Ухвала суду № 79206196, 15.01.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9662/18

Провадження 1-кп/524/122/19

УХВАЛА

15.01.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі колегії суддів : головуючого судді: Олейнікової Г.М.

суддів Гусача О.М., Обревко Л.О.,

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Магди В.Л.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090001241 від 18.04.2018 року відносно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2, ст.. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

26.11.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12018170090001241 від 18.04.2018 року відносно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2, ст.. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України.

26.11.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 24.01.2019 року.

У зв'язку з тим , що судовий розгляд справи відкладається на 12.02.2019 року , так як по справі не допитана потерпіла ОСОБА_5, не досліджені докази, а у обвинуваченого ОСОБА_3 24.01.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає , що необхідно обвинуваченому ОСОБА_3 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчинив середньої тяжкості та особливо тяжкий злочин, обвинуваченому в разі визнання судом його винним загрожує згідно санкції статті передбаченої ч. 3 ст. 187КК України покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Також прокурор зазначиав, що обвинувачений ОСОБА_3 суспільно корисною працею не зайнятий, джерел доходу не має, єдиним джерелом доходу у нього є вчинення нових корисливих злочинів, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може також незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, застосовуючи заходи психологічного на неї тиску з метою зміни нею своїх показань, потерпілої ОСОБА_5, яка підтримала думку прокурора, думку захисника ОСОБА_1, який заперечує проти продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 2 місяці , оскільки прокурором не були доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, також суду не надано доказів того , що обвинувачений може ухилитись від явки до суду , здійснити незаконний вплив на потерпілу ,а свідок по справі судом вже був допитаний , просить суд змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, захисника ОСОБА_2, яка підтримала думку захисника ОСОБА_1, просить суд змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав думку захисника ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав думку свого захисника, просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт , так як раніше він у судові засідання по іншим кримінальним провадженням з,являвся, приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 24.01.2019 року.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України .

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 та клопотання сторони захисту обвинуваченого, щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому судом враховується , що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_3 віднесені відповідно до ст.12 КК України, до середньої тяжкості , та особливо тяжкого злочину , що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінального правопорушення за ч. 3 ст.187 КК України санкцією від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, , за ч.2 ст.185 КК України - до 5 років позбавлення волі, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, впливати на потерпілу ОСОБА_5 , яка до теперішнього часу не допитана судом . Також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочині , передбачені санкціями ст.. 187 ч.3, ст.. 185 ч.2 КК України, відсутність соціально стримуючих факторів таких як робота, обвинувачений немає постійного джерела доходів ,схильний до вчинення нових злочинів , раніше притягався до кримінальної відповідальності , тому суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для зміни чи скасування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.

Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, а також враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 24.01.2019 року, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на шістдесят днів, а саме до 15.03.2019 року .

Керуючись ст..177,178, 182, 183 ,194, 331 ч.3 , 372 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів , а саме з 15.01.2019 року по 15.03.2019 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова

Судді: О.М. Гусач

ОСОБА_6