкції під час прийняття рішення від 08.04.2016 року про зняття з квартирного обліку позивача.

Посилання позивача на те, що його не повідомлено письмово у 15-денний строк про зняття з квартирного обліку суд не бере до уваги як підставу задоволення позову, оскільки порушення цієї вимоги не впливає на законність прийнятого рішення.

Вирішуючи вимогу про включення позивача до позачергової черги з 26.02.2016 року, суд вважає її безпідставною, оскільки до суду не подано докази про порушення прав позивача ОСОБА_1 зі сторони відповідача у цій частині. Суд враховує, що відповідно до витягу з протоколу № 7 засідання ЖПК військової частини 3045 від 30.07.1997 року позивача взято на квартирний облік із постановкою в загальну чергу. При цьому до суду не подано доказів про те, що позивач звертався до відповідача з вимогами включити його до позачергової черги, або відмови відповідача включити його до такої черги. Таким чином, у задоволенні вимоги про включення позивача до позачергової черги слід відмовити.

Отже, на підставі вищенаведеного, необхідно визнати оскаржуване рішення незаконним та скасувати його із поновленням позивача на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, військової частини 3045 Національної гвардії України з 08.04.2016 року.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити частково.

Скасувати рішення житлово-побутової комісії військової частини 3045 Національної гвардії України сформоване у протоколі №4 від 08.04.2016р. про зняття з квартирного обліку частини старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням.

Зобов'язати військову частину 3045 Національної гвардії України поновити на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов військової частини 3045 Національної гвардії України старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 із включенням до загальної черги з 08.04.2016 року.

У задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути із військової частини 3045 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судових вират.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії СР №013409.

Представник позивача: ОСОБА_2, місце проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії СР 799831.

Відповідач: Військова частина 3045 Національної гвардії України, місце знаходження: м.Вараш, Рівненська область.

Представник відповідача: ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, картка фізичної особи – платника податків НОМЕР_1.

Повний текст рішення виготовлений 16 січня 2019 року.

Головуючий суддя І.Зейкан