Ухвала суду № 79210730, 16.01.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2137/18

Провадження № 1-кп/639/118/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Васильєвої Н.М.,

за участю секретаря – Шемкова О.Є.,

прокурора – Беляєва О.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання на обговорення учасників судового процесу судом поставлено питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

При вирішенні вказаного питання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є раніше судимою особою.

Захисник ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України ,просив у задоволенні клопотання відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_1 при вирішенні даного питання підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують.

При вирішенні зазначеного клопотання суд враховує існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, судом враховується: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який до арешту офіційно не був працевлаштований, раніше неодноразово судимий, перебував у розшуку, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, суд приходить до висновку про необхідність продовження дії у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Стороною захисту не доведено, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, зменшились або відпали.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176-178, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у відношенніОСОБА_1 у вигляді тримання від вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16 березня 2019 року включно.

Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Васильєва