Рішення № 79203930, 16.01.2019, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Справа №370/2438/18

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Прокопчук О.О., при розгляді у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в смт Макарів Макарівського району Київської області справи за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, (далі - відповідач), в якому просила визначити їй додатковий строк - три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, як пропущеного з поважної причин.

В обґрунтування позову позивач вказала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка, ОСОБА_4, відкрилася спадщина, яка складається із 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_3

Вона є спадкоємцем першої черги за законом, але встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустила, оскільки чоловік перед смертю хворів тау зв'язку із цим змушений був зареєструвати місце проживання у м. Києві. Фактично ж чоловік проживав з нею та помер у смт. Макарів Київської області. Після смерті чоловіка позивач перебувала у депресивному стані, а крім того вважала, що правове значення має місце фактичного проживання а не реєстрації, а тому вважає, що відповідно до ст. 1272 ЦК України має право на встановлення судом додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09.10.2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 12.11.2018 року, а відповідачу надано 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року підготовче судове засідання було відкладено на 07.12.2018 року.

Ухвалою суду від 07.12.2018 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3, належним відповідачем - ОСОБА_2, а підготовче судове засідання відкладено на 16.01.2019 року.

У підготовче судове засідання позивач не прибула, подала до суду письмову заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач також згідно поданої письмової заяви просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Третя особа Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, яка була зазначена позивачем у позовній заяві та залучена до участі у справі, у судове засідання представника не направила, повідомила, що не є юридичною особою, а тому не може бути третьою особою у даному спорі. Враховуючи вимоги ст.ст. 42, 46, 47 ЦПК України, оскільки Державна нотаріальна контора не є юридичною особою та не має цивільної процесуальної правоздатності, вона не може бути третьою особою, а тому справа розглядається без участі такої особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 виданим 25.05.1991 року Макарівською селищною радою Київської області (а.с. 58, 62).

ОСОБА_4 з 22.08.2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 Разом з ним на день смерті проживали та не були зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_5, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Києва №30640028 від 01.06.2018 року (а.с.117 зворот).

Після смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями по вул. АДРЕСА_5 що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.11.1998 року (а.с. 64-65).

Як вбачається з копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, спадщину після його смерті прийняв його рідний брат - ОСОБА_2, оскільки проживав із спадкодавцем на момент його смерті.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.07.2018 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини після смерті її чоловіка з огляду на те, що нею пропущено шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 126).

Як вказала позивач, а відповідач визнав, спадщину вона пропустила з поважної причини, оскільки перебувала у депресивному стані, не була обізнана щодо необхідності подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, оскільки фактично її покійний чоловік до дня смерті проживав разом з нею.

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, судом не встановлені.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються вимогами ст.ст.1216, 1218, 1221, 1261, 1270, 1272, 1297 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами ч.3 ст. 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Приймаючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивач належить до спадкоємців першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки відповідачі не вчиняли протиправних дій, що стали підставою позову, судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.5, 76-81, 83, 95, ч. 4 ст. 206, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк - три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, який починається з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому ст. ст. 354-355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2019 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_6; ІПН НОМЕР_1;

ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_7 ІПН НОМЕР_1;

Суддя О.В. Тандир