Ухвала суду № 79205213, 15.01.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1354/17

Провадження №2-п/433/1/19

У Х В А Л А

Іменем України

15.01.2019 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської від 29 листопада 2017 року позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (далі – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково, стягнуто з відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.05.2014 року заборгованість в сумі 24 032,29 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 892,16 грн.

24 січня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Троїцького районного суду Луганської області із заявою про перегляд зазначеного вище заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним через неповне та неправильне застосування норм матеріального права. При винесенні рішення судом не було враховано його доводів. У зв’язку з чим він просить суд скасувати заочне рішення від 29.11.2017 року, призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Крім того, заявник у заяві просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

В судове засідання заявник не з’явився, надав письмову заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі.

Від представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу суду надійшло письмове клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у задоволенні якого ухвалою суду від 10 січня 2019 року було відмовлено, оскільки зазначена заява надійшла до суду із порушенням строку її подання, визначеного ст. 212 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, зважаючи на викладене, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 29.11.2017 року були частково задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.05.2014 року в сумі 24 032,29 грн та судовий збір в сумі 892,16 грн (а.с.81-82).

Як вбачається з матеріалів справи заочне рішення було ухвалене судом у зв’язку із неявкою відповідача, який надав письмові заперечення проти позову. Причини своєї неявки суду відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності ним також не надавалось, що підтверджується матеріалами справи.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень ЦПК України (в редакції станом на 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 228 ЦПК України (в редакції від 03.08.2017 року, що діяла на момент ухвалення судом рішення), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, відповідач ОСОБА_1 отримав особисто копію заочного рішення від 29 листопада 2017 року 15 грудня 2017 року, про що він також зазначає у заяві про перегляд заочного рішення.

Таким чином, відповідач мав право подати заяву про перегляд заочного рішення до 25 грудня 2017 року включно.

Зі штампу на конверті, в якому була направлена заява про перегляд заочного рішення, вбачається, що вона була направлена до суду 24 січня 2018 року, тобто із пропуском законодавчо встановленого строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

При цьому у заяві про усунення недоліків, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 зазначає, що користуючись наданим ст. 294 ЦПК України правом ним була подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області, яка ухвалою від 16.08.2018 року була повернута скаржнику із роз’ясненням про можливість перегляду заочного рішення в порядку, передбаченому ст. 228 ЦПК України. Отже, в процесі таких дій ним був пропущений строк , передбачений для подання заяви про перегляд заочного рішення від 29.11.2017 року. Крім того, відповідач також зазначає, що не мав можливості з’явитись в судове засідання у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем та фактичним місцем проживання у м.Харків (а.с.12-13).

Зазначені пояснення суд не приймає до уваги, оскільки апеляційна скарга на рішення Троїцького районного суду Луганської області була подана відповідачем 09 січня 2018 року, тобто також з пропуском строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання відповідача є: вул.Лісна, б. 8, смт Троїцьке Троїцького району Луганської області. При цьому його посилання на фактичне місце проживання у м.Харків не підтверджуються відповідними доказами. Також не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, у зв’язку з яким він не мав можливості з’явитись в судові засідання.

Розглядаючи питання про скасування заочного судового рішення, суд також враховує відповідну практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому.

Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді.

ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак ним не було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, відповідачем також не було надано доказів, на підставі які б могли призвести до ухвалення іншого рішення у справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 228, 231-233 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І.Суський