Рішення № 79209703, 11.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретаря судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/19458/18,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4, ,

розглянувши у порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення,

представник позивача - ОСОБА_5,

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6,-

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 42,5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Рівне, вул. Дунайська, 16 та стягнути з відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15 березня 2000 року згідно договору купівлі-продажу нею придбано 42,5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м.Рівне по вул.Дунайська, 16. 30 вересня 1995 року її син ОСОБА_7 одружився із відповідачем ОСОБА_2 З 23 травня 2000 року ОСОБА_7 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 були зареєстровані у спірному житлі. 03 грудня 2009 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано. Протягом цього часу відповідачі проживали у її будинку, проте утриманням вказаного майна займалася вона сама. Відповідачі ніколи не були членами її сім"ї, будь якого договору найму між ними не укладалося. Маючи троє синів, у зв"язку з тим, що вони не забезпечені своїм житлом, вирішено питання про продаж спірного житлового будинку, де зареєстровані відповідачі. 16 серпня 2018 року розміщено оголошення про продаж вказаної нерухомості в інтернеті на сайті OLX. 28 серпня 2018 року нею було відправлено лист до відповідачів про звільнення житлового приміщення, що знаходиться в м.Рівне по вул.Дунайська, 16, який ними отримано 06 вересня 2018 року. Відповідачі надали лист відповідь, що нібито мають переважне право на придбання даного житла. 20 вересня 2018 року нею було повторно направлено пропозицію про придбання даного житла, яке отримано відповідачами 26 вересня 2018 року із мотивацією, що у разі прийняття даної пропозиції, просить займане житло звільнити та знятися з реєстрації. Однак, дану пропозицію відповідачі не прийняли, а лише надали ключі від вхідних дверей із застереженням, що там у них наявні кошти та дорогоцінні речі. Вважає, оскільки відповідачі в добровільному порядку не звільняють займане приміщення, нею було вирішено звернутися до суду за захистом своїх законних прав та обов"язків.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року вищевказана позовна заява залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.175, ст.177 ЦПК України, а саме не в повній мірі сплачено судовий збір.

24 жовтня 2018 року за вх.№54392/18 через канцелярію суду позивачем подана заява на виконання ухвали суду та усунуто недоліки вказані в ухвалі.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 листопада 2018 року з повідомленням (викликом) сторін. Надано сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді, заперечень та пояснень. Задоволено клопотання позивача та залучено по даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_4.

В судовому засіданні 14 листопада 2018 року було оголошено перерву до 05 грудня 2018 року у зв"язку із неявкою відповідачів.

Судове засідання 05 грудня 2018 року було відкладено на 11 січня 2019 року у зв"язку із перебуванням судді на лікарняному. Крім того, відповідач ОСОБА_2 просила відкласти розгляд справи у зв’язку із неможливістю явки її представника, також вказала, що ОСОБА_3 не повідомлена про дату та час судового засідання, так як перебуває у м. Вінниця.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що між сторонами укладено усний договір найму житла і існує домовленість щодо проживання відповідачів у житловому будинку. Зазначив, що відповідач ОСОБА_2 несе тягар утримання майна та здійснювала поточний ремонт у будинку, що також свідчить про виконання обов’язків по найму житла.

Судом відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в задоволенні клопотання (вх.№63009/18 від 05 грудня 2018 року) про виклик свідків, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, оскільки дане клопотання подане з порушенням вимог ч.2 ст.91 ЦПК України, а саме клопотання не обґрунтуване, так як не вказано які саме обставини, що мають значення для справи, ці свідки можуть підтвердити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 (вх.№63008/18 від 05 грудня 2018 року) про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов також не підлягає до задоволення, оскільки вказане клопотання належним чином не подано, заявлено після закінчення процесуального строку визначеного судом для подання відзиву на позов, так як відповідач ОСОБА_2 ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження із позовною заявою та відповідними додатками отримала 03.11.2018 року, а ОСОБА_3 – 21.12.2018 року, тобто строк закінчився 19.11.2018 та 06.12.2018 року відповідно на подання чи клопотання, чи відзиву на позов. Крім того, відповідачі станом на 11 січня 2019 року не надали суду жодних інших пояснень та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суду не повідомляла і бере участь у даній справі через представника.

Судом задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про подання доказів (вх.№1434/19 від 11 січня 2019 року), а саме дублікатів квитанцій; копії розрахункової книжки по розрахунках за користування природнім газом при наявності газового лічильника; копії розрахункової книжки за водопостачання; копії платіжних доручень; дублікатів квитанцій; копії технічного паспорта котла; копії чеку на повірку лічильника та долучено їх до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, проте повторно не з"явилася, жодних заяв чи клопотань від неї не надходило. Суд зауважує, що відповідач отримала ухвалу суду, позовну заяву із додатками, судові повістки. Судову повістку суд вважає, що ОСОБА_3 не отримала умисно, зловживаючи своїми процесуальними обов’язками з метою затягування розгляду справи по суті, тому суд вважає, що останній було відомо про наявність даної справи. Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що остання перебуває на навчанні в м. Вінниця і не могла з’явитися в судове засідання, а в подальшому вказав, що їй взагалі невідомо про наявність даної справи, що суд до уваги не приймає, так як дані доводи спростовано вище.

06 листопада 2018 року за вх.№57120/18 на адресу суду від третьої особи, ОСОБА_4 надійшла заява, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Заслухавши виступи учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником 42,5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в м.Рівне по вул.Дунайська, 16, що стверджується Договором купівлі-продажу від 15 березня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі №558 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 серпня 2018 року за №27493160.

Відповідно до будинкової книги на вказаний будинок, у будинку зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 23 травня 2000 року.

З оглянутого судом свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ГЮ №026876 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 03 грудня 2009 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано, актовий запис №697.

Судом також встановлено, що 16 серпня 2018 року розміщено оголошення про продаж частини будинку на вул.Дунайській в м.Рівне в інтернеті на сайті OLX.

Також встановлено, що між сторонами велася переписка, а саме 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 було відправлено лист до відповідачів про звільнення житлового приміщення, що знаходиться в м.Рівне по вул.Дунайська, 16, який ними отримано 06 вересня 2018 року. Відповідачі надали лист відповідь, в якому зазначили, що ОСОБА_1 не висловлена пропозиція щодо істотних умов продажу помешкання, а тому вважають, що ОСОБА_1 не заявлено пропозицію про надання ним переваг в придбанні майна. 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 було повторно направлено пропозицію про придбання спірного житла, яке отримано відповідачами 26 вересня 2018 року із мотивацією, що у разі прийняття даної пропозиції, просить займане житло звільнити та знятися з реєстрації. Однак, дану пропозицію відповідачі не прийняли, а лише надали ключі від вхідних дверей із застереженням, що там у них наявні кошти та дорогоцінні прикраси.

Відповідно до ст. 317 та ст. 319 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 158 ЖК УРСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Статтею 159 ЖК УРСР передбачено, що предметом договору найму в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, може бути як ізольоване, так і неізольоване жиле приміщення (кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом), а також частина кімнати. Не можуть бути самостійним предметом договору найму приміщення, непридатні для проживання (підвали тощо), а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора та ін.). Жиле приміщення здається наймачеві на визначений строк або без зазначення строку.

Відповідно до статті 168 ЖК УРСР укладений на визначений строк договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, припиняється після закінчення цього строку, і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і наймодавцем. Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача. Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці. Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.

Враховуючи вимоги законодавства щодо укладення та дії договору найму житла, враховуючи, що між сторонами відсутній письмовий договір найму житла, що було підтверджено представником відповідача, суд вважає, що між сторонами не виникли правовідносини, що ґрунтуються на наймі житла, так як усний договір найму є нікчемним і не породжує прав та обов’язків сторін. Таким чином, дані заперечення не можуть бути підставою для не звільнення займаного відповідачами житла.

Відповідачем ОСОБА_2 на підтвердження виконання умов договору найму надано дублікати квитанцій; копії розрахункової книжки по розрахунках за користування природнім газом при наявності газового лічильника; копії розрахункової книжки за водопостачання; копії платіжних доручень; дублікатів квитанцій; копії технічного паспорта котла; копії чеку на повірку лічильника та на підтвердження того, що вона несе тягар утримання майна. Суд визнає дані докази неналежними та недопустимими, так як дані докази не підтверджують існування відносин житлового найму, що може бути підтверджено виключно договором та не можуть підтверджувати наявність іншої домовленості з приводу їхнього проживання у житловому будинку.

Передача відповідачами ключів для позивача не свідчить про той факт, що останні не чинять перешкоди їй у вільному користуванні та розпорядженні житлом і ними ми же в листі підтверджено, що вони попереджають позивача про той факт, що у них у житлі є особисті цінні речі і вони застерігають про це позивача.

На підставі ст. ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов"язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинять перешкоди ОСОБА_1 у вільному користуванні та розпорядженні майном, всі обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 1409 грн. 60 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення - задовольнити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з 42,5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Рівне, вул. Дунайська, 16.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 з 42,5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Рівне, вул. Дунайська, 16.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

ОСОБА_1 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1,

ОСОБА_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_4 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне судове рішення складене 15 січня 2019 року.

Суддя -