Ухвала суду № 79210812, 11.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

Іменем України

11.01.2019 Справа №607/13761/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретарів судового засідання Зубко О.Я., Грабської Ю.І., представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з участю третіх осіб публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту майна боржника,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за участю третіх осіб публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту накладеного постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.11.2013 року у виконавчому проваджені ВП №40629249 та постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 16.07.2015 року у виконавчому провадженні №48119159, які зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №3290948 від 08.11.2013 року та №10470551 від 20.07.2015 року, на належну їй 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

В обгрунтування заявлених вимог вказала, що 07.08.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір №107/2008. З метою забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_1 за вказаним договором 07.08.2008 року між ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 був укладений договір поруки. У зв»язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов»язань за кредитним договором, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №107/2008 від 07.08.2008 року в розмірі 367571,01 грн. та 3441,00 грн. сплаченого судового збору. Постановою державного виконавця від 08.11.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40629249 та накладено арешт на все належне позивачу майно в межах суми стягнення-371012,01 грн. та оголошено заборону на його відчуження. Постановою від 31.10.2014 року виконавчий лист повернуто стягувачу. На підставі заяви ПАТ КБ «Надра» постановою державного виконавця від 16.07.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48119159 та повторно накладено арешт на все майно ОСОБА_3 в межах суми стягнення-371012,01 грн. із оголошенням заборони на його відчуження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна №95473697 від 23.08.2017 року внесено запис про обтяження за №10470551 від 20.07.2015 року про накладення арешту на все нерухоме майно позивача без зазначення суми в межах якої слід накласти арешт. Позивач вважає, що накладені арешти є неспівмірними із сумою стягнення та вартістю належного їй нерухомого майна, накладені без проведення експертної оцінки належної позивачу ? частини квартири АДРЕСА_1. Крім цього, вказала, що забезпеченням за кредитним договором №107/2008 від 07.08.2008 року згідно договору застави виступає належне ОСОБА_1 рухоме майно, за рахунок якого стягувач може задовольнити свої вимоги, однак органами ДВС не вчиняється жодних дій щодо звернення стягнення на предмет забезпечення. Із врахуванням наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з участю третіх осіб публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту майна боржника та призначено її до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з»явилися, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно з ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до роз»яснень, викладених у п.п.1,2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 року у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Як зазначено у п.5 вказаної постанови у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України.

Отже, враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 є майновим поручителем ОСОБА_1 за кредитним договором №107/2008від 07.08.2008 року і згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2013 року з неї стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №107/2008 від 07.08.2008 року в розмірі 367571,01 грн. та 3441,00 грн. сплаченого судового збору, остання є боржником за виконавчими провадженнями ВП №40629249 від 08.11.2013 року та ВП №48119159 від 16.07.2015 року, а тому суд приходить до переконання, що заявлені нею вимоги про скасування арешту майна підлягають вирішенню в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не у позовному провадженні, що є підставою для закриття провадження у даній справі.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.1 ст.256 ЦПК України у разі, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається із квитанції №41 ТВБВ№10019/011 філії-Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 14.11.2017 року ОСОБА_3 сплатила на рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області судовий збір у сумі 640 грн.

З врахуванням наведеного, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з участю третіх осіб публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту майна боржника слід закрити, оскільки дана спір не підлягає розгляду у позовному провадженні та повернути позивачу судовий збір у сумі 640грн.. сплачений згідно квитанції №41 ТВБВ№10019/011 філії-Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 14.11.2017 року. Роз»яснити позивачу, що заявлені нею вимоги підлягають вирішенню в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255, 256, 258-260, п.15 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з участю третіх осіб публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту майна боржника - закрити.

Позивачу ОСОБА_3 роз'яснити, що заявлені нею вимоги підлягають вирішенню в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Повернути ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір в сумі 640 гривень згідно квитанції № 41 від 14.11.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич