Ухвала суду № 79201144, 16.01.2019, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/886/18

Провадження № 2-п/347/5/19

У Х В А Л А

Іменем України

16.01.2019 м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді – Гордія В.І.,

з секретарем – Корбутяк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів заяву Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

В.о. голови правління ПАТ "Мостобуд" звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні.

Заяву мотивує тим, що 10.12.2018 року Косівським районним судом було ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено в повному об"ємі та вирішено: стягнути з ПАТ "Мостобуд" структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1, – 107984,16 грн. за затримку розрахунку при звільненні за період з 06.03.2017 року по жовтень 2017 року. Однак, дане рішення ПАТ "Мостобуд" вважає незаконним, оскільки позивач пропустив строк на звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України. Крім того, ПАТ "Мостобуд" не мав можливості взяти участь в судовому засіданні 10.12.2018 року, оскільки уповноважена особа ПАТ "Мостобуд" не отримувала судову повістку по цій справі.

В судове засідання представник ПАТ "Мостобуд" не з"явився, подав заяву про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Голосіївським районним судом м. Києва.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити, а справу розглядати без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Як було встановлено судом, 10.12.2018 року Косівський районний суд ухвалив заочне рішення (а.с.64-66), яким позов ОСОБА_1 було задоволено та ухвалено: стягнути з ПАТ "Мостобуд" структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1, – 107984,16 грн. за затримку розрахунку при звільненні за період з 06.03.2017 року по жовтень 2017 року. А також стягнути на користь ДСА України 1079,84 грн. судового збору.

Представник ПАТ "Мостобуд"звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Косівського районного суду від 10.12.2018 року, посилаючись на підстави зазначені у поданій ним заяві.

Як видно із матеріалів справи, як представник ПАТ "Мостобуд", що розташований в м. Київ, вул. Паньківська 5, так і представник структурної одиниці Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд", що за адресою м. Луцьк, вул. Ківерцівська 7, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, яка неодноразово призначалася до розгляду, а саме: 08.10.2018 року (а.с.45,50), 14.11.2018 року (а.с.51,52) та 10.12.2018 року (а.с.57,58), що стверджується підписами представників на рекомендованому повідомленні про вручення їм судової повістки, але в судові засідання не з"являлися.

Окрім того, вказана позовна заява до суду поступила ще 10.05.2018 року, і, як ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.05.2018 року, так і копію позовної заяви з додатками відповідачам було направлено за обома вищевказаними адресами, що також стверджується підписами представників на рекомендованому повідомленні про вручення їм даних документів (а.с.20-21). А розглянуто ж справу було аж 10.12.2018 року, тобто більш як через пів року, хоча згідно цивільно-процесуального законодавства суд міг розглянути її і раніше, так як згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, суд встановив, що відповідачі мали достатньо часу на подання як всіх необхідних доказів на заперечення позовних вимог ОСОБА_1, так і інших клопотань, зокрема, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Однак, зважаючи на відсутність зі сторони відповідачів таких клопотань, суд не бачить підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, а тому дану заяву слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 287, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", структурна одиниця: Мостобудівельний загін № 60 ПАТ "Мостобуд" про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні, - залишити без задоволення.

Заочне рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Гордій В.І.