Рішення № 79210158, 15.01.2019, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/2121/18

Провадження № 2/515/296/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача – адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Тузлівської сіль- ської ради Татарбунарського району Одеської області

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2018 року ОСОБА_4 в особі свого представника пред’явила вказаний позов, посилаючись на наступні обставини.

01 листопада 2009 року помер її чоловік ОСОБА_5, після смерті якого залишився житло- вий будинок з будівлями та спорудами, розташований по вул.Миру,166 в с.Безім’янка Татарбунар- ського району Одеської області, та присадибна ділянка, яку вона фактично успадкувала в нотаріа- льному порядку. Зазначений житловий будинок вона має право успадкувати після смерті чоловіка як спадкоємець в порядку першої черги. Але нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про пра- во на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Факт того, що спірний будинок дійсно належав спадкодавцю підтверджується довідкою сільської ради. Зважаючи на те, що успадкувати житловий будинок у нотаріальному порядку вона не має можливості, просила визнати за нею право власності на спадкове майно.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив справу роз- глянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, в.о. сільського голови надав заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнав, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про ро- згляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою зву- козаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або доб- ровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З копій: паспорту серії КЕ № 301263 та свідоцтва про одруження серії ІІ-АВ № 728358 (а.с.3- 4,6) вбачається, що позивач народилася 12.10.1954 р. в с.Широке Татарбунарського району Одесь- кої області. 06.11.1974 р. вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_5, після чого їй присвоєне шлюбне прізвище «Скалозуб».

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 205196 (а.с.7), чоловік позивача ОСОБА_5 помер 01.11.2009 р. в с.Безім’янка Татарбунарського району Одеської області.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.03.2018 р., посвідченого держав- ним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області (а.с.8), видно, що ОСОБА_4 прийняла у спадок земельну ділянку площею 0,0339 га, розташовану по вул.Миру, 166 в с.Безім’янка Татарбунарського району Одеської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 015709.

Право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану вул.Миру, 166 в с.Безім’янка Татарбунарського району Одеської області, зареєстровано за позивачем у Дер- жавному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверд- жується копією витягу, сформованого 14.03.2018 р. (а.с.10).

Відмова нотаріуса (а.с.11) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 (спадкова справа № 104/2010 ) з причини відсутності правовстановлюючого документу на успадковане майно – житловий будинок.

Довідками Тузлівської сільської ради №№ 181-183 від 08.11.2018 р. (а.с.12-14) підтверджує- ться, що згідно запису в по господарській книзі Безім’янської сільської ради № 2 за 2006-2010 р.р., за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с.Безім’янка, вул.Миру,166, значиться буди- нок за ОСОБА_5, який на день смерті був зареєстрований та проживав за вказаною адресою разом з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_6

Згідно копії технічного паспорту, виготовленого Татарбунарським РБТІ за станом на 15.11. 2018 р. (а.с.15-17), позивачем замовлено технічну документацію на житловий будинок по вул.Ми- ру,166 в с.Безім’янка Татарбунарського району Одеської області.

Вартість спірного будинку з будівлями та спорудами складає 127885 грн., що видно із звіту про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку по вул.Миру,166 в с.Безім’янка Татар- бунарського району Одеської області, виготовленого ТОВ «Імперіал-777» (а.с.18-19).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фі- зичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спад- кодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прий- няти спадщину чи не прийняти її.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом в порядку пе- ршої черги, а також те, що житловий будинок, що розташований по вул.Миру,166 в с.Безім’янка Татарбунарського району Одеської області, належав спадкодавцю ОСОБА_4, однак отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору позивач не має можливості у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок.

Отже, за позивачем має бути визнано право власності на зазначений спадковий будинок, що залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1261, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, яка народилася 12.10.1954 р. в с.Широке Біл- город-Дністровського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право влас- ності на житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований по вул.Миру,166 в с. Безім’я- нка Татарбунарського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко