Рішення № 79201457, 16.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1527/16-ц

Провадження № 2/288/54/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

за участю: представника Відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій вказує, що 16 липня 2008 року між ним та ОСОБА_2 (далі – Відповідач) було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого Відповідач отримала кредит в розмірі 2500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

Станом на 31 жовтня 2016 року Відповідач має перед банком заборгованість в розмірі 34159 (тридцять чотири тисячі сто п’ятдесят дев’ять) гривень 88 копійок.

Позивач зазначає, що на даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк».

Позивач просить, стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 липня 2008 року в розмірі 34159 (тридцять чотири тисячі сто п’ятдесят дев’ять) гривень 88 копійок, судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі Банку, позовні вимоги підтримують, з підстав визначених у позові та просять їх задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у зв’язку з спливом строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, заслухавши сторону, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із доданих до позовної заяви матеріалів встановлено, що між сторонами була підписана заява від 16 липня 2008 року, відповідно до якої ОСОБА_2 приєднався до умов та правил обслуговування банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ.

У заяві ОСОБА_2 вказано, що він ознайомлений і згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, яку власноручно підписав.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі яких Відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і ОСОБА_3 з «Умов та правил надання банківських послуг» та ОСОБА_3 з «Тарифів Банку».

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом частини першої статті 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи.

Також факт укладення кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов’язань підтверджується: копією кредитного договору, розрахунком заборгованості, копією паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір, виписки по рахунку, фото клієнта з картрахунку.

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року.

У відповідності до частини першої статті 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з частиною другою статті 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання пункту 1 частини другої статті 30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду

з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) Відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем до карткового рахунку є пластикова Картка, яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач в Заяві. Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 11 січня 2019 року по договору № б/н (внутрішній номер SAMDN50OTC000920595) від 18 липня 2008 року, ОСОБА_2 було видано дві кредитні картки: 4149437327538342 зі строком дії до 28 лютого 2010 року; 4149437411468562 зі строком дії до 31 березня 2014 року (дата видачі 06 вересня 2010 року).

В судовому засіданні представник Позивача зазначила, що анкета – заява наявна в матеріалах справи від 06 вересня 2010 року, надана з метою оновлення анкетних даних Відповідача.

Судом встановлено, що 06 вересня 2010 року ОСОБА_2 перепідписав Анкету – заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (витяг з комплексу «Фото клієнта з продуктом») та йому видано 4149437411468562 зі строком дії до 31 березня 2014 року (дата видачі 06 вересня 2010 року).

Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.

Згідно п.3.1.3 Умов та правил надання банківських послуг у разі закінчення строку дії картка продовжується банком на новий строк шляхом надання Клієнту картки з новим строком дії, а тому перевипуск картки не являється укладенням нового кредитного договору.

Пунктом 5.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та Правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до пункту 6.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Власник карткового рахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.6 та 6.7 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень 00 копійок +5 відсотків від суми позову.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 16 липня 2008 року, Відповідач станом на 31 жовтня 2016 року має заборгованість перед банком в розмірі 34159 (тридцяти чотирьох тисяч ста п’ятдесяти дев’яти) гривень 88 копійок, яка складається з:

- заборгованості за кредитом – 2434 гривні 33 копійки;

- заборгованості за процентами – 26460 гривень 79 копійок;

в тому числі:

- несплачені проценти на поточну заборгованість – 88 гривень 21 копійка;

- несплачені процентами на прострочену заборгованість – 26460 гривень 79 копійок;

- нарахована комісія та пеня – 3400 гривень;

- заборгованість по судовим штрафам – 1864 гривні 76 копійок.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований. Контр розрахунок не наданий, судово – економічні експертизи по справі призначалась, проте ухвала суду залишена без виконання, в зв’язку з не перерахуванням Відповідачем коштів за експертизу.

Відповідно до п. 6.5, 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених Договором, у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання по поверненню Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафта), сплатити винагороду Банку.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526, частини третьої статті 549 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов Договору. За несвоєчасне виконання зобов’язання, боржнику нараховується пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Згідно статті 627 ЦК України свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Укладаючи Договір Позичальник не ставив під сумнів розумність і справедливість його умов, навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких він буде виконуватися, зокрема, зважувати відповідальність, яка настає, згідно з умовами Договору, при його невиконанні чи неналежному виконанні.

При укладанні Договору сторони досягають згоди щодо його умов відповідно до статті 638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу та пені), яку сторони визначили та погодили при укладенні Договору.

Оскільки Відповідач не виконує належним чином обов'язків за кредитним договором, тому станом на 31 жовтня 2016 року має заборгованість перед банком.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Судом встановлено, що Позивачем застосовано до Відповідача два види відповідальності за порушення зобов’язання у вигляді нарахованої пені та комісії у розмірі 3400 гривень та штраф відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 1864 гривні 76 копійок, проте суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з відповідача комісії і штрафу за невиконання умов договору кредиту, не має виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені,штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов’язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15).

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача штрафів у розмірі 1864 гривні 76 копійок, оскільки діючим законодавством не передбачена подвійна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Визначаючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.

Під час розгляду справи представник Відповідача заявив клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Згідно статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до якої за статтею 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Заявлена банком до стягнення сума пені підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Тобто з Відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1200 гривень за період з 31 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року (дата заборгованості визначена банком на час подачі позову до суду).

Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено, що картрахунок - це поточний рахунок на якому враховуються операції по платіжній картці, платіжна картка - це спеціальний платіжній засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду карточки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку платника або відповідно банківського рахунку з метою оплати вартості товару або послуг.

Згідно з вказаних Умов та Правил, для надання банківських послуг банк відкриває клієнту картрахунок, видає картку.

Пунктом 9.12 вищезазначених Умов передбачено, що Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Згідно з пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (включно).

Згідно пункту 5.4 Правил користування платіжною картою встановлено, що погашення по Кредиту процентів відбувається щомісячно за попередній місяць, а тіла кредиту в повному об’ємі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH).

Таким чином, договором передбачено погашення щомісячними періодичними платежами відсотків за користування кредитом та в повному обсязі кредитного ліміту не пізніше закінчення строку дії кредитної картки.

Водночас, із Правил користування платіжною картою вбачається, що строк дії кредитного договору, кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.

Згідно Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (включно).

У правовідносинах, в яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, якщо умовами договору визначено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року, 6-61цс14 від 18 червня2014 року, № 6-95цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-103цс14 від 24 вересня 2014 року,№ 6-134цс14 від 1 жовтня 2014 року, № 6-167цс14 від 12 листопада 2014 року, які є обов'язковими для усіх судів України.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 на виконання умов кредитного договору була видана кредитна картка № 4149437327538342 зі строком дії до 28 лютого 2010 року. В подальшому, в рамках дії кредитного договору б/н від 16 липня 2008 року Відповідач отримав кредитну картку за № 4149437411468562 зі строком дії до 31 березня 2014 року (дата видачі 06 вересня 2010 року).

Тобто, термін виконання зобов’язання по сплаті кредиту визначено останнім днем місяця терміну дії платіжної картки, 31 березня 2014 року.

За правилами частини першої статті 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 цього Кодексу.

Доказів про видачу платіжної картки із зазначенням другого терміну її дії, представником Відповідача надано не було.

Згідно із частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а тому з 01 квітня 2014 року розпочався строк позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за кредитом.

Останній платіж проведений Відповідачем 26 грудня 2013 року в межах строку дії платіжної картки, що підтверджується випискою по рахунку.

Позов подано до суду 07 грудня 2016 року, тобто Банк звернувся з позовом до ОСОБА_2 в межах встановленого законом строку позовної давності.

Крім того, досліджуючи наданий банком розрахунок суми заборгованості, суд дійшов висновку, що він суперечить умовам договору та не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки нарахування банком відсотків в даному випадку здійснювалось на тіло кредиту та відсотки. Вказану обставину було встановлено і при розгляді апеляційним судом Житомирської області цивільної справи за аналогічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» №286/352/17 (рішення від 10.07.2017, яке набрало законної сили), про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру, і відповідно вказана обставина є загальновідомою.

Таким чином, заборгованість зі сплати відсотків станом на 31 жовтня 2016 року становить 8125 гривень 75 копійок, виходячи із відсоткової ставки за рік у період з 18 липня 2008 року по 31 грудня 2012 року в розмірі 36%, за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року 30%, за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року 34,80% та за період з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2016 року 43,20%.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися, норми права, що їх регулюють, всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 16 липня 2008 року в розмірі 11760 гривень 08 копійок, з яких: 2434 гривні 33 копійки - заборгованості за кредитом, 8125 гривень 75 копійок - заборгованості по процентах за користування кредитом та 1200 гривень заборгованості по пені.

Відповідно до частини другої пункту 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись статтями 3, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для

погашення заборгованості - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 липня 2008 року в розмірі 11760 (одинадцяти тисяч сімсот шістдесят) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) сплачений судовий збір в розмірі 474 (чотириста сімдесяти чотирьох) гривень 39 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4