
КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 319/1566/18
Провадження №2/319/39/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2019 року смт Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Валігурського Г.Ю.,
при секретарі Костенко А.В.,
за відсутності осіб, які беруть участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину і утримання дружини, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину і утримання дружини до досягнення дитиною 3-річного віку, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що від проживання в шлюбі у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не виділяє коштів на утримання дитини. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, позивач просить стягнути аліменти на її утримання у в розмірі ? частини заробітку доходу щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, починаючи з дня подання позову.
Позивач в судове засідання не з’явилась, в заяві поданій до суду просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) з штриховим ідентифікатором 7100100522675, проте в судове засідання також не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв або клопотань до суду не подав.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до ч. 3 ст. 211 та ст. 223 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, оцінивши надані докази, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 09 грудня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖС №182076, виданим виконавчим комітетом Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 09.12.2016 року.
Під час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що слідує з свідоцтва про народження серії І-ЖС №328750, виданого виконавчим комітетом Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 01.03.2017 року, актовий запис № 01, батьком якої є ОСОБА_2
Дитина проживає разом з матір"ю, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Більмацької селищної ради БІльмацького району Запорізької області №3413 від 14.11.2018 року.
Відповідно до ст. 180 СК України, позивач та відповідач зобов'язані утримувати сина до досягнення ним повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Отже, відповідно до зазначених норм, а також ст. 180 СК України, позивач та відповідач зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечити їм рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статті 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має надавати матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трьох років, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Визначаючи розмір аліментів, що має бути стягнутий з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, судить виходить з наступних норм чинного законодавства України.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 182 СК України (в редакції Законів № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на неповнолітню дитину, суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачем на підтвердження позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, інших доказів не надано.
Тому суд дослідивши докази, долучені до матеріалів справи, щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягаєють стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача, починаючи з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на утримання дитини мають бути стягнуті з відповідача від дня пред’явлення позову.
Згідно ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про судовий збір», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів ст. ст. 75, 84, 85, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 258 263, 264, 265, 268ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та утримання на дружини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 02 лютого 2017 року в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача, починаючи з 15.11.2018 року і до досягнення дитиною трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) – 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Куйбишевський районний суд Запорізької області.
Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СЮ №444267 виданий Оріхівським РС УДМС України в Запорізькій області 25.01.2017 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 71001, Запорізька область, смт. Більмак, вул. В. Гнатуші, 65.
Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СЮ № 171553 виданий Оріхівським РС УДМС України в Запорізькій області 17.03.2010 року, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: 70561, АДРЕСА_1.
Суддя Г. Ю. Валігурський
Судове рішення № 79199037, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області) було прийнято 15.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 319/1566/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: